ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.09.2015
Справа №910/19888/15
За позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області
до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»
про зобов'язання включити кредиторські вимоги до реєстру.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” (далі - відповідач) про зобов'язання включити кредиторські вимоги до реєстру.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2015 було порушено провадження у справі № 910/19888/15, розгляд справи призначено на 09.09.2015.
03.09.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення.
У судове засідання 09.09.2015 представник позивача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 05.08.2015 про порушення провадження у справі № 910/19888/15 позивач виконав.
У судове засідання 09.09.2015 представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 05.08.2015 про порушення провадження у справі № 910/19888/15 відповідач не виконав.
Враховуючи те, що представники сторін у судове засідання 09.09.2015 не з'явились, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 05.08.2015 про порушення провадження у справі № 910/19888/15, розгляд справи було відкладено на 17.09.2015.
У судове засідання 17.09.2015 представники сторін не з'явились, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - позивач) зазначає суду, що у Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - відповідач) за період з 30.11.2014 по 30.04.2015 сума податкового боргу зі сплати податків, а саме з орендної плати з юридичних осіб та надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення становить 15 894,15 грн, на підтвердження чого позивачем було долучено до позовної заяви копії податкових декларацій та розрахунок суми податкового боргу.
Як зазначає позивач, 12.06.2015 він звернувся до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію відповідача з письмовою заявою про визнання кредиторських вимог та включення в реєстр вимог кредиторів вимог позивача.
З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2015 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відповідача було надано позивачу лист № 20-15957, яким відмовлено у включенні вимог позивача до акцептованого реєстру кредиторів у зв'язку з відсутністю правових підстав, а саме позивачем було пропущено строк для подачі кредиторських вимог.
За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про зобов'язання включити кредиторські вимоги до реєстру.
Статтею 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Отже, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед кредиторами, норми Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.11.2014 було прийнято рішення № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014 у відповідача запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.
В подальшому, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації відповідача.
Порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Так, частиною п'ятою ст. 45 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (в редакції чинній станом на момент подання позивачем відповідачу заяви про кредиторські вимоги, далі - Закон) передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку; відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону та втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (частини 2 та 3 статті 46 Закону).
Положеннями статті 48 Закону передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів та складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частини 1 та 2 статті 49 Закону).
При цьому, п. 4.27 глави 4 розділу V Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 “Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку” встановлено, що уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за винятком погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують здійснення процедури ліквідації.
Статтею 52 Закону встановлено порядок та черговість задоволення вимог кредиторів до банку.
Враховуючи вищенаведене, задоволення вимог кредиторів до банку може відбуватись лише в порядку статті 52 Закону та лише за умови виконання кредиторами статті 45 вказаного закону.
В свою чергу, судом встановлено, що спір виник саме з дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відповідача, оскільки Законом покладено обов'язок по складенню реєстру акцептованих вимог кредиторів на уповноважену особу Фонду, а не на відповідача як юридичну особу.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
У пункті 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» зазначено, що відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року N 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України. Проте оскільки позов подано не до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», суд не вбачає підстав для припинення провадження у даній справі, у зв'язку з непідвідомчістю даної справи господарським судам України, та в свою чергу, оскільки відповідачем, як юридичною особою, не порушено право позивача на включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів, суд також не вбачає підстав для задоволення зазначеного позову.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про зобов'язання відповідача включити кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів в сумі 15 894,15 грн не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 25.09.2015.
Суддя О.В. Нечай