26 серпня 2015 рокусправа № 808/3391/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року по справі за позовом Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання дії з нарахування штрафу протиправними, -
Комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької міської ради звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому просило визнати дії відповідача з нарахування штрафу в розмірі 20% за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в розмірі 1 786 17,10грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а також не в повному обсязі досліджені всі обставини справи.
Сторони, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явились.
Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази у справі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено, судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2011 у справі № 2а-0870/2066/11 з КП «Облводоканал» стягнуто податковий борг у розмірі 2 775 157,83 гривень із відстроченням виконання постанови на 12 місяців та розстроченням на 5 років. Постанова суду набрала законної сили 30.08.2011.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2013 у справі № 808/1171/13-а із КП «Облводоканал» стягнуто податковий борг у розмірі 2 661 677 гривень із відстроченням виконання постанови на 12 місяців та розстроченням на 5 років. Постанова набрала законної сили 26.03.2013р.
Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському району м. Запоріжжя було проведено камеральну перевірку про несвоєчасну сплату позивачем узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за результатами якої складено акт №117/15-03/03327115 від 06.03.2014р. (далі Акт).
Перевіркою встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме, протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
06 березня 2014р., на підставі Акту, ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001701503 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 1 786 171,1 гривень.
Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції зазначив, що у даній справі позивачем оскаржені дії суб'єкта владних повноважень щодо прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001701503 від 06.03.2014р. є предметом оскарження у іншій справі, отже правомірність дій відповідача щодо його прийняття може бути перевірена під час вирішення спору щодо законності податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п.п. 100.1, 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Згідно із ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, встановленого Податковим кодексом України.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач оскаржує в судовому порядку податкове повідомлення-рішення № 0001701503 від 06.03.2014., щодо зобов'язання сплатити штраф у розмірі 1 786 171,1грн., а отже, судом в рамках розгляду іншої справи перевіряється законність вказаного рішення.
Колегія суддів зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень можуть бути самостійним предметом судового оскарження у випадку, коли самі дії мають правові наслідки і порушують права позивача. В даному випадку дії відповідача щодо нарахування штрафу в розмірі 1 786 171,1 гривень фактично оформлені податковим повідомленням-рішенням № 0001701503 від 06.03.2014, а тому, якщо дії суб'єкта владних повноважень призвели до прийняття ним відповідного рішення, предметом оскарження повинно бути саме рішення, а не дії.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що позивач, оскаржучи дій ДПІ із нарахування штрафу визначеного в податковому повідомленні-рішенні № 0001701503 від06.03.2014р., фактично звертається повторно до суду з вимогою переглянути законність нарахування штрафу, що може бути лише предметом розгляду при оскарженні податкового повідомлення-рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що постанова суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм матеріального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року по справі № 808/3391/14- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай