18 серпня 2015 року
справа № 808/7288/14(ДО/808/684/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року по справі №808/7288/14(ДО/808/684/14)
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області
до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш»
про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, -
Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» заборгованість по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з 01 червня 2014 року по 31 серпня 2014 року, яка з урахуванням часткової сплати складає 1788543,26 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» заборгованості в сумі 1356251,46 грн. по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах по Списку №2 . Апелянт зазначає, що розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з 01 червня 2014 року по 31 серпня 2014 року.
Позивач, у поданому до суду запереченні, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 24 вересня 1997 року та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області як платник страхових внесків. Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 призначених відповідно до п. «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 червня 2014 року по 31серпня 2014 року на загальну суму 1788543,26 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідними розрахунками підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку №2, яке ним не було виконано. Суд також дійшов висновку, що розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.
Колегія суддів погоджується з таким висновком і зазначає, що відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України. Суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати збір у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, згідно із Законом «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», кожен роботодавець зобов'язаний відшкодовувати державі, в особі Пенсійного фонду України, фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, що зумовлюється шкодою, заподіяною здоров'ю працівників шкідливими та важкими умовами праці.
Відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1. Відповідно пункту 6.1. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» , відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; Відповідно пункту 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону. пункт 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Посилання апелянта на те, що заборгованість у розмірі 1356251,46 грн. не підлягає відшкодуванню у зв'язку із наявністю такого обов'язку у ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» колегія суддів вважає неспроможними, оскільки такі обставини не повідомлялись відповідачем при розгляді справи у суді першої інстанції. Крім того, наявні у справі докази свідчать про здійснену у 2010 році реорганізацію ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» та ВАТ «Азовмаш» у ВАТ «Азовзагальмаш». (а.с.7)
Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1788543,26 грн., яке не було ним виконано.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі, заборгованість у сумі 1788543,26 грн., яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України підлягає стягненню.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2015 року, було задоволено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відтак, на користь Державного бюджету України з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2436 грн.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі №808/7288/14(ДО/808/684/14) - залишити без змін.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 2436 грн. за подання апеляційної скарги.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко