Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
02 червня 2010 року справа №2а-11042/09/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горбенко К.П.
суддів - Юрченко В.П., Лях О.П.,
при секретарі - Ольховій О.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши апеляційні скарги Східної митниці, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕ-ДОН" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Форте-Дон" до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання дій незаконними, визнання недійсними рішень, стягнення надмірно сплачених митних платежів,-
ТОВ "ФОРТЕ-ДОН" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східної митниці, ГУДКУ у м. Києві про визнання дій незаконними, визнання недійсними рішень, стягнення надмірно сплачених митних платежів.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2009 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Східної митниці з відмови у митному оформленні товару відповідно до митної вартості товару, заявленої ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „ФОРТЕ-ДОН” у вантажній митній декларації № 700000002/8/019048 від 29.10.2008 р., декларації митної вартості; визнано протиправними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020027 від 27.01.2009 р., № 700000024/2009/000216 від 15.05.2009 р., рішення про визначення митної вартості товару № 700000024/2009/000015/1 від 27.01.2009 р., № 700000024/2009/000213/1 від 15.05.2009 р., видані Східною митницею ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „ФОРТЕ-ДОН”; стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „ФОРТЕ-ДОН” надмірно сплачені митні платежі в сумі 63188 (шістдесят три тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 41 коп.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „ФОРТЕ-ДОН” судові витрати в розмірі 631 (шістсот тридцять одна) грн. 90 коп.
З постановою суду Східна митниця не погодилася, подала апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, просили рішення суду скасувати і прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕ-ДОН" також не погодилося з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, просило рішення суду першої інстанції скасувати та повністю задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України у м. Києві у судове засідання не зґявився, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №5617995. У своєму поясненні у справі просили справу слухати у відсутності представника управління.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, встановила наступне.
Позивач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю „ФОРТЕ-ДОН” є юридичною особою, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 34557436.
15.05.2008 р. ТОВ „ФОРТЕ-ДОН” був укладений контракт № 05/07 з фірмою „Юнифорт Корпорейшн ЛЛП” (ОСОБА_5), за умовами якого позивач придбав партіями годинники торгівельної марки „Howard Miller”.
15.10.2008 р. на адресу позивача за зазначеним контрактом на підставі інвойсу № 3212 від 18.07.2008 р. надійшов вантаж - годинники торгівельної марки „Howard Miller” у кількості 294 шт., загальною вартістю 56161,60 грн.
29.10.2008 р. ТОВ "ФОРТЕ-ДОН" Східної митниці для митного оформлення була надана вантажна митна декларація № 700000002/8/019048 з наступними документами: контракт № 05/07 від 15.05.2008 р., рішення № 13606/08-07 та висновок № НОМЕР_1 „Донецькстандартметрологія”, екологічна декларація № 72852, довідка про проведення декларування валютних цінностей № 217/6, експортна декларація, інвойс, коносамет.
В декларації митної вартості до вантажної митної декларації № 700000002/8/019048 позивачем була задекларована митна вартість товару за першим методом визначення митної вартості - 56161,60 грн.
Вартість зазначеного товару була визначена ТОВ "ФОРТЕ-ДОН", виходячи з ціни контракту, тобто, за основним (першим) методом, встановленим ст. 266 Митного кодексу України.
Для підтвердження митної вартості товару митному органу були надані документи, передбачені ст. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2006 р. № 1766.
Східною митницею були витребувані у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме, калькуляцію виробництва фірми-виробника товару, прайс-лист фірми-виробника товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, копію ВМД країни відправлення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на вимогу митного органу зазначені документи надані не були.
Східною митницею було прийняте рішення про визначення митної вартості № 700000024/2009/000015/1 від 27.01.2009 р., яким митний орган визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом, загальна вартість становить 274156,21 грн.
На підставі зазначеного рішення про визначення митної вартості відповідачем було відмовлено у митному оформленні ввезеного товару на підставі картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020027 від 27.01.2009 р. у зв'язку з неподанням на вимогу митного органу додаткових документів згідно вимог п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, як переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.
02.02.2009 р. ТОВ „ФОРТЕ-ДОН” звернулось до Східної митниці з проханням здійснити митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, під гарантійне зобов'язання відповідно до Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 17.03.2008 р. № 230. Східною митницею листом від 04.02.2009 р. повідомлено позивача про можливість випуску товарів у вільний обіг під обрані гарантійні зобов'язання.
10.04.2009 р. позивачем була надана до митного органу вантажна митна декларація № 700000002/2009/003080. Карткою відмови № 700000023/2009/010055 митним органом було відмовлено у митному оформленні товару у зв'язку з неправильним зазначенням відомостей про країну походження товару.
08.05.2009 р. позивачем була подана вантажна митна декларація № 700000002/9/003324 на вантаж, але митним органом було виявлене порушення митних правил, передбачене ст. 340 Митного кодексу України.
Постановою Київського районного суду м. Донецька від 17.06.2009 р. конфісковані предмети, що є безпосереднім об'єктом правопорушення - 2 годинника.
15.05.2009 р. позивачем була подана нова вантажна митна декларація № 700000002/9/004244 на 294 одиниці товару. Загальна вартість товару, що підлягав митному оформленню за цією вантажною митною декларацією, повинна бути менше на вартість 2 одиниць товару, оскільки вони були конфісковані.
15.05.2009 р. Східною митницею було прийняте рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000213/1, яким знову митна вартість 292 одиниць товару була визначена за шостим (резервним) методом.
У зв'язку з цим митним органом була видана картка відмови у митному оформленні товару № 700000024/2009/000216.
15.05.2009 р. ТОВ „ФОРТЕ-ДОН” до Східної митниці була подана вантажна митна декларація № 700000002/9/004295 на 292 одиниці товару, яка була прийнята митним органом до оформлення.
Позивачем були сплачені митні платежі, виходячи з митної вартості, визначеної митним органом за методом № 6, що на 63188,41 грн. перевищує митні платежі, які підлягали сплаті до бюджету позивачем у разі здійснення митного оформлення за митною вартістю, визначеною за першим методом.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про те, що митним органом при здійсненні митного оформлення товару, який був ввезений на митну територію України позивачем, були допущені порушення вимог діючого законодавства, а тому дії митного органу при визначення митної вартості товару за шостим методом є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно ст. 249 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно статті 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Стаття 266 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну. Так, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Позивачем ТОВ „ФОРТЕ-ДОН” були надані митному органі усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості, в тому числі, контракт, інвойс, сертифікати якості, коносаменти, екологічні декларації, накладні CMR, декларації митної вартості тощо.
Додаткові документи, які вимагались митним органом, позивач не мав змоги надати, про що свідчить лист продавця компанії „Юнифорт Корпорейшн ЛЛП” (а.с. 48 т.2), відповідно до якого калькуляція собівартості товару та експортна декларація є комерційною таємницею. Крім того, з листа продавця (а.с. 49 т. 2) вбачається, що товар, який підлягав митному оформленню, був придбаний позивачем за спеціальною ціною, є дисконтним товаром каталогу 2005-2006 років.
Отже, відомості про заявлену позивачем митну вартість є об'єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально.
Пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України і подачі відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Згідно п. 14 Порядку, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Але вимоги положення Порядку не передбачають, що митний орган у разі неподання документів зобов'язаний визначити митну вартість не за тим методом, який застосував декларант.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано доказів щодо неможливості застосування перших п'яти методів визначення митної вартості товарів та проведення відповідних консультацій між митним органом та декларантом, що є прямим порушенням порядку визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визначився про те, що Східна митниця, приймаючі рішення про визначення митної вартості товарів, діяла на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.
Одже, суд першої інстанції дійшов до вмотивованого висновку про визнання незаконними дії Східної митниці з надання карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішень про визначення митної вартості, визнання недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2009/020027 від 27.01.2009 р., № 700000024/2009/000216 від 15.05.2009 р., рішення про визначення митної вартості товару № 700000024/2009/000015/1 від 27.01.2009 р. та № 700000024/2009/000213/1 від 15.05.2009 р.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди за вимушене незаконними діями Східної митниці зберігання товару під митним контролем в розмірі 30738,46 грн., оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями митниці щодо визначення митної вартості та витратами, які здійснював позивач, щодо зберігання товару під митним контролем, у звґязку з чим апеляційна скарга позивача також задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційних скаргах, судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 23 грудня 2009 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Східної митниці, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕ-ДОН" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року по справі № 2-а-11042/09/0570 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року по справі № 2-а-11042/09/0570 за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕ-ДОН" до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання дій незаконними, визнання недійсними рішень, стягнення надмірно сплачених митних платежів - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 червня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 07 червня 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: К.П. Горбенко
Судді: О.П. Лях
ОСОБА_6