Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
30 липня 2010 року справа №2а-1565/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Сухарька М.Г.
суддів: Гаврищук Т.Г., Білак С.В.
при секретарі судового засідання Чаплигіні П.
за участю представника відповідача: ОСОБА_2 - за довір.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року у справі № 2а-1565/10/1270 за позовом ОСОБА_3 до Державної інспекції з енергетичного нагляду у Луганській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Відкрите акціонерне товариство «Об'єднане господарство залізничного транспорту», Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної інспекції з енергетичного нагляду у Луганській області та просив: визнати незаконною бездіяльність відповідача - суб»єкта владних повноважень Державної інспекції з енергетичного нагляду у Луганській області щодо виконання обов»язків передбачених ст. 9 ЗУ «Про електроенергетику», п.4 Положення про Держенергонагляд; зобов»язати Державну інспекцію з енергетичного нагляду у Луганській області винести припис щодо усунення порушень п.5.7 ПКЕЕ у договорі № 137 між ліцензіатом ТОВ «ЛЕО» та ВАТ «ОГЗТ» та внести у договір № 137 між ліцензіатом ТОВ «ЛЕО» та ВАТ «ОГЗТ» відомостей про субспоживача ФОП ОСОБА_3 відповідно вимог п.5.7 ПКЕЕ.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову від 18.05.2010 року з підстав передбачених п.1,2,4 ч.1 ст. 202 КАС України як таку, що прийнята на підставі недоведених обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, з неповним з»ясуванням судом обставин, та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи; у порядку п.3 ч.1 ст. 198 КАС України ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не були прийняті до уваги факти встановлені у ході розгляду в Луганському господарському суді та у Луганському апеляційному господарському суді по справі № 19/84, предметом якої є спонукання ОСОБА_3 укласти з ТОВ «ЛЕО» договір № 42 у редакції підприємства від 18.11.2008 року. Апелянт зазначає, що договір № 42 є укладеним у редакції від 18.11.2008 року з включенням всіх пропозицій, викладених у протоколі розбіжностей, на підставі чого ОСОБА_3 отримував електроенергію від постачальника ТОВ «ЛЕО» та сплачував вартість поставленої електроенергії.
Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції не було досліджено факту порушення ліцензіатом ТОВ «ЛЕО» вимог п.5.7 ПКЕЕ.
Апелянт зазначає, що під час ухвалення рішення судом не було враховано те, що умови і порядок здійснення державного нагляду визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інструкції з організації проведення обстежень електричних, тепловикористовуючих установок, теплових мереж та оформлення їх результатів, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 24 грудня 2004 року № 817.
Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Позивач та представники третіх осіб у судове засідання не з»явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, позивач займається підприємницькою діяльністю у майстерні по виготовленню меблів за адресою: вул. Механізаторів, 1а м. Сєвєродонецьк, Луганської області.
20.02.2001 року між позивачем та ВАТ «Об'єднане господарство залізничного транспорту» (ВАТ «ОГЗТ) було укладено договір на користування електричною енергією №ЕС-1.
01.10.2007 року між ліцензіатом Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об»єднання» (ТОВ «ЛЕО») та ВАТ «ОГЗТ» було укладено договір про постачання електричної енергії № 137.
05.11.2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Об'єднаного господарства залізничного транспорту» було укладено договір № 1 про технічне забезпечення електропостачання споживача.
22.09.2009 року державним інспектором з енергетичного нагляду було проведено захід з державного енергетичного нагляду на енергетичних об»єктах, а саме ТОВ «ЛЕО», за результатами чого було складено акт № 02/23-0474, на підставі якого виданий припис № 02/20-0661 від 30.09.2009 року про усунення порушення вимог п.5.7 ПКЕЕ, а саме відповідно до п.8 припису - необхідно було в строк до 12.10.2009 року привести договірні відносини з ВАТ «ОГЗТ» у відповідність до вимог ПКЕЕ, в зв»язку з приєднанням до його мереж електроустановок іншого суб»єкта господарювання.
Згідно рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2009 року по справі № 19/84пд задоволено позовні вимоги ТОВ «ЛЕО», договір про постачання електричної енергії №42 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» в особі Сєвєродонецького РЕМ та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 визнано укладеним у редакції позивача.
Рішенням Луганського апеляційного господарського суду від 10.08.2009 року скасовано рішення Господарського суду Луганської області від 24.06.2009 року по справі № 19/84пд, у задоволенні позову відмовлено та встановлено, що договір № 42 є неукладеним, тобто таким, що не відбувся.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2009 року рішення Луганського апеляційного господарського суду від 10.08.2009 року по справі № 19/84пд залишено без змін.
Відповідно до повідомлення № 833 від 30.11.2009 року ВАТ «ОГЗТ» заявило про розірвання договору №1 від 05.11.2008 року.
Відповідач скасував вимоги п.8 припису № 02/20-0661 від 30.09.2009 року.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 12.02.2010 року у справі №9/17пд визнано недійсним договір про технічне забезпечення електропостачання від 05.11.2008 року №1, укладений між ВАТ «ОГЗТ» та ФОП ОСОБА_3, а постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13.04.2010 року скасовано рішення Господарського суду Луганської області від 12.02.2010 року у справі №9/17пд в частині визнання недійсним договору про технічне забезпечення електропостачання від 05.11.2008 року №1, укладеного між ВАТ «ОГЗТ» та ФОП ОСОБА_3, та встановлено, що вказаний договір є неукладеним.
Відповідно до п. 5.1. п.5 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, права та обов'язки сторін.
Відповідно до п.5.7 ПКЕЕ у разі укладення договору про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем (основних; споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання (субспоживачів або електропередавальних організацій), у ньому зазначаються додатково відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та їх власників, обсяги передачі електричної енергії в електричні мереж: інших суб'єктів господарювання, порядок припинення електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках, порядок розрахунку втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов'язаних з передачею електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання, порядок розрахунку балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача та порядок передачі даних про обсяги переданої електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання, у тому числі у випадках порушення розрахункового обліку електричної енергії у цих суб'єктів господарювання.
З матеріалів справи вбачається, що у позивача відсутні договори, на підставі яких можливе споживання електричної енергії, а саме: договір на електропостачання з постачальником ТОВ «ЛЕО» та договір на технічне забезпечення електропостачання з основним споживачем ВАТ «ОГЗТ».
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не довів незаконності бездіяльності відповідача щодо виконання обов'язків, передбачених ст.9 ЗУ «Про електроенергетику», п.4 Положення про Держенергонагляд, тому вважає, що правові підстави зобов'язання Державної інспекції з енергетичного нагляду Луганській області винести припис щодо усунення порушень п.5.7 ПКЕЕ у договорі № 137 відсутні.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року у справі № 2а-1565/10/1270 за позовом ОСОБА_3 до Державної інспекції з енергетичного нагляду у Луганській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті і проголошена в судовому засіданні 30 липня 2010 року, в повному обсязі складена 30 липня 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Гаврищук Т.Г.
ОСОБА_1