15 вересня 2015 рокусправа № 804/19809/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбуд АВ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецбуд АВ» (далі - ТОВ «Укрспецбуд АВ») звернулося до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндо ходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропет ровська), в якому з урахуванням уточнень просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001322203 від 21.11.2014 року, яким ТОВ «Укрспецбуд АВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 237 499,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 158333 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 79 166,50 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2015 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0001322203 від 21.11.2014 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 474,99 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрспецбуд АВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Денекс Груп» за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт № 3305/04-62-22-334366080 від 12.11.2014 року.
Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого ТОВ «Укрспецбуд АВ» занижено податок на додану вартість у серпні 2014 року на загальну суму 158 333 грн.
Висновки податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтуються на отриманому від ДПІ у Печерському районі м. Києва акті від 10.09.2014 року №2781/26-55-22-09/38947518 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Денекс Груп», щодо нереальності господарських операцій.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0001322203 від 21.11.2014 року, яким ТОВ «Укрспецбуд АВ» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 237 499,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 158333 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 79 166,50 грн.,яке позивач оскаржив в судовому порядку.
Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).
Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.
Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.
Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем як генпідрядником та ТОВ «Денекс Груп» укладено договір підряду №306 від 03.06.2014 року щодо виконання загально будівельних робіт -реконструкції свинотоварної ферми СТОВ «Україна» в с.Голенкуа Бахмачського району Чернігівської області.
Виконання вищевказаного договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV, а саме: податковою накладною, актом приймання виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, платіжним дорученням тощо.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем правомірно віднесено суму ПДВ за серпень 2014 року до складу податкового кредиту, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.
Оскільки відповідачем не надані належні докази нереальності укладеного позивачем з ТОВ «Денекс Груп» правочину, також не існує судових рішень, якими контрагент позивача визнаний фіктивним, а його установчі документи - недійсними, на час дії угоди ТОВ «Денекс Груп» був зареєстрований в установленому порядку як платник ПДВ, мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем висновок про нереальність правочину з зазначеними контрагентом зроблений на припущеннях.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що визнання протиправним та скасування винесеного ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкового повідомлення - рішення №0001322203 від 21.11.2014 року є обґрунтованим та вірним.
Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 94 КАС України правомірно присудив з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати в розмірі 474,99 грн.
Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова