18 серпня 2015 рокусправа № 804/14179/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі № 804/14179/14 за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Лівобережна об'єднана Державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 555 858,47 грн..
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Відповідач вважає, що постанова прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача, зазначив, що суд прийняв законне рішення і підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10.12.2012р. по 28.12.2012р. податковим органом була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання відповідачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2011р., результати якої оформлені актом перевірки № 45/17-2/НОМЕР_1 від 08.01.2013р..
На підставі акту перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 31.01.2013 року:
- № 0000101711, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 318 938,20 грн.;
- № 0000081711, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 238 477,27 грн.;
- № 0000071711, яким відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 510,00 грн.;
- № 0000111711, яким відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 510,00 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 31.01.2013р..
Податкові повідомлення-рішення № 0000101711 та № 0000081711 оскаржувались відповідачем у судовому порядку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2013р. у справі №804/3351/13-а в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 про скасування податкових повідомлень рішень відмовлено. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 р. апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 р. у справі № 804/3351/13-а залишено без задоволення, постанову - без змін.
Отже, сума зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями №0000101711 та № 0000081711 від 31.01.2013р. є узгодженою.
Згідно з п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Позивачем 11.02.2013 року сформовано податкову вимогу форми "Ф" № 54 про обов'язок відповідача сплатити податковий борг у розмірі 592 520,03 грн..
Судом встановлено, що вимога форми "Ф" № 54 від 11.02.2013 р. була сформована податковим органом після спливу 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. Відповідач повідомив ОДПІ про розпочату процедуру оскарження рішень контролюючого органу лише 13.11.2013р., що підтверджено матеріалами справи, тобто після формування та направлення зазначеної податкової вимоги.
Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Суми податкових зобов'язань відповідачем не сплачені. Оскільки податковий борг відповідача з моменту винесення податкової вимоги "Ф" № 54 від 11.02.2013 р. не переривався, не був повністю погашений, зазначена вимога не є скасованою або відкликаною контролюючим органом, підстави для винесення нової податкової вимоги були відсутні.
Станом на день розгляду справи податковий борг відповідача складав 555 858,47грн., що також підтверджено витягом з облікової картки платника податку.
Відповідно до ст. 16 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявних підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, з огляду на що, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування законного рішення суду першої інстанції.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі № 804/14179/14 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 27.08.2015р..
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак