02 вересня 2015 рокусправа № 808/3670/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Чепурнова Д.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі № 808/3670/15 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області, про визнання дій протиправними, скасування рішення та визнання недійсними торгів, -
06 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області відповідно до якого просила:
- визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області в частині не надання можливості оскаржити акт про уцінку квартири за адресою: АДРЕСА_1 до моменту її реалізації;
- скасувати рішення (акт) про уцінку квартири на підставі порушень вимог закону при його складанні;
- визнати нечинним протокол продажу квартири та визнати недійсними електронні торги з реалізації житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 до моменту її реалізації;
- визнати недійними електронні торги з реалізації житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, в тому числі недійсним укладеного на торгах договору купівлі-продажу із застосування цивільно-правового наслідку такої недійсності - повернення сторін договору до первісного стану.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року позовна заява ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області, про визнання дій протиправними, скасування рішення та визнання недійсними торгів - була залишена без розгляду з посиланням на пропуск строку звернення до суду без поважних на те причин.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та суд безпідставно не врахував, що вона вважала заходи із захисту її прав в цивільному провадженні більш ефективними, а подання в той же час позову і в адміністративний суд було б процесуально необґрунтованим та суди могли побачити в таких діях зловживання процесуальними правами. ( а.с.12-14)
Інші особи, які беруть участь у справі, заперечень на апеляційну скаргу не подавали, ухвалу суду першої інстанції не оскаржували.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
При винесенні рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено без поважних причин десятиденний строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, передбачений ст. 181 КАС України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Як зазначає позивач у адміністративному позові, « 07.10.2014 року з сайту що створений та функціонує на підставі Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Мінюсту від 16.04.2014 року №656/5, вона випадково дізналася про проведення електронних торгів із продажу належної їй квартири за адресою : АДРЕСА_2» та 14.10.2014 року звернулась до суду в порядку цивільного судочинства за захистом порушених прав шляхом зупинення торгів.
За її заявою 28.10.2014 року прийнято рішення по суті, вимоги не були задоволені з огляду на те, що торги уже проведені 20.10.2014 року , однак у цьому рішенні зазначено, що державний виконавець не повідомляв її про уцінку квартири.
Також, позивач не заперечували що оскаржуваний акт про уцінку квартири вона отримала у жовтні 2014 року. Вищезазначена обставина також підтверджується рішенням Бердянського міськрайонного суду від 10.12.2014 року по цивільній справі №310/8702/14-ц, яке набрало законної сили 09.06.2015 року.
Про оскаржуваний протокол ОСОБА_1 була обізнана в жовтні 2014 року, про що зазначено як в позовній заяві, так і в рішенні Бердянського міськрайонного суду від 10.12.2014 року по цивільній справі №310/8702/14-ц.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що про порушення своїх прав та інтересів діями державного виконавця ОСОБА_1 дізналась у жовтні 2014 року, однак до суду звернулась лише у липні 2015 року, так як вважала оскарження оскарження дій та акту державного виконавця про уцінку квартири в самостійному провадженні абсурдним ( за її ж позицією а.с.6).
Відповідно до ч.1, 2 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Щодо скорочених строків звернення до суду з позовами стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої служби зазначено також в пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року за №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», а також в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року за №5 «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року N 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».
Згідно ст. 100 цього ж Кодексу, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів без поважних на те причин, що у свою чергу є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне, апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 199 ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: О.В. Юхименко