"30" вересня 2015 р.Справа № 916/3006/15
За позовом: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бруклін-Київ"
про стягнення 53685 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники сторін:
Від позивача: Казакова К.О., представник за довіреністю
Від відповідача: Сєвєров В.С., представник за довіреністю
У судовому засіданні, що відбулось 16.09.2015р., було оголошено перерву до 30.09.2015р. до 12:30 в порядку ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бруклін-Київ" загальну суму збитків, понесених ДП "Одеський морський торговельний порт" внаслідок передачі до Приморського районного комісаріату м. Одеси МОУ державного рухомого майна - трактора Т-150 інв. № 31602, що знаходиться на балансі ДП "Одеський морський торговельний порт" за адресою: м. Одеса, Митна пл. 1, який було взято в оренду ТОВ "Бруклін-Київ" по договору №КД-4029 від 14.07.03р. у розмірі 52485 грн., суму витрат ДП "Одеський морський торговельний порт" на проведення ТОВ „Консалтингова компанія „Бюро оцінки Степанович” оцінки вартості розміру збитків, понесених внаслідок передачі державного рухомого майна - трактора Т-150, інв. № 31602 до Приморського районного комісаріату м. Одеси МОУ, що знаходиться на балансі ДП "Одеський морський торговельний порт" у розмірі 1200 грн.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бруклін-Київ" проти задоволення позовних вимог у справі заперечує, що вбачається з наданого суду письмового відзиву повноважного представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив.
Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, 14.07.2003р. між Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бруклін-Київ" (Орендар) було укладено договір оренди рухомого державного майна № КД-4029, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове цільове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі Орендодавця, з метою використання у господарській діяльності для надання навантажувально-розвантажувальних робіт на території та акваторії Одеського морського торговельного порту. За умовами п. 2.1 договору сторонами було визначено, що вступ Орендаря у користування майном настає з моменту підписання сторонами договору та акту приймання передачі вказаного майна, що є невід'ємною частиною договору. На виконання умов договору оренди рухомого державного майна № КД-4029 позивачем було продано у користування відповідачу нерухоме майно, серед якого, зокрема, трактор Т-150, інвентарний номер 031602, оціночною вартістю 24007 грн.
З урахуванням п. 10.1 договору, у редакції додаткової угоди КД-4029/18 від 12.02.2010р., сторонами було погоджено дію договору протягом 24 років.
Як вбачається з пояснень представника позивача та засвідчується копією протоколу №1 від 29.10.2014р. робочою комісією порту проводилась щорічна інвентаризація майна порту (основні фонди) переданого в оперативне управління по договорам оренди. При проведенні інвентаризації майна порту було виявлено факт відсутності у орендаря Товариства з обмеженою відповідальністю "Бруклін-Київ" трактора Т-150 інв. № 31602.
Відповідно до залученої до матеріалів справи копії мобілізаційного повідомлення Приморського районного військового комісаріату м. Одеси від 29.03.2015р. № 585 врученого керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Бруклін-Київ" відповідача було зобов'язано на виконання Закону України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” до 31.03.2014р. забезпечити прибуття трактора Т-150 за адресою: пров. Сільськогосподарський,2.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи довідки Приморського районного військового комісаріату №юр/2924 від 17.09.2015р., Товариством з обмеженою відповідальністю "Бруклін-Київ" 29.03.2014р. було добровільно забезпечено поставку трактора колісного Т-150, 1985 р.в., д/н Т0996ОД та починаючи з 29.03.2014р. вказаний трактор знаходиться у військовій частині НОМЕР_1 .
Як зазначається представником позивача, в порушення умов договору оренди рухомого державного майна № КД-4029 від 14.07.2003р., відповідач безпідставно передав Міністерству оборони України трактор Т-150, інв. № 31602, що перебував у його тимчасовому володінні та користуванні, без права розпорядження даним майном.
Відповідно до даних копії залученого до матеріалів справи звіту № 1894/15 К (інв. №031602), що перебуває на балансі ДП "Одеський морський торговельний порт", складеного на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю „Бюро оцінки Стефанович”, ринкова вартість оцінюваного транспортного засобу становить 52485 грн., у т.ч. ПДВ.
Вартість проведеної оцінки Товариством з обмеженою відповідальністю „Бюро оцінки Стефанович” склала 1200 грн. (що вбачається з додаткової угоди від 06.04.2015р.) та була сплачена Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" за платіжним дорученням №1388 від 29.04.2015р.
Позовні вимоги у справі обґрунтовані завданням неправомірними діями відповідача, що полягали у безпідставній передачі Міністерству оборони України трактор Т-150, інв. №31602., вартість якого було визначено на рівні 52485 грн., прямих збитків позивачу у сумі 53685 грн., з яких 52485 грн. вартість трактора, 1200 грн. вартість проведення оцінки втраченого майна.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
З урахуванням положень ч.2 ст.224 Господарського кодексу України збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Тобто, необхідною умовою для відшкодування збитків, є реальність таких збитків, здійснення управленою стороною витрат чи втрата майна, або необхідність зробити витрати для відновлення порушеного права.
Між тим, як було встановлено судом з довідки Приморського районного військового комісаріату №юр/2924 від 17.09.2015р., починаючи з 29.03.2014р. вказаний трактор знаходиться у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно, відомостей щодо втрати даного майна матеріали справи не містять, що вказує на відсутність однієї з основних умов для відшкодування понесених реальних збитків.
При цьому, як це вбачається зі змісту положень ст. 6 Закону України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” повернення залучених під час мобілізації транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.
Крім того, відповідно до змісту положень роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р. №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" вбачається, що правовою підставою відповідальності за завдану шкоду є правопорушення, складовими елементами якого є: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина.
Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Як було встановлено судом, передача трактора Т-150 відбувалась Товариством з обмеженою відповідальністю "Бруклін-Київ" на виконання мобілізаційного повідомлення Приморського районного військового комісаріату м. Одеси від 29.03.2015р. № 585 та на виконання Закону України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, у зв'язку з чим судом не вбачається ознак неправомірної поведінки у діях відповідача.
Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд не вбачає необхідних передумов для нарахування та стягнення збитків, пов'язаних з втратою трактора вартістю 52485 грн., у зв'язку з чим у стягненні таких коштів судом відмовляється.
Оскільки заявлені вимоги про стягнення 1200 грн. вартості проведення оцінки втраченого майна є похідними вимогами від основних (про відшкодування вартості трактора), так як стягнення таких витрат позивача перебуває у прямій залежності від встановлення факту правопорушення з боку відповідача за основними вимогами, даті вимоги також залишаються судом без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги у справі є необґрунтованими, у зв'язку з чим, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
У позові відмовити.
Повний текст рішення складено 05.10.2015 року.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Т.Г. Д'яченко