"01" вересня 2015 р.справа № 808/3268/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року
у справі № 808/3268/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області
до Державного підприємства "Світанок"
про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій,-
У червні 2015 року в Запорізький окружний адміністративний суд з позовом звернулося Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області до Державного підприємства "Світанок", в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за квітень та травень 2015 року в розмірі 6486,42 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за квітень та травень 2015 року включно сума належна до відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах згідно з п б, в ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 склала 6486,42 грн., яка не була сплачена відповідачем.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: стягнуто з Державного підприємства "Світанок" на користь Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області заборгованість у розмірі 4157,50 грн. (чотири тисячі сто п'ятдесят сім гривень 50 коп.) по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період квітень - травень 2015 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, зокрема, врегульовано нормами Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державне підприємство "Світанок" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування і відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач у даній адміністративній справі є страхувальником, який відповідно до пунктів 1 статті 1, абзацу 4 частини 1 статті 2, статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»повинен сплачувати фактичні витрати органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у строки, які передбачені пунктом 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 ( щомісяця до 25 числа).
На час розгляду справи судом першої інстанції, ДП «Світанок» свої зобов'язання по сплаті фактичних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені колишньому працівнику відповідача відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не виконало, у зв'язку з чим, заборгованість за період квітень-травень 2015 року по пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2 становить 4157,50 гривень.
Сума покриття вказаних витрат визначена розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, який направлені позивачем ДП «Світанок».
Порядок відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (список №2) передбачено частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 та статтями 13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05 листопада 1991 року №1788-XII на покладено обов'язки по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (список №2).
Відповідно до пункту 1 статті 2, пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи сплачують також збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"- "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, на ДП « Світанок » покладено обов'язок відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплат та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, які надсилаються підприємствам, що є підставою для відшкодування коштів Пенсійного фонду України. Надання будь-яких інших документів на підтвердження витрат на доставку пільгових пенсій чинним законодавством не передбачено.
Згідно з підпунктом 6.8. пункту 6 Інструкції, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно обґрунтованості заявлених позовних вимог, оскільки під час розгляду справи судом було доведено, що відповідач у даній справі в порушення вимог чинного законодавства не вчинив дії щодо відшкодування позивачу фактично понесених ним витрат на виплату та доставку пенсій, яка призначена на пільгових умовах працівникам відповідача за квітень-травень 2015 року по пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2 становить 4157,50 гривень.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", колишньому працівнику відповідача ОСОБА_3 за квітень та травень 2015 року в розмірі 2328,92 грн., зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Отже, витрати позивача на виплату пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 01.01.2005 повинні здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України.
Судом встановлено, що пенсіонеру ОСОБА_3 пенсія призначена на пільгових умовах згідно з п. "в" ст. 13 Закону №1788-ХІІ.
З наведених підстав, по зазначеному пенсіонеру витрати позивача на виплату пільгових пенсій з 01.01.2005 повинні здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок відповідача.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Запорізькому районі Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року по справі № 808/3268/15 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак