Рішення від 30.09.2015 по справі 914/2661/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2015р. Справа№ 914/2661/15

За позовом: Комунального підприємства “Перемишлянитеплоенерго”, м. Перемишляни Львівської області,

до відповідача: Виконавчого комітету Бібрської міської ради, м. Бібрка Перемишлянського району Львівської області,

про стягнення 110' 023,34 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Кубара А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2

На розгляд господарського суду Комунальним підприємством “Перемишлянитеплоенерго” подано позов до Виконавчого комітету Бібрської міської ради про стягнення 110' 023,34грн.

Ухвалою суду від 05.08.2015 р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 18.08.2015 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. У судовому засіданні 22.09.2015 р. оголошувалася перерва до 30.09.2015 р.

У судовому засіданні 30.09.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору №20 про постачання теплової енергії в гарячій воді не здійснено повної оплати за отримані послуги з постачання теплової енергії, внаслідок чого станом на 01.01.2014 р. виникла заборгованість у сумі 110' 023,34грн.

У судовому засіданні 30.09.2015 р. представник відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що заборгованість з оплати теплової енергії, отриманої дитячим садочком м. Бібрка, за спірний період в сумі 73' 354,64 грн. оплачена відповідачем, що підтверджується відповідними копіями платіжних доручень. Щодо рахунку №1від 01.02.2013 р. на суму 36' 668,70 грн., відповідач зазначив таке. Оскільки відповідач є державною установою, то послуги з водопостачання на суму, що перевищує 100' 000,00 грн., міська рада зобов'язана здійснити закупівлю таких послуг за результатами державних закупівель. Переможцем відкритих торгів зі закупівлі гарячої води та водяної пари у 2013 р. стало КП «Перемишлянитеплоенерго», з яким ВК Бібрської МР уклав договір №20/2 від 05.02.2013 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді. У зв'язку з тим, що в січні 2013 р. договір між сторонами спору укладений не був, рахунок на адресу відповідача не надсилався, послуги з постачання теплової енергії за січень 2013 р. виконавчим комітетом не оплачувалися. Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

06.03.2012 р. між Комунальним підприємством “Перемишлянитеплоенерго” та Виконавчим комітетом Бібрської міської ради було укладено договір №20 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання надавати споживачеві (відповідачу у справі) послуги з постачання водяної пари і гарячої води (постачання гарячої води і теплової енергії для централізованого опалення 40.30.1) обсягом 193,5Гкал на загальну суму 239' 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 39' 833,33 грн.), а споживач зобов'язується оплачувати отримані послуги за встановленими відповідними органами тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Порядок розрахунків сторони погодили у р.7 договору. Так, розрахунки за теплову енергії, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач здійснює щомісяця оплату за теплову енергію, спожиту протягом поточного місяця, не пізніше 5-го числа наступного місяця. Споживач має право вносити попередню плату за послуги з теплопостачання.

Сторони підписали додаток №2 до договору №20 - «Схема розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між теплопостачальною організацією та споживачем», у якому визначили об'єкт теплопостачання - дитячий садок, місце встановлення межі балансової належності.

Позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату послуг:

- Рахунок №43 від 14.03.2012 р. на суму 36' 887,40 грн.;

- Рахунок №76 від 23.04.2012 р. на суму 2'736,81 грн.;

- Рахунок №78 від 25.10.2012 р. на суму 14' 278,99 грн.;

- Рахунок №138 від 21.12.2012 р. на суму 34' 302,98 грн.;

- Рахунок №1 від 01.02.2013 р. на суму 36'668,70 грн.;

- Рахунок №24 від 22.02.2013 р. на суму 36' 668,70 грн.;

25.06.2012 р. сторони підписали Акт звірки розрахунки, у якому підтвердили заборгованість відповідача перед позивачем на суму 73' 354,64 грн. станом на 25.06.2012 р.

Сторони підписали Акт звірки розрахунки, у якому зазначено, що станом на 01.01.2013 р. заборгованість відповідача перед позивачем (за даними позивача) становить 107' 657,62 грн., а за даними відповідача - 34' 302,98 грн.

05.02.2013 р. між Комунальним підприємством “Перемишлянитеплоенерго” та Виконавчим комітетом Бібрської міської ради було укладено договір №20/2 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання надавати споживачеві (відповідачу у справі) послуги з постачання водяної пари і гарячої води (постачання гарячої води і теплової енергії для централізованого опалення 40.30.1) обсягом 182,8Гкал на загальну суму 230' 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 38' 333,33 грн.), а споживач зобов'язується оплачувати отримані послуги за встановленими відповідними органами тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

05.02.2013 р. сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору №20/2, якою внесли зміни до п.1.1 договору, зменшивши загальну суму договору - 195' 697,02 грн.

Сторони підписали Акт звірки розрахунки, у якому зазначено, що станом на 01.01.2014 р. заборгованість відповідача перед позивачем (за даними позивача) становить 110' 023,34 грн., а за даними відповідача - 0 грн.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копію платіжного доручення №48 від 21.03.2012 р. на суму 36' 887,40 грн.; копію платіжного доручення №92 від 24.04.2012 р. на суму 2' 736,81 грн.; копію платіжного доручення №366 від 29.11.2012 р. на суму 14' 278,99 грн.; копію платіжного доручення №446 від 11.12.2012 р. на суму 28' 028,01 грн.; копію платіжного доручення №504 від 30.01.2013 р. на суму 34' 302,98 грн.; копію платіжного доручення №580 від 27.02.2013 р. на суму 36' 668,70 грн.

Станом на дату прийняття рішення неоплаченим відповідачем залишився рахунок №1 від 01.02.2013 р. на суму 36' 668,70 грн. за послуги теплопостачання дитсадку в січні 2013 р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі договору про надання послуг з теплопостачання.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Окрім того, згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно ч. 6 цієї ж статті ЗУ "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 40 Правил користування теплової енергії, споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

У п.3.2.2 договору №20 від 06.03.2012 р. сторони погодили обов'язок споживача (відповідача) виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує, що згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Так, відповідно до п.8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Як убачається з матеріалів справи відповідачем здійснювалося споживання послуг з теплопостачання, однак повністю не були оплачені, оскільки, на думку відповідача, у січні 2013 р. новий договір про постачання послуг між сторонами укладений не був, а попередній (№20 від 06.03.2012 р.) припинив діяти 31.12.2012 р.

Проте суд звертає увагу відповідача на п.11.4 договору, де зазначено, що договір вважається автоматично продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони погодили умови чинності Договору №20 від 06.03.2012 р., а отже зобов'язані їх дотримуватися. Дане положення договору не було визнано недійсним у встановленому законом порядку, а тому є обов'язковим для сторін. Крім того, суд звертає увагу відповідача, що Актом від 01.02.2013 р., який знаходиться в матеріалах справи, підтверджується безперебійна подача теплової енергії до дитячого садочка у січні 2013 р.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у стягнення заборгованості в сумі 73' 354,64 грн., оскільки відповідач оплачував надані послуги, що підтверджується відповідними копіями платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи, і на даний момент звернення з позовом до суду така заборгованість була відсутня.

Як свідчать матеріали справи, позивач надав обумовлені договором послуги по теплопостачання дитячого садочка, відповідач їх прийняв, проте не сплатив вартості цих послуг за січень 2013 р., тому до стягнення з відповідача підлягає 36' 668,70 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

У силу вимог ст.49 ГПК України у частині позовних вимог про стягнення заборгованості, у стягненні якої суд відмовляє через безпідставність (110' 023,34грн. - 36' 668,70 грн. = 73' 354,64 грн.), судовий збір залишається за позивачем, а в іншій частині - покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 ЗУ "Про теплопостачання", ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 526, 626-628 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Бібрської міської ради (81220, Львівська обл., Перемишлянський р-н, м. Бібрка, вул. Тарнавського, буд.22, код ЄДРПОУ 26412390) на користь Комунального підприємства “Перемишлянитеплоенерго” (81200, Львівська обл., м. Перемишляни, вул. Привокзальна, буд. 13, код ЄДРПОУ 223682467) 36' 668,70 грн. - заборгованості та 733,38 грн. - сплаченого судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 30.09.2015р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 05.10.2015 р.

Суддя Яворський Б.І.

Попередній документ
51869749
Наступний документ
51869751
Інформація про рішення:
№ рішення: 51869750
№ справи: 914/2661/15
Дата рішення: 30.09.2015
Дата публікації: 08.10.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію