ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.09.2015Справа №910/18278/15
За позовомКомунального підприємства Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортації та політичних репресій «ДОЛЯ»
ДоМіністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Простягнення 124 605, 86 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача: Боргун Т.С. - за дов.;
Від відповідача: не з'явились
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 69 386, 24 грн., індексу інфляції в розмірі 52 282, 55 грн. та 3% річних в розмірі 2 937, 04 грн. за Договором від 11.10.2013р. №ДЗ-17/231-2013р.
11.09.2015р. позивач через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Заява про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому прийнята до розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.
Як визначено в п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 18.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.
Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.
Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 122 778, 97 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
15.09.2015р. представник відповідача в судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд повністю відмовити в задоволенні позову позивачу.
За клопотанням позивача та відповідача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п. 3 ст. 69 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позвов, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
11 жовтня 2013 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №ДЗ-17/231-2013 про надання послуг з впорядкування інтернаціонального кладовища часів Першої світової війни у м. Ужгород Закарпатської області (надалі - Договір).
За умовами п. 1.1. Договору, Позивач зобов'язався у 2013 році надати Відповідачу послуги з впорядкування інтернаціонального кладовища часів Першої світової війни у м. Ужгород Закарпатської області (далі - послуги), а Відповідач - прийняти і оплатити такі послуги.
Найменування послуги відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 - «Послуги щодо благоустрою території», код 81.30.1. (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна цього Договору визначена на підставі проведених конкурсних торгів і складає 69 915, 60 грн., в тому числі ПДВ 11 652, 60 грн., яка нараховується згідно з Калькуляцією кошторисної вартості (додаток 4 до Договору) та погоджується Протоколом узгодження кошторисної вартості (додаток 2 до Договору), які є невід'ємними частинами до Договору.
Згідно п. 3.2. Договору, ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін, а також у разі неналежного фінансування або відсутності фінансування з Державного бюджету.
Судом встановлено, що Позивачем відповідно до умов Договору було надано Відповідачу визначену Договором послугу на суму 69 386, 27 грн.
Належне виконання зобов'язань з боку Позивача підтверджується актом здачі-приймання послуг № 1 від 25 грудня 2013 року, підписаного сторонами, а також актом звіряння розрахунків за договором від 11.10.2013 № ДЗ-17/231-2013 станом на 14.05.2014р., відповідно до якого Відповідач підтвердив наявність свого боргу перед Позивачем в сумі 69 386, 27 грн.
Однак, Відповідачем не були виконанні зобов'язання щодо оплати наданих послуг.
03.02.2015р. Позивачем Відповідачу було направлено претензію №10 з пропозицією оплати наданих послуг за договорами, укладеними між сторонами, у тому числі за договором № ДЗ-17/231-2013 від 11.10.2013р.
Листом від 06.03.2015 № 8/11-42-15 Відповідачем підтверджено наявність заборгованості за спірним Договором в розмірі 69 386, 27 грн., однак у зв'язку із відсутністю асигнувань за бюджетною програмою 2751230 «Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій» повідомлено, що Відповідач позбавлений можливості погашення заборгованості за спірним Договором.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав:
Договір №ДЗ-17/231-2013 від 11.10.2013р. про надання послуг з впорядкування інтернаціонального кладовища часів Першої світової війни у м. Ужгород Закарпатської області, укладений між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором про надання послуг та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Матеріали справи свідчать, що Відповідачем не сплачено суму боргу за Договором в розмірі 69 386, 27 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.
Факт наявності боргу у Відповідача за Договором в розмірі 69 386, 27 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з Відповідача.
В своєму відзиві на позов, Відповідач зазначає, що ним були доведені бюджетні кошти на суму 69 386, 27 грн., однак Державною казначейською службою не було проведено оплату, а в подальшому вже Міністерство фінансів України не вирішувало питання погашення кредиторської заборгованості. Таким чином, Відповідач вважає, що в межах компетенції здійснив всіх вичерпних заходів щодо забезпечення фінансування бюджетної програми КПКВК 2751230 «Пошук і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій» і у розумінні ст. 614 ЦК України є невинуватою особою.
Вказані доводи судом відхиляються, оскільки на підставі статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Крім цього, відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Отже, суд зазначає, що відсутність бюджетних коштів, затримка фінансування за рахунок бюджетних коштів чи не проведення оплати коштів державними фінансовими установами не є підставою для звільнення від відповідальності чи обов'язку оплатити виконані роботи, надані послуги.
Такої позиції також дотримується Верховний суд України по справі № 11/446 за позовом ТОВ "Компанія "Тітал" до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій про стягнення коштів, Вищий господарський суд України у своєму листі "Про практику вирішення спорів, пов'язаних з виконанням договорів підряду" від 18.02.2013р. № 01-06/374/2013, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 23.08.2012р. по справі № 15/5027/715/2011, Постановою пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про державний матеріальний резерв" від 17.10.2012р. № 11.
Отже, факт наявності боргу у відповідача за договором №ДЗ-17/231-2013 про надання послуг з впорядкування інтернаціонального кладовища часів Першої світової війни у м. Ужгород Закарпатської області від 11.10.2013р. у сумі 69 386, 27 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з Відповідача.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, Позивач також правомірно нарахував Відповідачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Згідно здійсненого Позивачем розрахунку з Відповідача підлягає стягненню 3 290, 62 грн. 3% річних та 50 102, 08 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи Позивач довів, що його позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
Повернути з Державного бюджету України Позивачу зайво сплачений ним судовий збір.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (01601, м. Київ, вул. В. Житомирськ, 9, реєстраційний рахунок №35213013004112 в Державній казначейській службі України м. Києва, МФО 820172; Код: 37471928, КПКВК 2751230) на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортації та політичних репресій «ДОЛЯ» (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 14; Код: 35287210) основну суму боргу в розмірі 69 386 (шістдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 27 коп., 3% річних в розмірі 3 290 (три тисячі двісті дев'яносто) грн. 62 коп., індекс інфляції в розмірі 50 102 (п'ятдесят тисяч сто дві) грн. 08 коп. та судовий збір в розмірі 2 492 (дві тисячі чотириста дев'яносто дві) грн. 12 коп.
Зайво сплачений Комунальним підприємством Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортації та політичних репресій «ДОЛЯ» (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 14; Код: 35287210) судовий збір в розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) грн. 50 коп. повернути з Державного бюджету України.
Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 05.10.2015р.
Суддя І.І. Борисенко