ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
29 вересня 2015 року Справа № 913/699/15
Провадження №15/913/699/15
За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Молодогвардійськ Луганської області
про стягнення 57132 грн 95 коп.
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання Антонова І.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - Бочаров Д.М. - провідний юрисконсульт філії "Харківське головне регіональне управління" ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк", довіреність №8416-К-О від 04.11.2014;
від відповідача - представник не прибув.
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення за договором банківського обслуговування б/н від 16.05.2011 заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 23240 грн 00 коп., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором кредиту в сумі 28492 грн 95 коп., заборгованості з комісії за користування кредитом у сумі 5400 грн 00 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.09.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 14.09.2015.
Позивач поясненням б/н від 11.09.2015 просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.09.2015 розгляд справи відкладений на 29.09.2015.
Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно до п.п.3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманої на сайті https://usr.minjust.gov.ua, місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1.
Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За інформацією Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" розміщеній на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257D7E002C3293) пересилання пошти до/з міста Юр'ївка тимчасово не здійснюється.
Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/ інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідною роздруківкою (а.с.61).
Господарський суд повідомляв відповідача про розгляд справи відповідною телефонограмою (а.с.60).
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.
Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 29.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
16.05.2011 відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с.15).
У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по розрахунковим карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з вказаною заявою про відкриття поточного рахунку і картками зі зразками підписів і відбитком печатки складають договір банківського обслуговування.
Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому.
Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", що діє на підставі Ліцензії НБУ №22 від 05.10.2011 (www.privatbank.ua), останній публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).
Тобто фактично, зазначені Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua: https://client-bank.privatbank.ua або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком).
Також у заяві про відкриття банківського рахунку, зазначено, що Умови та Правила розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Актуалізуються вони не частіше ніж 1 раз на місяць, з обов'язковою публікацією на сайті банку до 25 числа місяця, що передує змінам.
Відповідно до п.1.1.2.1.6 Умов та Правил клієнт зобов'язаний у разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів Банку звернутися до Банку для розірвання Договору і погасити заборгованість, що виникла перед Банком, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення карток, виданих власнику і його довіреним особам. У разі незгоди зі списанням коштів з картрахунку інформувати (також письмово, якщо вирішення питання передбачає таку необхідність) Банк про це протягом тридцяти п'яти днів з моменту списання.
Отже, враховуючи вищевикладене, заява про відкриття поточного рахунку зі зразками підпису разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та рифами, що розміщені на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають по суті договір банкі вського обслуговування від 16.05.2011.
Враховуючи викладене позивачем було відкрито Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 поточний рахунок НОМЕР_2
Позивачем було встановлено відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано Умовами та Правилами надання банківських послуг.
Банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які розміщені на сайті www.privatbank.ua.
Згідно з п.1.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у на ціональній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493, (далі - Інструкція) умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Ін струкції.
Пунктом 1.6 Інструкції передбачено, що порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).
Так, умови надання, використання та обслуговування кредитного ліміту, а також будь-які операції з ним, визначені в розділі 3.2.1 Умов та Правил.
Пункт 3.2.1.1.1 Умов та Правил визначає, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнту, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнту, що здійснюється шляхом проведення його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Відповідно до п. 3.2.1.1.5 Умов та Правил кредитний ліміт представляє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативів Національного банку України.
Пунктом 3.2.1.1.6 Умов та Правил передбачено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, визначених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює своє згоду на те, що зміна ліміту здійснюється банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).
Відповідно до п.3.2.1.6.1 Умов та Правил обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Так, відповідачу на поточний рахунок НОМЕР_2 відповідно до договору про банківське обслуговування від 16.05.2011 позивачем було встановлено з 16.05.2011 кредитний ліміт у розмірі 45000 грн 00 коп., з 17.08.2011 - у розмірі 30000 грн 00 коп.
Відповідно до п.3.2.1.4.1.1 Умов та Правил за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.
Необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п.3.2.1.4.1.2 Умов та Правил).
Таким чином, згідно з п.3.2.1.4.1.3 Умов та Правил, за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Відповідно до п.3.2.1.4.1.4 Умов та Правил під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Згідно з п.3.2.1.4.9 Умов та Правил розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Господарський суд враховує, що рішенням господарського суду Луганської області від 20.12.2012 у справі №10/5014/2768/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором б/н від 16.05.2011 за кредитом в сумі 30000 грн 00 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 27.12.2011 по 26.09.2012 у розмірі 8439 грн 46 коп., пені за період з 26.01.2012 по 26.09.2012 в сумі 2349 грн 11 коп., заборгованості з комісії за користування кредитом за період з 01.02.2012 по 26.09.2012 у розмірі 1483 грн 05 коп., позовні вимоги задоволені повністю.
Дане рішення набрало законної сили і на його виконання виданий відповідний наказ від 04.01.2013.
Позивачем заявлений період нарахування відсотків з 27.09.2012 по 03.08.2015 у розмірі 23240 грн 00 коп.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Частиною 1 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч.3 ст.346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною 2 ст.10561 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у сумі 23240 грн 00 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно з п.3.2.1.4.4 Умов та Правил клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 1- го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, який що існував на кінець банківського дня за попередній місяць в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.
Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з комісії за користування кредитом за період з 27.09.2012 по 03.08.2015 в сумі 5400 грн 00 коп.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.3.2.1.5.1 Умов та Правил при порушені клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати. Сторони погодили, що розмір пені, зазначений у цьому пункті, може бути на розсуд банку зменшений. У разі зменшення банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті договору, банк за своїм вибором телекомунікаційного способу доставки інформації, повідомляє позичальника узгодженими сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: система дистанційного обслуговування "Приват24", SMS -повідомлення, термінали самообслуговування та ін. При цьому, додаткові узгодження сторін не потрібні.
Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов та Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Згідно до п.3.2.1.5.7 Умов та Правил строк позовної давності по вимозі щодо стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, сплати винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлю ється сторонами тривалістю 5 років.
Оскільки відповідач допустив порушення своїх зобов'язань відповідно до укладеного договору банківського обслуговування від 16.05.2011 щодо строків повернення кредиту, комісії, сплати процентів, позивачем нараховано йому пеню за період з 27.09.2012 по 03.08.2015 у сумі 28492 грн 95 коп. згідно розрахунку (а.с.37).
Відповідно до листа Служби безпеки України від 13.06.2014 №33/2117 07 квітня 2014 на підставі ст.ст.10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції в Донецькій, Луганській і Харківській областях.
Статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" 1669-VIв від 02.09.2014 встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
На виконання вказаного Закону Кабінетом Міністрів України 30.10.2014 розпорядженням №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).
Однак, 05.11.2014 Кабінет Міністрів України розпорядженням №1079-р, яким зупинив дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р.
Розпорядження №1079-р від 05.11.2014 було оскаржено до адміністративного суду в межах справ № 826/18330/14 та № 826/18327/14.
Частиною 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Суд враховує, що а ні Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", а ні Законом України "Про Кабінет Міністрів України" №794-VII від 27.02.2014 не передбачено можливості (повноважень) Кабінету Міністрів України шляхом прийняття організаційно-розпорядчого акту скасування або обмеження у інший спосіб встановленого законами України права, оскільки подальше прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження №1079-р від 05.11.2014 (незалежно від результатів його оскарження в межах адміністративного судочинства) про зупинення дії розпорядження №1053-р від 30.10.2014 жодною мірою не впливає на наявність і існування переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.
Згідно з ч.1 ст.52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" обов'язкові для виконання розпорядження Урядом видаються виключно на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України. Наразі відсутні норми Конституції або Законів України, які б передбачали право Уряду шляхом прийняття розпоряджень невілювати (скасовувати або обмежувати) встановлені Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" спеціальні права, які на виконання цього Закону і у встановленому ним порядку були надані відповідному колу суб'єктів, тому у господарського суду відсутні підстави для незастосування визначеного розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Судом також враховується, що зупинення дії актів Уряду відповідно до п.15 ч.1 ст.106 Конституції України та ч.6 ст.49 Закону України Про Кабінет Міністрів України" може бути здійснено лише Президентом України.
Як зазначалось вище місцезнаходженням відповідача є м.Молодогвардійськ Луганської області і воно включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Станом на момент розгляду даної справи проведення антитерористичної операції триває.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 16737 грн 62 коп. нарахованої позивачем за період прострочення з 14.04.2014 по 03.08.2015, тобто в період дії заборони на нарахування пені, встановленої ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Разом з тим, нарахування пені за період прострочення з 27.09.2012 по 13.04.2014 в сумі 11755 грн 33 коп. здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства України, та умов укладеного між сторонами договору, а тому позовні вимоги про її стягнення підлягають задоволенню.
Відповідач позов не оспорив.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.
Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", вул.Набережна Перемоги, б.50, м.Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 14360570, проценти за користування кредитом у сумі 23240 грн 00 коп., пеню в сумі 11755 грн 33 коп., заборгованість з комісії за користування кредитом у сумі 5400 грн 00 коп., судовий збір у сумі 1291 грн 76 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.10.2015.
Суддя С.В. Смола