Ухвала від 30.07.2015 по справі 804/5767/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 рокусправа № 804/5767/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року

у справі № 804/5767/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл»

до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року №0000602204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 326080,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське Стіл» від 24 лютого 2012 року прийнято рішення про перетворення товариства шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл». Згідно інформації з електронного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 08 квітня 2014 року у Реєстрі зроблено запис про припинення реєстрації товариства, правонаступник - товариство з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл».

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у порядку статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське Стіл» за листопад 2013 року, за результатами якої складено акт від 27 грудня 2013 року № 204/22-04/35201111.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 326080,00 грн.

На підставі акту перевірки від 27 грудня 2013 року державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 20 січня 2014 року № 0000602204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 326080,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року № 0000602204 залишено без змін.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» до податкового органу подано декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року (від 02 грудня 2013 року № 9077365822), у якій рядок 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) складає 357892,00 грн., рядок 22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового періоду), за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» та рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» складає 357892,00 грн. У довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації за лютий 2014 року), зазначено, що залишок від'ємного значення сформований в період з листопада 2007 року по жовтень 2013 року.

При цьому, проведенню камеральної перевірки позивача передувала позапланова виїзна перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське Стіл» з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, оформленою актом від 18 вересня 2013 року №1051/15-1/35201064), за результатами якої встановлено порушення підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, а саме завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 24 декларації) на суму 326080,00 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 171,00 грн., та прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2013 року № 0000471501 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 326080,00 грн.

Разом з тим, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, податкове повідомлення-рішення 03 жовтня 2013 року №0000471501 скасовано.

В силу частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлені вищезазначеними судовими актами факти мають преюдиціальне значення в рамках досліджуваного адміністративного спору та доведенню знову не підлягають.

Таким чином, зазначеними рішеннями встановлено правомірність формування податкового кредиту позивача у розмірі 326080,00 грн.

У зв'язку з чим, висновки податкового органу щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 24 декларації) на суму 326080,00 грн. є неправомірними.

Разом з тим, судом встановлено, що фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу можливості відображення позивачем у податковій звітності, наступних податкових періодів, від'ємного значення податку на додану вартість, розмір якого зменшено податковим повідомленням-рішенням, яке оскаржено у судовому порядку, але до набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 (діючого на час виникнення спірних правовідносин), якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2). Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3). Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувалися. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, права та обов'язки як платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, так і податкового органу щодо примусового стягнення виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням.

Податковим кодексом України (в редакції чинній час виникнення спірних відносин) не передбачено дій платника податків у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість, але передбачено, що платник податків має право оскаржити таке рішення контролюючого органу.

При цьому, норми чинного податкового законодавства не містять заборони декларування від'ємного значення з податку на додану вартість без урахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов'язкових до вступу відповідного судового рішення в законну силу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у разі зменшення податковим органом розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, то обов'язок платника податків врахувати ці суми зменшення у наступних податкових періодах виникає лише після набрання законної сили судовим рішенням, яким би було встановлено правомірність рішення контролюючого органу про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Оскільки станом на дату подання декларації сума податкового зобов'язання, яка визначена позивачу податковим органом, була неузгодженою, то у позивача в листопаді 2013 року не існувало обов'язку відобразити у податковій звітності з податку на додану вартість зі знаком «-» суму зменшення залишку від'ємного значення з урахуванням податкового повідомлення-рішення за формою «В4» від 03 жовтня 2013 року № 000047501 на суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 326080,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Попередній документ
51883769
Наступний документ
51883771
Інформація про рішення:
№ рішення: 51883770
№ справи: 804/5767/14
Дата рішення: 30.07.2015
Дата публікації: 08.10.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)