31 серпня 2015 рокусправа № 804/20482/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Олефіренко Н.А. Білак С.В.
секретар Фірсік Д.Ю.
за участі представників позивача Ковальової В.О., Коршикова В.О.
представника відповідача Снітько Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 р. в справі № 804/20482/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровський області до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі - УПФУ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» (далі - ПрАТ «ДЗМД») про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, мотивуючи вимоги тим, що відповідач повинен відшкодувати до 25-го числа щомісяця місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував нормами п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663. Вказав, що загальна сума боргу підприємства по сплаченим пенсіям, призначеним на пільгових умовах за Списком № 1 та за Списком № 2 за період з 01.03.2014 р. по 31.08.2014 р. становить 1308245,05 грн., з яких за Списком № 1 - 1254674,37 грн., за Списком № 2 - 53570,68 грн., які просив стягнути на користь Пенсійного фонду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 р. позовні вимоги задоволені.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в який він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, відповідач вказує, що судом першої інстанції не враховано приписів п. 6.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відповідно до якої у разі ліквідації або зміни власника підприємства, суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій Пенсійному фонду вносять правонаступники. Позивачем до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій включені громадяни, які ніколи не працювали у відповідача, а відповідач не є правонаступником підприємств, на яких працювали дані особи. ПрАТ «ДЗМД» є правонаступником ДП «Амофос» та ДП «Агрофос». Відповідно до п. 5 наказів Мінпаливенерго № 298 від 04.08.2000 р. «Про створення державного підприємства «Амофос» та № 299 від 04.08.2000 р. «Про створення державного підприємства «Агрофос» зазначені підприємства є правонаступниками ДП «Придніпровський хімічний завод» лише в частині прав і обов'язків щодо майна, переданого згідно з розподільчими балансами. Заборгованість перед бюджетом, яка зазначена у розподільчих балансах, що є додатками до наказів, не може бути витратами по виплаті та доставці пільгових пенсій, оскільки її розмір не відповідає розміру позову; на момент складання розподільчих балансів у підприємств був відсутній обов'язок щодо відшкодування органу, який виплачує пенсію, фактичних витрат з її виплати та доставки, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» був прийнятий 09.07.2003 р. Крім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.02.2014 р. відсутня інформація про припинення та правонаступників ДП «Амофос».
ДП «Придніпровський хімічний завод» до 29.03.2012 р. перебував у процедурі банкрутства, яка закінчилась ліквідацією. Одним з конкурсних кредиторів був позивач, борг цього підприємства погашений у зв'язку з відсутністю майна на його задоволення, тому апелянт вважає, що суми заборгованості по даній справі могли бути включені до грошових вимог УПФУ як конкурсного кредитора, які погашені.
Також вважає, що відповідачем не доведена реальність витрат, понесених по виплаті та доставці пільгових пенсій, а також про необґрунтоване посилання на протокольне рішення ради директорів колишнього ВО «ПХЗ» від 09.03.2005 р.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представники позивача в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у спірних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Питання стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначаються Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.
Відповідач ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, є правонаступником ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», який, в свою чергу, був правонаступником ДП «Агрофос» та ДП «Амофос» на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 472 від 05.08.2002 р.
Згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України № 299 від 04.08.2000 р. «Про створення підприємства «Агрофос» реорганізовано ДП «Придніпровський хімічний завод» шляхом виділення цеху № 17 і створення на базі майна цього цеху ДП «Агрофос», у зв'язку з чим зазначено про необхідність складення розподільчого балансу станом на 01.07.2000 р. та здійснення приймання-передачу майна та зобов'язань згідно з розподільчим балансом. Також наказом визначено, що ДП «Агрофос» є правонаступником ДП «Придніпровський хімічний завод» в частині прав і обов'язків щодо майна, переданого згідно з розподільчим балансом.
Наказом ВО «Придніпровський хімічний завод» № 609 від 31.12.1996 р. цеха № № 4, 22 з 01.01.1997 р. було реорганізовано у цех по виробництву мінеральних добрив № 17. Правонаступником ВО «Придніпровський хімічний завод» є ДП «Придніпровський хімічний завод».
Згідно з наказом № 298 від 04.08.2000 р. Міністерства палива та енергетики України «Про створення підприємства «Амофос» реорганізовано ДП «Придніпровський хімічний завод» шляхом виділення цехів № 1, № 10, № 15 і створення на базі майна цих цехів ДП «Амофос», у зв'язку з чим зазначено про необхідність складання розподільчого балансу станом на 01.07.2000 р. та здійснення приймання-передачу майна та зобов'язань згідно з розподільчим балансом. Також наказом визначено, що ДП «Амофос» є правонаступником ДП «Придніпровський хімічний завод» в частині прав і обов'язків щодо майна, переданого згідно з розподільчим балансом.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2012 р. у справі № Б26/24/147/00 ліквідовано юридичну особу ДП «Придніпровський хімічний завод».
В ДП «Придніпровський хімічний завод» з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, працювали громадяни, які у даний час отримують пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджено довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій.
Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій видані відповідачем - ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив».
Через те, що відповідачем в повному обсязі не сплачені кошти, призначені на покриття виплати і доставки пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списками №№ 1, 2, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.03.2014 р. по 31.08.2014 р. у загальній сумі 1308245,05 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Розрахунки направлялись на адресу відповідача та отримані відповідачем.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Законом України від 31.05.2005 року № 2613-IV, який набрав чинності з 01.01.2006 року, внесено зміни до Прикінцевих положень вищевказаного Закону.
Так відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до Пенсійного фонду України є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення.
Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не віднесено до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інші установ та організації, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Так, органом Пенсійного фонду України були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які направлені управлінням відповідачу.
Пунктом 6.4 та 6.5 вищезазначеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Таким чином, необхідність відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками №№ 1, 2, визначена чинним законодавством.
Відповідач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якого призначена пенсія на пільгових умовах, зобов'язаний сплачувати до Пенсійного фонду України збір у 100% розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача у повному обсязі.
Право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 року і після цієї дати не працювали на цих роботах, наявності атестації робочих місць не вимагається.
Особам, які до і після 01.01.1992 р. працювали на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Як вказувалось раніше та вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідач мав сплатити за період з березня 2014 р. по серпень 2014 р. включно суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 1254674,37 грн., за Списком № 2 - 53570,68 грн., загалом - 1308245,05 грн. Разом з тим, вказана сума не сплачена, у зв'язку з чим наявна заборгованість відповідача перед позивачем у зазначеному розмірі.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, з наступних підстав.
Так, доводи апелянта щодо відсутності підстав для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, через те, що відповідач не є правонаступником підприємств, на яких працювали особи, по яким здійснюється відшкодування фактичних витрат, а також, що до розрахунків фактичних витрат управлінням були включені громадяни, які отримують пільгові пенсії, проте ніколи не працювали в ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», спростовуються наступним.
Судом першої інстанції розглянуті вказані доводи та зроблений правильний висновок про підтвердження правонаступництва та, відповідно, наявності у ПрАТ «ДЗМД» обов'язку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як зазначено вище, відповідач ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» є правонаступником ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», який, в свою чергу, був правонаступником ДП «Агрофос» та ДП «Амофос» на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 472 від 05.08.2002 р. Згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України № 299 від 04.08.2000 р. «Про створення підприємства «Агрофос» реорганізовано ДП «Придніпровський хімічний завод» шляхом виділення цеху № 17 і створення на базі майна цього цеху ДП «Агрофос», у зв'язку з чим зазначено про необхідність складення розподільчого балансу станом на 01.07.2000 р. та здійснення приймання-передачу майна та зобов'язань згідно з розподільчим балансом. Також наказом визначено, що ДП «Агрофос» є правонаступником ДП «Придніпровський хімічний завод» в частині прав і обов'язків щодо майна, переданого згідно з розподільчим балансом.
Наказом ВО «Придніпровський хімічний завод» № 609 від 31.12.1996 р. цеха № № 4, 22 з 01.01.1997 р. було реорганізовано у цех по виробництву мінеральних добрив № 17. Правонаступником ВО «Придніпровський хімічний завод» є ДП «Придніпровський хімічний завод».
Згідно з наказом № 298 від 04.08.2000 р. Міністерства палива та енергетики України «Про створення підприємства «Амофос» реорганізовано ДП «Придніпровський хімічний завод» шляхом виділення цехів № 1, № 10, № 15 і створення на базі майна цих цехів ДП «Амофос», у зв'язку з чим зазначено про необхідність складання розподільчого балансу станом на 01.07.2000 р. та здійснення приймання-передачу майна та зобов'язань згідно з розподільчим балансом. Також наказом визначено, що ДП «Амофос» є правонаступником ДП «Придніпровський хімічний завод» в частині прав і обов'язків щодо майна, переданого згідно з розподільчим балансом.
Відповідно до статутів ДП «Агрофос» та ДП «Амофос», затверджених 23.08.2000 р., ДП «Агрофос» та ДП «Амофос» є правонаступниками ДП «Придніпровський хімічний завод» за розподільчим балансом. Згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України № 472 від 05.08.2002 р. ДП «Амофос» та ДП «Агрофос» припинили діяльність у зв'язку із реорганізацією шляхом злиття цілісних майнових комплексів державних підприємств та включенням їх до складу Закритого акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив».
Нормами частин 5 та 6 статті 34 Закону України «Про підприємство в Україні», який був чинним на момент реорганізації зазначених підприємств (у відповідній редакції), встановлено, що у разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло в результаті злиття.
При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства. У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільчим актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.
При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.
У зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про акціонерні товариства» Закрите акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив» перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив» згідно з наказом № 247 від 01.12.2009 р.
Чинним законодавством передбачено правонаступництво за усіма правами та обов'язками кожного з підприємства до підприємства, яке виникло в результаті злиття або поділу, за роздільчим актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства, в тому числі і обов'язки перед органами Пенсійного фонду України щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
ДП «Придніпровський хімічний завод», дійсно, є ліквідованим згідно з рішення суду про банкрутство, проте до його ліквідації відбулось злиття та поділ на інші підприємства, які є окремими юридичними особами від ДП «Придніпровський хімічний завод».
Доводи апелянта щодо можливості включення заборгованості з фактичних витрат та виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до грошових вимог позивача як конкурсного кредитора в справі про банкрутство ДП «Придніпровський хімічний завод» та погашення цієї заборгованості у зв'язку з відсутністю майна на їх задоволення є суто припущенням позивача та за своєю суттю є хибними, оскільки предметом позову в даній справі є заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з березня по серпень 2014 р., тобто поточна заборгованість, а не та, яка виникла до початку процедури банкрутства ДП «Придніпровський хімічний завод».
Також є незмістовними доводи відповідача про недоведеність реальності понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки жодною нормою Закону або приписами нормативно-правових актів не встановлений обов'язок органу Пенсійного фонду направлення підприємствам довідок про фактично виплачені кошти по кожному пенсіонеру.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 р. в справі № 804/20482/14 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 р. в справі № 804/20482/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровський області до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 01.09.2015 р.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак