17 вересня 2015 рокусправа № 808/4136/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
представників сторін:
позивача : - Жовтоножко Д.Ф., дов. від 20.02.15 р.
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельне підприємство "Форт"
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 р. у справі № 808/4136/14
за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельне підприємство "Форт"
про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна,що перебуває у податковій заставі, -
25.06.2014 Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельне підприємство "Форт" в розмірі 53 239,91 грн., за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Позов обґрунтовано наявністю у відповідача податкового боргу перед бюджетом, що виник внаслідок несплати орендної плати за землю. Податковим органом вживались всі першочергові заходи для погашення податкового боргу відповідно до вимог Податкового кодексу України, зокрема, мали місце неодноразові звернення до банків, обслуговуючих Товариство, з платіжними вимогами про стягнення коштів з рахунків платника податків, але платіжні вимоги повертались без виконання з письмовим повідомленням про те, що кошти на рахунках ТОВ «ІБП «Форт» відсутні. Отже, податковий борг відповідача залишається не погашеним.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 р. у справі № 808/4136/14 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Постанову суду мотивовано відсутністю у позивача грошових коштів для погашення податкового боргу, наявністю визначеного законом права податкового органу звертатись до суду для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, та підтвердженням належними доказами наявності у відповідача податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 53 239,91 грн.
Не погодившись з постановою суду, ТОВ «ІБП «Форт» подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 р. у справі № 808/4136/14 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував, що постанова у справі № 0870/10873/12 від 17.12.2012 була виконана в повному обсязі, грошові кошти в сумі 56342,65 грн. стягнуто на користь позивача, про що свідчить постанова адміністративного суду від 19.08.2013 у справі № 808/6706/13-а, яким кошти відповідача звільнено з-під арешту. В заявку з цим, враховуючи те, що податкові вимоги від 17.11.10 і 23.12.10 висунуто відносно боргу, якій погашено повністю, скаржник вважає, що у даному випадку підлягає застосуванню п.п.60.1.1 п.60.1 та п.60.2 ст.60 ПК України, за якими податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі. При цьому, скаржник посилається на Інформаційний лист ВАСУ від 12.04.2012 № 1044/11/13-12, згідно якого «водночас підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Кодексу визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. Тому разом із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу. У зв'язку з цим у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов'язання». Так, враховуючи вказаний Інформаційний лист ВАСУ, скаржник зазначає, що позивач не набув права на звернення стягнення на майно, що перебуває в податковій заставі, оскільки нову податкову вимогу відповідачу не направив.
Представниками сторін в судових засіданнях апеляційної інстанції надавались пояснення стосовно правових позицій сторін в даній справі. Представник відповідача наполягав на безпідставності вимог апеляційної інстанції з огляду на доводи апеляційної скарги, та зазначав про необхідність отримання доказів відсутності боргу відповідача, в зв'язку з чим судом витребувано особову картку платника податків за відповідні періоди.
В наступне судове засідання представник відповідача не з'явився .
Враховуючи наявні матеріали справи,та встановлені під час судового розгляду обставини, слід зазначити наступне:
За визначенням, наведеним у п.14.1.175 ст.14 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин), податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Так, згідно даних облікової картки платника податків, з урахуванням часткової сплати заборгованості, за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 55 954,77 грн., з яких ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя станом на 20.06.2014 заявлено податковий борг в сумі 53 239,91 грн. (за основним платежем 48338,13 грн. та пеня в розмірі 4 901,78 грн.) (а. с.18), який виник в зв'язку з несплатою узгоджених платежів визначених Товариством самостійно у деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та визначених податковим органом за результатами камеральних перевірок, а саме:
- згідно декларації з плати за землю за 2013 рік податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності становить 33 169,41 грн.; розмір щомісячних платежів орендної плати за січень 2013 року становить 2 764,09 грн. та за період з лютого 2013 року по грудень 2013 року - 2 764,12 грн.
За твердженням позивача Товариством не сплачено у передбачений законом термін задекларованих сум податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за період з квітня 2013 року по грудень 2013 року, в зв'язку з чим у Товариства утворився податковий борг за цей період у сумі 24 877,08 грн., що позивачем належними доказами не спростовано.
- згідно декларації з плати за землю за 2014 рік податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності становить 33 169,41 грн.; розмір щомісячних платежів орендної плати за січень 2014 року становить 2 764,09 грн. та за період з лютого 2014 року по грудень 2014 року - 2 764,12 грн.
За твердженням позивача Товариством не сплачено у передбачений законом термін задекларованих сум податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за період з січня 2014 року по травень 2014 року, в зв'язку з чим у Товариства утворився податковий за цей період у розмірі 13820,57 грн., що позивачем належними доказами не спростовано.
- згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя №0000671500 від 13.05.2013, яким Товариству визначено суму штрафу у розмірі 20 % грошового зобов'язання погашеного з затримкою, що становить 2134,04 грн. і яке направлено відповідачу і отримано останнім відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с.24).
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі акту камеральної перевірки від 13.05.2013 № 314/15-00/13615921, якою встановлено порушення відповідачем п.287.3 ст.287 ПК України, що полягає у несвоєчасній сплаті відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю по строку сплати 30.10.2011 та 19.10.2011 (а. с.25).
- згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя № 0001251500 від 05.06.2013, яким Товариству визначено суму штрафу у розмірі 20 % грошового зобов'язання погашеного з затримкою, що становить 1 079,80 грн. і яке направлено відповідачу і отримано останнім відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с.26).
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі акту камеральної перевірки від 05.06.2013 № 472/15-00/13615921, якою встановлено порушення відповідачем п.287.3 ст.287 ПК України, що полягає у несвоєчасній сплаті відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю по строку сплати 30.10.2011, 30.11.2011 і частково 30.12.2011 (а. с.27).
- згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя №0001691500 від 08.07.2013, яким Товариству визначено суму штрафу у розмірі 20 % грошового зобов'язання погашеного з затримкою, що становить 5 930,74 грн. і яке направлено відповідачу і отримано останнім відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с.28).
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі акту камеральної перевірки від 08.07.2013 № 122/15-00/13615921, якою встановлено порушення відповідачем п.287.3 ст.287 ПК України, що полягає у несвоєчасній сплаті відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю по строку сплати 30.12.2011 (частково), 30.01.2012, 30.02.2012, 02.03.2012, 30.03.2012, 30.04.2012, 30.05.2012, 30.06.2012, 30.07.2012, 30.08.2012, 30.09.2012, 30.10.2012, 30.11.2012 (частково) (а. с.29).
- згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя №0000151100 від 26.02.2014, яким Товариству визначено суму штрафу у розмірі 20 % грошового зобов'язання погашеного з затримкою, що становить 3 259,90 грн. і яке направлено відповідачу і отримано останнім відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с.31).
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі акту камеральної перевірки від 26.02.2014 № 159/15-00/13615921, якою встановлено порушення відповідачем п.287.3 ст.287 ПК України, що полягає у несвоєчасній сплаті відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю по строку сплати з жовтня 2012 року (частково) по квітень 2013 року (а. с.30).
Відсутність оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень або сплати сум штрафів, визначених цими рішеннями, відповідачем не заперечується.
Отже, наявність податкового боргу підтверджена по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 53 239,91 грн. матеріалами справи і не спростована належними доказами відповідачем.
З матеріалів справи також вбачається, що для погашення податкового боргу Товариства, який мав місце ще до 2011 р. позивач вживав заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» (який втратив чинності після набрання чинності Податкового кодексу України), зокрема, відповідачу направлялась перша податкова вимога від 17.11.2010 № 1/308 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями (штрафними (фінансовими) санкціями) у розмірі 2473,24 грн., та друга податкова вимога від 23.12.2010 № 2/412, яка сформована на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 5 790,61 грн., отримання яких уповноваженою особою Товариства підтверджується наданою позивачем копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с.63, 62 відповідно).
Відповідно до вимог пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно положень п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
У відповідності до п.п.89.1.1, 89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Пунктом 89.8 статті 89 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Стаття 95 глави 9 ПК України визначає порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі.
Так, у п.п.95.1-95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З аналізу наведених норм, а також інших положень глави 9 Податкового кодексу України вбачається, що зверненню податкового органу з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, передує звернення з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки. І лише в разі недостатності таких коштів, податковий орган може звертатися з позовними вимогами про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
На підставі прийнятих податковим органом рішення про опис майна у податкову заставу від 20.03.2013 № 2 (а. с.13), акту опису майна № 2/1439/10/19-013 від 08.04.2013 (екскаватора ЭО-3323, держномер Т4497ЗС, вартістю 130447,33 грн. (а. с.12), відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна до вказаного реєстру внесено запис про те, що майно ТОВ «ІБП «Форт» за зазначеною адресою перебуває у податковій заставі до 09.04.2018 (а. с.14).
За даними сторін, що підтверджується матеріалами справи та даними ЄДРСР вбачається, що ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя зверталась з поданнями до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «ІБП «Форт», який постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2012 у справі № 2а-0870/10873/12 задоволено повністю: накладено арешт на кошти ТОВ «ІБП «Форт» у розмірі 56342,65 грн., що знаходяться на поточних рахунках позивача в банківських установах, а також ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя зверталась до суду із позовом про стягнення з ТОВ «ІБП «Форт» коштів за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 36 048,46 грн., який постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2014 у справі № 808/699/14 задоволені повністю та стягнуто податковий борг на користь бюджету (а. с.10).
Також матеріали справи містять докази неможливості виконання судових рішень через відсутність грошових коштів на рахунках, що було з'ясовано податківцями при отриманні інкасових доручень (розпоряджень), без виконання від банків, обслуговуючих Товариство (а. с.6, 7; 69-80).
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим і правомірним задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо надання дозволу податковому органу на погашення усієї суми податкового боргу ТОВ «ІБП «Форт» в розмірі 53 239,91 грн., за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Стосовно посилань скаржника на неправомірність незастосування судом першої інстанції п.п.60.1.1 п.60.1 та п.60.2 ст.60 ПК України, необхідність застосування яких обумовлена тим, що Товариством погашений податковий борг в сумі 56342,65 грн., стягнутий з відповідача, про що свідчить постанова адміністративного суду від 19.08.2013 у справі № 808/6706/13-а, згідно якої постанова у справі № 0870/10873/12 від 17.12.2012 була виконана в повному обсязі, в зв'язку чим грошові кошти Товариства було звільнено з-під арешту, і в зв'язку з чим, на думку відповідача, раніше надіслані податкові вимоги від 17.11.10 і 23.12.10 є відкликаними, і не можуть бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу, а нову податкову вимогу відповідачу не направив, судова колегія зазначає наступне:
За позицією скаржника, за наведених обставин (стягнення позивачем податкового боргу на виконання судового рішення і не надіслання у наступному нової податкової вимоги на адресу Товариства) податковий орган не набув права на звернення стягнення на майно, що перебуває в податковій заставі, тому підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Дійсно, п.п.60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України передбачає, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
При цьому, згідно п.60.2 ст.60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.
Разом з тим, з даних облікової картки ТОВ «ІБП «Форт» вбачається, що податкові вимоги від 17.11.2010 № 1/308 та від 23.12.2010 № 2/412 в порядку визначеному ст.60 ПК України позивачем не відкликані, оскільки з моменту їх винесення заборгованість відповідача залишається не погашеною в повному обсязі, що підтверджується обліковими картками платника податків та довідкою про заборгованість.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд , -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельне підприємство "Форт" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 р. у справі № 808/4136/14 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 р. у справі № 808/4136/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко