79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
28.09.2015р. Справа№ 914/2582/15
За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів
про зобов'язання повернути об'єкт оренди.
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Підкостельній О.П.
Представники:
від позивача: Ганусяк О.І. - представник
від відповідача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець
Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'ясненно.
Розглядається справа за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання повернути об'єкт оренди.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.07.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.08.2015 року.
Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду, в судовому засіданні оголошувалася перерва.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та усних поясненнях.
Відповідач в судових засіданнях позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про зобов'язання повернути об'єкт оренди - нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 8, 1 кв.м.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 07.11.2012 р. між ним та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-8480-12 (надалі - договір). Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходяться на балансі ЛКП «Варшавське-407». Об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 8, 1 кв.м.
Відповідно до п. 4.1 договору термін договору оренди визначений з 07.11.2012 р. до 30.03.2015 р. включно.
15.04.2015 р. позивач, як орендодавець, надіслав відповідачу повідомлення № 2302-вих-984 про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди. Відповідно до п.п. 9.3, 9.4 договору відповідач зобов'язаний протягом 15 днів повернути об'єкт оренди позивачу (чи за його дорученням - балансоутримувачу) по акту приймання-передачі.
В порушення умов договору відповідач не повернув об'єкт оренди, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до господарського суду з відповідним позовом.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що він повідомлення про припинення договірних відносин від позивача не отримував, у зв'язку з чим відповідач вважає договір оренди продовженим до 22.08.2017 р.
Таким чином, оскільки позивач, в порушення п. 4.3 договору та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не повідомляв відповідача про припинення договірних відносин, дія договору не припинена, а відтак і жодних зобов'язань у відповідача перед позивачем щодо повернення об'єкту оренди не виникло.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи із наступних мотивів:
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2012 р. між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-8480-12, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходяться на балансі ЛКП «Варшавське-407». Об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 8, 1 кв.м.
Відповідно до п. 4.1 договору термін договору оренди визначений з 07.11.2012 р. до 30.03.2015 р. включно.
Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Пунктом 4.3 договору аналогічно встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як стверджує позивач, 15.04.2015 р. він, як орендодавець, надіслав відповідачу повідомлення № 2302-вих-984 про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди. Відповідно до п.п. 9.3, 9.4 договору відповідач зобов'язаний протягом 15 днів повернути об'єкт оренди позивачу (чи за його дорученням - балансоутримувачу) по акту приймання-передачі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку, пунктами 66-68 яких передбачено, що у разі відправляння згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії, що включається до одного списку, кількість примірників списків та необхідність подання їх в електронному вигляді визначається оператором поштового зв'язку. До списку включаються поштові відправлення, поштові перекази, згруповані за способом пересилання. Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками. Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.
Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, розрахунковим документом є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Позивачем долучено до матеріалів справи копію фіскального чеку та список згрупованих поштових відправлень, які він вважає доказами належного повідомлення орендаря про припинення договірних відносин.
Однак, у вказаному фіскальному чеку міститься посилання на список згрупованих внутрішніх листів під номером 1006, в той час як в долученому позивачем списку відсутній будь який номер. Крім того, на вказаному списку згрупованих поштових відправлень відсутнє прізвище оператора поштового зв'язку який прийняв для пересилання згруповані поштові відправлення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів відправлення відповідачу повідомлення про припинення договірних відносин, у зв'язку з чим договір є продовженим на умовах та строк, визначений ним, тому відповідач правомірно продовжує користуватися орендованим майном, а підстави для задоволення позову відсутні.
У відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір залишається за позивачем.
Враховуючи вищезазначене, керуючись, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
вирішив:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 05.10.2015 року.
Суддя Манюк П.Т.