Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"14" вересня 2015 р. Справа № 911/657/15
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Управління Пенсійного Фонду України у місті Ірпені, м. Ірпінь
до Приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція”, смт. Коцюбинське
про стягнення 196121,15 грн.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 1/01 від 05.01.2015р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 03.08.2015 р.);
Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція” (далі - відповідач) про стягнення 196121,15 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на наявність заборгованості відповідача перед позивачем внаслідок неперерахування коштів на відшкодування пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 190501,47 грн., списком № 2 у сумі 5608,08 грн. та наукових пенсій у сумі 11,60 грн., всього на загальну суму 196121,15 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2015 р. (суддя Мальована Л.Я.) провадження у справі № 911/657/15 припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 р. ухвалу господарського суду Київської області від 22.04.2015 р. у справі № 911/657/15 скасовано та передано справу на розгляд до господарського суду Київської області.
Відповідно ч. 3 ст. 2-1 ГПК України автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Рябцеву О.О. для розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.2015 р. прийнято справу № 911/657/15 до провадження; розгляд справи призначено на 01.09.2015 р.
В судовому засіданні 01.09.2015 р. було оголошено перерву до 14.09.2015 р.
Представник позивача в судових засіданнях 01.09.2015 р. та 14.09.2015 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судових засіданнях 01.09.2015 р. та 14.09.2015 р. проти позову заперечував посилаючись на те, що зазначені вимоги повинні розглядатись в межах банкрутної справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Приватне акціонерне товариство “Білицький завод “Теплозвукоізоляція”, яке зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області за № 10-30-04-0397, відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зобов'язане сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2010 р. було порушено провадження у справі № Б8/180-10 про банкрутство приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція”.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2012 р. у справі № Б8/180-10 було відкрито процедуру санації приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція”.
Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України “Про Положення про Пенсійний фонд України” від 06.04.2011 р. № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Абзацом 1 п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі - філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Згідно з п. 1 ст. 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, після порушення справи про банкрутство приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція” за відповідачем перед позивачем утворилася заборгованість за період з листопада 2014 року по січень 2015 року внаслідок неперерахування коштів на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 на суму 190501,47 грн., списком № 2 на суму 5608,08 грн. та наукових пенсій на суму 11,60 грн., що підтверджується корінцями повідомлень № 211-А від 03.12.2014 р. на суму 7813,16 грн., № 213-А від 03.12.2014 р. на суму 66591,44 грн., № 221-А від 08.12.2014 р. на суму 11404,02 грн., № 223-А від 15.12.2014 р. на суму 2792,06 грн., № 224-А від 15.12.2014 р. на суму 1068,94 грн., № 6-А від 08.01.2015 р. на суму 7813,16 грн., № 13-А від 08.01.2015 р. на суму 93018,69 грн. (пільгові пенсії за списком № 1); № 174-Б від 03.12.2014 р. на суму 2709,90 грн., № 181-Б від 03.12.2014 р. на суму 93,78 грн., № 3-Б від 08.01.2015 р. на суму 2709,90 грн., № -7 Б від 08.01.2015 р. на суму 94,50 грн. (пільгові пенсії за списком № 2); № 70 від 03.12.2014 р. на суму 5,80 грн., № 4 від 08.01.2015 р. на суму 5,80 грн. (наукові пенсії) та відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Зазначені корінці повідомлень та розрахунки були направлені на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами відправлених рекомендованих листів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкого державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону
Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пп. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до абзацу 2 ч. 13 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками віку 62 роки за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки - наукові (науково-педагогічні) працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Відповідно до ч. 9 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Відповідно до п. 2. Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 р., за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Проте, незважаючи на вищевказані законодавчі акти, кошти на відшкодування виплачених пенсій за списком № 1, списком № 2 та наукових пенсій відповідачем не перераховувались, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість на суму 196121,15 грн.
Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
З огляду на викладене, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, понесені позивачем на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списками № 1, № 2 та наукових пенсій, оскільки законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати цих пенсій.
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 196121,15 грн. за виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списками № 1, № 2 та наукових пенсій, на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 196121,15 грн. заборгованості підлягає задоволенню.
Посилання відповідача на те, що зазначені вимоги повинні розглядатись в межах банкрутної справи є помилковими, оскільки зазначені вимоги виникли після порушення справи про банкрутство приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція”.
Згідно ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” (в редакції на час подання позовної заяви) від сплати судового збору звільняється Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування України, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення
Таким чином, судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету України.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція” (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, код 00292729) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 4, код 22200649) 196121,15 грн. (сто дев'яносто шість тисяч сто двадцять одну грн. 15 коп.) заборгованості.
Стягнути з приватного акціонерного товариства “Білицький завод “Теплозвукоізоляція” (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, код 00292729) в доход Державного бюджету України 3922,42 грн. (три тисячі дев'ятсот двадцять дві грн. 42 коп.) судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.О. Рябцева
Рішення підписано 02.10.2015 р.