09 вересня 2015 рокусправа № 804/4907/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року по справі №804/4907/15 за позовом Державного підприємства "Новомосковський військовий лісгосп" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Державне підприємство "Новомосковський військовий лісгосп" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.11.2014 №0003872203 форма "Р", яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нереальності укладеного правочину з ПП "Інтер-Будпром" та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що контролюючим органом не надано жодних доказів, які б свідчили про обґрунтованість висновків, які зроблені в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що посадовими особами Новомосковської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Новомосковський лісгосп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.07.2014.
За результатами перевірки складено Акт від 13.10.2014 №524/223/14304726, в якому зроблено висновки про порушення підприємством вимог:
пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 та п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого
встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 48 564 грн., у тому числі за 1 півріччя 2012 року в сумі 15830 грн., за 9 місяців 2012 року в сумі 16832 грн., за 2012 рік в сумі 43 270 грн. та за 2013 рік в сумі 5294 грн.
З огляду на акт перевірки, такі висновки ДПІ обґрунтовані відсутністю фактичного здійснення господарських операцій між ДП "Новомосковський лісгосп" та ПП "Інтер-Будпром", які відображені позивачем у податковому обліку.
Як зазначено в акті перевірки: у наданих до перевірки актах прийому-передачі виконаних робіт на підприємство ДП "Новомосковський військовий лісгосп" відсутні обов'язкові реквізити - прізвище та ім'я хто надавав та отримував надані послуги (рахується тільки підписи).
Крім цього, на підставі аналізу податкової звітності та проведених заходів, ОДПІ встановлено відсутність у ПП "Інтер-Будпром" трудових ресурсів, виробничих потужностей для здійснення виду діяльності, пов'язаного з наданням послуг по заготівлі лісу.
На думку податкового органу, дані факти свідчать про відсутність реального надання послуг ПП "Інтер-Будпром" позивачу.
З цих підстав, ОДПІ робить висновок, що проведені операції з надання послуг по заготівлі лісу не мали реальний характер, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети).
Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ДП "Новомосковський військовий лісгосп" вимог податкового законодавства, Акт перевірки від 13.10.2014 №524/223/14304726 не містить.
На підставі акту перевірки, Новомосковською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0003872203 від 03.11.2014, яким ДП "Новомосковський військовий лісгосп" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 72 846,00 грн., в тому числі за основним платежем - 48 564 грн. та штрафними (фінансовими санкціями) - 24282грн.
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача, є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України. Такі висновки суду фактично обґрунтовані недоведеністю відповідачем тих обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Так, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, в редакції чинній на час вчинення спірних господарських операцій, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Статтею 138 Податкового кодексу України, в тій же редакції, встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, та інших витрат.
В свою чергу витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.
З огляду на вказані норми права можливо дійти висновку про те, що право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат, мають платники податків за умови: наявності господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, факт понесення витрат має підтверджуватися відповідними первинними документами.
Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.
Предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують факт здійснення самої господарської операції (поставки товару).
Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо відсутності факту укладених правочинів, має бути доведеним (спростованим) факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Інтер-Будпром».
Встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що у періоді з квітня 2012 року по серпень 2013 року позивач мав господарські взаємовідносини з ПП «Інтер-Будпром» з приводу надання лісозаготівельних робіт.
Згідно укладених між ДП "Новомосковський військовий лісгосп" (Замовник) та ПП «Інтер-Будпром» (Виконавець) договорів підряду на проведення лісозаготівельних робіт (перелік яких наведено в акті перевірки та копії яких містяться в матеріалах справи), Виконавець зобов'язується на власний ризик та власними силами виконати комплект робіт у термін передбачений календарним планом заготівлі сортиментної структури, лісорубним квитком. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити Виконавцеві вартість виконаних робіт, на підставі акту прийому-передачі.
Згідно із довідкою ЄДР (т.2 а.с.55) основними видами діяльності ПП «Інтер-Будпром» є лігозаготівля, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, лісопильне та стругальне виробництво.
ПП «Інтер-Будпром», на час виконання договорів підряду, мало дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки: лісосічні роботи та трелювання лісу (т.2 а.с.54).
Договори підряду від імені ПП «Інтер-Будпром» підписані ОСОБА_1, яким був директором цього підприємства, у період виконання договорів, що підтверджується довідкою ЄДР (т.2 а.с.55). З 20.11.2013р. керівником ПП «Інтер-Будпром» є інша особа (т.2 а.с.102, 118).
Фактичне виконання сторонами умов договорів підтверджується наступними доказами.
Під час виконання кожного із договорів, з метою визначення об'єму робіт та їх вартості, складалося технічне завдання, яке затверджувалось від імені ДП "Новомосковський військовий лісгосп" директором ОСОБА_2 та погоджувалось з ПП «Інтер-Будпром», від імені якого діяв ОСОБА_1, а також складався кошторис, який затверджувався та погоджувався тими ж особами.
Фактичне виконання робіт підтверджувалось актами виконаних робіт, в яких визначено зміст та обсяг господарських операцій, одиниці виміру та вартість виконаних робіт. Вказані акти виконаних робіт затверджені печатками підприємств та підписами представників підприємств, якими були ОСОБА_2 та ОСОБА_1 При цьому, колегія суддів погоджується з податковою службою, що дійсно не у всіх актах виконаних робіт зазначено прізвище «Огульчанський», як особи яка діє від імені ПП «Інтер-Будпром».
Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі та у повному обсязі, що зазначено в Акті перевірки.
З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено сторони господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.
Сам факт, що не у всіх випадках акти виконаних робіт містять прізвище «Огульчанський», як особи яка діє від імені ПП «Інтер-Будпром», не може свідчити про нереальність господарських операцій, оскільки інші документи, в їх сукупності, дозволяють визначити особу, яка діяла від імені ПП «Інтер-Будпром».
Також колегія суддів вважає безпідставними посилання ДПІ, як на ознаки що свідчать про нереальність господарських операцій, на відсутність у ПП "Інтер-Будпром" виробничих потужностей для здійснення виду діяльності, пов'язаного з наданням послуг по заготівлі лісу, оскільки такі твердження контролюючого органу спростовуються наявним в матеріалах справи дозволом на виконання лісозаготівельних робіт, виданим Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничного нагляду 24.05.2011 із зазначенням основних засобів виробництва необхідних для заготівлі деревини, а саме: трактор марки Т-40М заводський №182094, обладнаний пристроєм для безчокерного трелювання ПТБ-4,5, бензопили Мотор СІЧ-270, заводський номер №№005851,005923 (т.2 а.с.54).
Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість доводів ДПІ щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ПП "Інтер-Будпром".
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року по справі №804/4907/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст ухвали виготовлено 11.09.2015р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк