30 липня 2015 рокусправа № 804/2646/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю представників:
позивача: - Дмитренка О.О. (довіреність від 26 грудня 2014 року),
відповідача: - Коваленко Д.П. (довіреність від 03 червня 2015 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року
у справі № 804/2646/14
за позовом публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»
до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 січня 2014 року № 0000133230, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2231881,73 грн.; № 0000143230, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 93836,50 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 46918,25 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Представник публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» заперечує проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» зареєстроване 29 грудня 1994 року та знаходиться на податковому обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів з 03 березня 1995 року.
Рішенням загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» від 21 січня 2014 року найменування товариства змінено на публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».
Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» з питання нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт від 13 січня 2014 року № 2/32.3/00191000.
В ході проведення перевірки податковій орган 17 грудня 2013 року, листом № 18776/10/32.3, просив надати пояснення щодо доцільності придбання та обґрунтування використання отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Крост» товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, на який позивачем 23 грудня 2013 року, листами № 52-70/10342 та 5270/10343, надав відповідні пояснення.
Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту та суму від'ємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень в розмірі 2231881,73 грн., а також завищено суму заявленого бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на суму податку на додану вартість в розмірі 93836,50 грн.
На підставі акту перевірки від 13 січня 2014 року спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийнято податкові повідомлення-рішення від 30 січня 2014 року № 0000133230, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2231881,73 грн.; № 0000143230, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 93836,50 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 46918,25 грн.
Судом встановлено, що між відкритим акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та державним підприємством «Придніпровська залізниця» укладено договір від 27 лютого 2013 року № ПР/ДН-2-13-53/НЮп/44-13 щодо надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги, відповідно до умов якого позивач зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги, шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії за рахунок державного підприємства «Придніпровська залізниця». Розмір попередньої оплати за перевезення вантажів та надані транспортні послуги у поточному місяці визначається з урахуванням середньодобових обсягів перевезень за поточний місяць і нормативів на оброблення документів, термінів проходження платежів. За цим договором, Залізниця надає Вантажовласнику послуги на станціях державного підприємства «Придніпровська залізниця» за умови наявності коштів на його особовому рахунку.
На виконання умов договору відкритим акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» за період з 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2013 року здійснені передплати з придбання послуг у контрагента на загальну суму 9052340,00 грн. в тому числі ПДВ 1508723,33 грн., у зв'язку з чим державним підприємством «Придніпровська залізниця» видана зведена податкова накладна від 31 жовтня 2013 року № 405/100. Сума по зведеній податковій накладній включена позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року.
Судом встановлено, що за період з 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2013 року сума придбання послуг у державного підприємства «Придніпровська залізниця» складає 8765085,76 грн., разом з тим, до складу зведеної податкової накладної врахована сума передплати у розмірі 1000000,00 грн., в тому числі ПДВ 166666,67 грн., перерахована позивачем 31 жовтня 2013 року за майбутні послуги.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. При цьому, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, однією з визначальних умов формування податкового кредиту є наявність у платника належним чином оформленої податкової накладної.
Відповідно до статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (чинного на час виникнення правовідносин), встановлена форма податкової накладної та порядок її заповнення.
Згідно з пунктом 14 Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна виписується за кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.
Таким чином, зазначеним Порядком надано можливість складання зведеної податкової накладної виключно у випадку фактичного (безперервного або ритмічного) постачання (відвантаження/надання) товарів/послуг. До складу зведеної податкової накладної включаються суми, які підтверджуються реєстрами товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.
Судом встановлена безперервність та ритмічність характеру правовідносин, що склалися між учасниками за договором від 27 лютого 2013 року.
При цьому, фактично, сутність встановленого порушення полягає в можливості поширення наведеного порядку складання зведених податкових накладних на попередню оплату товарів/послуг (аванс), що підлягають постачанню.
Відповідно до пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при реалізації наданого законом повноваження щодо затвердження форми документа податкової звітності податковий орган не вправі змінювати правила оподаткування, затверджені Податковим кодексом України. Так, пункт 198.2 статті 198 цього Кодексу, визначаючи дату виникнення податкового кредиту, не розділяє податкові наслідки для платника в залежності від того, якою є перша подія за господарською операцією. А відтак і форма податкової накладної не може залежати від того, якою є перша подія відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України. Форма податкової накладної (зокрема, зведеної податкової накладної) має бути уніфікованою, а не лише для одного виду першої події. Адже така податкова накладна породжує єдиний правовий наслідок - виникнення у постачальника податкового зобов'язання у відповідній сумі та кореспондуючого права у покупця на податковий кредит.
