27 серпня 2015 року
справа № 808/1523/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередниченко В.Є.,
суддів: Семененка Я.В., Панченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Запорізький Втормет» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року у справі № 808/1523/15 за поданням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до публічного акціонерного товариства «Запорізький Втормет» про стягнення коштів за податковим боргом, -
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - заявник) 19 березня 2015 року звернулась до суду із поданням до публічного акціонерного товариства «Запорізький Втормет» (далі - ПАТ «Запорізький Втормет»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь державного бюджету кошти у сумі 94934,19 грн. за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Вимоги про стягнення коштів заявник обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у сумі 94934,19 грн., який виник в результаті не сплати ним узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених платником самостійно.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року подання задоволено.
Постанова суду мотивована тим, що процедура стягнення коштів за податковим боргом може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже податковим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, здійснено заходи щодо погашення податкового боргу платником податків.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні подання відмовити повністю.
Посилається на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції не досліджувалось, чи здійснювалися ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у Запорізькій області заходи, передбачені статтями 87, 91 Податкового кодексу України для погашення податкового боргу ПАТ «Запорізький Втормет».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідач - Публічне акціонерне товариство "Запорізький Втормет" (код ЄДРПОУ 00193097) зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у заявника (а.с. 4-6).
За відповідачем рахується борг з орендної плати юридичних осіб в сумі 94934,19 грн. (а.с.12-25).
Податковий борг виник в результаті не сплати відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових декларацій від 16.01.2014 року №9000706580 та від 03.02.2015 року №9008253561 (а.с.7-10).
У зв'язку з наявністю податкового боргу, 12.01.2015 року податковим органом винесена податкова вимога форми "Ф" № 33-25, яка направлена відповідачу (а.с.11).
Приймаючи рішення про задоволення подання, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підстави для висновку щодо правомірності заявленого подання.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законам з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 95.1. статті 95 ПК України, передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2. статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
В матеріалах справи містяться надіслана 17.01.2015 року та отримана 22.01.2015 року відповідачем податкова вимога форми "Ф" № 33-25 від 12.01.2015 року, що не відкликалася.
Враховуючи вірно встановлені судом першої інстанції обставини справи, які свідчать про наявність у відповідача суми грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений ПК України строк, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності вимог податкового органу про стягнення з рахунків відповідача на користь Державного бюджету кошів за податковим боргом у розмірі 94934,19 грн.
Відповідно до положень пункту 95.2. статті 95 ПК України, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у податкового органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
Відповідно до пункту 2 статті 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності.
Враховуючи те, що податкова вимога була направлена заявником 17.01.2015 року, строк передбачений пунктом 95.2. статті 95 ПК України закінчився 19.03.2015 року, таким чином заявник своєчасно 19.03.2015 року звернувся до суду з вказаним поданням.
Згідно з п.1,6 статті 103 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі щодо того, що під час розгляду справи судом першої інстанції не досліджувалось, чи здійснювалися ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у Запорізькій області заходи, передбачені статтями 87, 91 Податкового кодексу України для погашення податкового боргу ПАТ «Запорізький Втормет».
Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року про відкриття провадження у справі, суд зобов'язав відповідача у разі невизнання вимог подання подати заперечення та докази на обґрунтування цих заперечень, та роз'яснено, що у разі їх неподання у вказаний судом строк, суд виносить рішення на підставі наявних доказів.
Проте відповідачем на пропозицію суду не було надано заперечень та доказів для підтвердження обставин, на які він посилається, що стало підставою для вирішення справи на основі наявних доказів.
Відповідно до частини 2 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.
Враховуючи те, що відповідачем не наведено обґрунтованих підстав ненадання до суду першої інстанції доказів на які він посилається в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції не вправі досліджувати такі докази.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Запорізький Втормет» - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року у справі № 808/1523/15 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 01 вересня 2015 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: Я.В. Семененко
Суддя: О.М. Панченко