30 вересня 2015 рокусправа № 804/6294/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Юхименка О.В. Кругового О.О.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року у справі № 804/6294/15 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, про визнання рішення № 1804 від 29.04.2015 р. протиправним, та зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, про визнання рішення № 1804 від 29.04.2015 р. протиправним, та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила суд:
- визнати рішення №1804 від 29.04.2015 року Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська таким, що порушує право згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_1 на приватизацію займаної квартири;
- скасувати рішення №1804 від 29.04.2015 року;
- зобов'язати Квартирно - експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська прийняти рішення згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та вжити заходів, передбачених цим законом щодо приватизації квартири, яку ОСОБА_1 займає на підставі ордера №1136 від 22.12.1992 року.
04.06.2015р. Відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження в адміністративній справі №804/6294/15 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАСУкраїни, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.(а.с.30-32)
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015р. у справі №804/6294/15 клопотання КЕВ м. Дніпропетровська задоволено, провадження в адміністративній справі №804/6294/15 за позовом ОСОБА_1 до КЕВ м.Дніпропетровська про визнання рішення № 1804 від 29.04.2015 р. протиправним, та зобов'язання вчинити певні дії - закрито.
Не погодившись з указаною ухвалою суду першої інстанції , ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення КЕВ м. Дніпропетровська з огляду на безпідставну відмову у приватизації займаної нею квартири та зобов'язання вчинити певні дії - вирішити питання саме про приватизацію вказаного житла.
Отже, спір, який виник між позивачем та відповідачем, виник у сфері житлових прав та пов'язаний із захистом цих прав позивача, а саме захисту житлових прав позивача - і зокрема права на приватизацію квартири.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Житлового кодексу України, Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" норми яких серед іншого закріплюють право громадян на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах.
Враховуючи зміст заявлених позивачем у адміністративному позову позовних вимог, приймаючи до уваги суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що у даному випадку позивач звернувся до суду за захистом свого житлового права, а саме - права на приватизацію квартири державного житлового фонду, це право є правом конкретної фізичної особи - позивача у справі, а тому не є публічним, а є фактично приватно-правовим, а тому, незважаючи на те, що відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень, юридичної особою публічного права, даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства за правилами встановленими ЦПК України.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна позиція зазначена у п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 91.03.2013р. "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ".
Отже, з урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, які підтверджуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи, колегія суддів вважає, що у даному випадку між особами, які беруть участь у даній справі, фактично існує житловий спір, а саме, спір про захист права позивача на приватизацію квартири державного житлового фонду, який є приватно-правовим спором та не містить ознак публічно-правового спору, що у свою чергу, з урахуванням положень ст.ст. 3, 4,17 КАС України, виключає можливість розгляду такого спору в порядку адміністративного судочинства .
Враховуючи вищезазначені обставини, та приймаючи до уваги положення ст. ст. 17, 18 КАС України, які визначають юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ та встановлюють предметну підсудність адміністративних справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі не відносяться до публічно-правових, так як між сторонами наявний спір про захист житлового права , що у свою чергу виключає можливість розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.
Тому, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, провадження у такій справі підлягає закриттю.
За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано, та без порушень норм чинного процесуального законодавства, закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до КЕВ м.Дніпропетровська про визнання рішення № 1804 від 29.04.2015 р. протиправним, та зобов'язання вчинити певні дії, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 196, 199, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року у справі № 804/6294/15 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строки, визначені статтею 212 КАС України.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: О.О. Круговий