Отже, відсутність порушення вимог щодо складання зведеної податкової накладної дає підстави для віднесення сум податку на додану вартість за цією накладною до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року, у зв'язку з чим, є безпідставними висновки податкового органу щодо завищення суми податкового кредиту за жовтень 2013 року на 1508723,33 грн.
Перевіркою також встановлено, що відкритим акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року віднесено витрати на ремонт об'єктів соціальної інфраструктури, невиробничих основних засобів на суму 723158,40 грн. по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Крост».
З матеріалів справи вбачається, що між відкритим акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та товариством з обмеженою відповідальністю «Крост» укладені договори підряду від 09 серпня 2013 року № 2013/д/УКС/989, від 13 серпня 2013 року № 2013/д/УКС/1005, від 06 вересня 2013 року № 2013/д/УКС/1090 та договір на капітальний ремонт від 13 серпня 2013 року № 2013/д/УКС/1006, предметом яких є: монтаж системи вентиляції Фізкультурно-оздоровчого комплексу відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», вартість робіт складає 1767817,20 грн., в тому числі ПДВ 294636,20 грн.; ремонт одноповерхової споруди стадіону, споруди літнього кінотеатру на 500 місць, вартість робіт складає 1621008 грн., в тому числі ПДВ 270168 грн.; реконструкція проспекту Південний, ІІІ етап, парк ім. Савицького, будівництво фонтану, вартість складає 3274321, грн., в тому числі ПДВ 545720,20 грн.; капітальний ремонт споруди Фізкультурно-оздоровчого комплексу (оздоблювальні роботи, внутрішні інженерні мережі, електроосвітлення) вартістю 3729399,60 грн., в тому числі ПДВ 621566,60 грн. виконання умов договорів підтверджується податковими накладними та актами прийому виконаних будівельних робіт. Загальна сума податку на додану вартість за цими накладними склала 723158,40 грн.
Податковий орган дійшов висновку, що підприємством завищено суму податкового кредиту на суму від'ємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2013 року на суму податку 723158,40 грн., у зв'язку з тим, що до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року позивачем віднесено витрати на ремонт об'єктів соціальної інфраструктури, невиробничих основних засобів, які не використовуються у межах господарської діяльності відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат». При цьому, такі висновки базуються на тому, що позивачем в заявках на оплату та передплату за послуги надані товариством з обмеженою відповідальністю «Крост» в графі стаття бюджету зазначено «благодійність». Так, якщо товар/послуги було придбано заздалегідь з метою благодійної його передачі, то відповідно платник податку не має права відобразити податковий кредит по такому товару/послузі.
Між тим, такий висновок є безпідставним, оскільки позивачем укладались договори підряду на виконання будівельних робіт. Факт реальності здійснення господарських операцій за такими договорами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зі змісту яких вбачається, що відкритим акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» у складі придбаних послуг сплачена і сума податку на додану вартість.
Крім того, жодних документів, які свідчили б про те, що ці ремонтні роботи є благодійними послугами не надано.
Не підтверджується і висновок спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про те, що позивачем завищено суму податкового кредиту та суму від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки позивачем віднесено витрати на ремонт об'єктів соціальної інфраструктури, невиробничих основних засобів, які не використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, у зв'язку з тим, що пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено право на нарахування податкового кредиту незалежно від того, чи такі послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.
Таким чином, висновок податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту та суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2013 року на суму 723158,40 грн., нарахована по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Крост» є безпідставним.
Судом встановлено, що порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму заявленого бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на суму податку 93836,50 грн., пов'язане зі встановленими порушеннями по завищенню суми податкового кредиту та суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, зокрема за вересень 2013 року на підставі акту перевірки від 31 грудня 2013 року № 396/32.3/00191000.
На підставі акту перевірки від 31 грудня 2013 року № 396/32.3/00191000 прийнято, зокрема податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року №0000103230, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 93836,50 грн.
Разом з тим, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року, податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року скасовано.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі 5 Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку, відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», декларуючи суму податку на додану вартість у розмірі 93836,50 грн. до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, не міг бути обізнаний, що в грудні 2013 року, при перевірці даних декларації за вересень 2013 року, податковим органом буде встановлено завищення податкового кредиту та від'ємного значення податку на додану вартість за певними господарськими операціями. А відтак, у позивача було наявне право на відображення таких сум податку на додану вартість до бюджетного відшкодування в жовтні 2013 року.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим