26 серпня 2015 року
справа № 808/9090/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український графіт" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року по справі № 808/9090/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Український графіт" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-
В грудні 2014 року Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулось до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Український графіт" про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення в сумі 69017,44 грн..
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року по справі № 808/9090/14 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Український графіт" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задоволено.
Постанову суду мотивовано наявністю обов'язку відповідача відшкодовувати органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та невиконанням відповідачем цього обов'язку.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при складанні зазначених розрахунків позивачем порушено вимоги чинного законодавства, у зв'язку з чим невірно визначений розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають сплаті ПАТ “Український графіт”.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, вказуючи на обґрунтованість прийнятої судом першої інстанції постанови, просить залишити без змін постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
В судове засідання сторони не з'явилися. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представника позивача суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з розуміння ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Публічне акціонерне товариство “Український графіт” є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно та платником страхових внесків відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року, який повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати збір та внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на адресу відповідача були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вересень-листопад 2014 року включно на суму 69017,44 грн. для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за рахунок підприємства.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком і зазначає, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації - робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР. Відповідно до частини 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, відповідачу були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вересень - листопад 2014 року включно на суму 69017,44 грн.. Відповідно до пункту 6.8 вказаної вище Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Отримавши зазначені розрахунки, відповідач не виконав вимоги закону в частині відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню у судовому порядку.
Доводи апелянта щодо неправильності самих розрахунків в частині визначення відсотку такого відшкодування, спростовуються письмовими доказами, наданими позивачем - копіями документів з матеріалів пенсійних справ.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, вірно дана правова оцінка обставинам у справі; судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український графіт" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року по справі № 808/9090/14 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року по справі № 808/9090/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай