"23" вересня 2015 р.справа № 185/1181/15-а(2-а/185/41/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя
на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2015 року у справі № 185/1181/15-а (2-а/185/41/15) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька, управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила:
визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька №2058 від 17.04.2014 року в частині перерахунку пенсії в розмірі 80% заробітної плати у відповідності до Закону України "Про державну службу" в редакції чинній на дату проведення перерахунку, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя провести перерахунок пенсії з 01.07.2013 року у розмірі 90% заробітної плати у відповідності до ст.. 37 Закону України «Про державну службу» та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично отриманих сум.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2015 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька від 17.04.2014 року № 2058 в частині відмови в проведені перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи із розрахунку 90% заробітної плати державного службовця. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька та управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок пенсії з 01 липня 2013 року виходячи з розрахунку, 90% заробітної плати державного службовця. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90 % суми заробітної плати державного службовця ОСОБА_1 за період з 01 липня 2013 року з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для проведення перерахунку пенсії стало судове рішення, яким зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням показників матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Заявник наполягав на тому, що перерахунок пенсії позивачу виконаний правомірно, виходячи з 80 % від суми заробітної плати, визначений ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції від 01.10.2011 року, що діяла на момент здійснення перерахунку.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька, з01.11.2014 року - в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя, отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу".
Згідно протоколу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька від 15.11.2010 року позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" виходячи із розрахунку 90% заробітної плати.
Постановою Київського районного суду м.Донецька від 28.11.2013 року у справі №257/10663/13-ц, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2014 року, позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька задоволено, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати з 01.07.2013 року.
На виконання вищевказаних рішень суду позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати з 01.07.2013 року виходячи із 80 % заробітної плати у відповідності до Закону України "Про державну службу" в редакції чинній на дату проведення перерахунку.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька від 17.04.2014 року №2058 та листом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя від 20 квітня 2015 року №69/Я-1 позивачу повідомлено, що провести перерахунок її пенсії в розмірі 90 % заробітної плати не має законних підстав.
Згідно з розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя від 13.10.2014 року №7600 позивачу виплачується пенсія в розмірі 80 % заробітної плати.
Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок пенсії позивача повинен здійснюватись згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу», в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, відповідно до якої розмір пенсії повинен становити 90% від заробітної плати.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Як свідчать матеріали справи та не спростовується сторонами, на підставі зазначених норм позивачу було призначено пенсію, виходячи із 90% від заробітної плати. При цьому, як встановлено у рішенні Київського районного суду м.Донецька від 28.11.2013 року та ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2014 року, при розрахунку пенсії ОСОБА_1 органом Пенсійного фонду не було належним чином визначено склад заробітної плати, що підлягав включенню до розрахунку.
У зв'язку з викладеним та з метою виправлення помилки, допущеної відповідачем під час здійснення первинного розрахунку позивача, суд зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати з 01.07.2013 року.
Оскільки, як зазначено вище, рішенням суду виправлено помилку відповідача, допущену при розрахунку пенсії у листопаді 2010 року, підстави для зміни відсотків заробітної плати, що підлягають врахуванню при визначенні пенсії ОСОБА_1 відсутні.
Посилання відповідача на Закон України "Про державну службу", зокрема ст.. 37, якою встановлено розмір відсотків суми заробітної плати, що підлягає врахуванню при призначенні пенсії, не приймається судом апеляційної інстанції, виходячи з принципу незворотної дії законів у часі.
З огляду на викладені норми права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при розрахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, які були встановлені на момент призначення пенсії, а внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 37 Закону №3723-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, що виникло після 01.10.2011р. а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Отже, нарахувавши позивачу пенсію з 80% відрахуваннями від заробітку згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-V1 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що вступив в дію з 01.10.2011 року, відповідач порушив норми статей 22 та 58 Конституції України.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач на підставі рішення суду повинен був зробити перерахунок пенсії позивачу, виходячи з розміру 90% від суми заробітної плати. Тобто, виходячи з положень ст. 37 Закону «Про державну службу», в редакції, яка була чинна саме на час призначення пенсії.
Доводи управління ПФУ в Шевченківському районі м.Запоріжжя стосовно того, що управління не може ознайомитись з оригіналом рішення Київського районного суду м.Донецька, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги як підстави для відмови у задоволенні позову, оскільки наявність такого рішення та його зміст підтверджено матеріалами справи, зокрема, рішенням начальника управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька № 2058 від 17.04.2014 року (а.с.6), наявність якого відповідачем не спростовується.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції є вірним по суті, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2015 року у справі № 185/1181/15-а (2-а/185/41/15) - без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч.5 ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Ю.В. Дурасова