ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.09.2015Справа №910/19626/15
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство «Іллічівське»
про стягнення 5631,17 грн. страхового відшкодування
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство «Іллічівське» про стягнення 5631,17 грн. страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-1501-14-00092 від 04.06.2014, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП), виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Infiniti», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2015 порушено провадження у справі №910/19626/15, розгляд справи призначено на 14.09.2015.
04.09.2015 відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з підстав того, що вартість відновлювального ремонту розрахована без урахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу. Крім того, згідно з висновком аварійного комісара №ЦО-40989 від 24.04.2014 коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу «Infiniti», реєстраційний номер НОМЕР_1 дорівнює 37,3%. Тому, при розрахунку вартості завданої майнової шкоди відповідачем було визначено розмір завданої майнової шкоди в розмірі 43858,33 грн., яка і була сплачена Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство «Іллічівське» у передбачений законодавством строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи відкладено до 28.09.2015.
24.09.2015 позивач через відділ діловодства суду подав заяву, в якій зазначив, що до спірної ДТП передні праві двері автомобіля пошкоджено не було, що підтверджується актом огляду пошкодженого транспортного засобу від 12.08.2014, де зазначено пошкодження лише лівої передньої двері, яка і залишилась не відремонтованою до дати ДТП, яка відбулась 14.12.2014. При цьому ремонт лівої передньої двері в рахунок ремонту транспортного засобу не включено.
В судове засідання 28.09.2015 позивач не з'явився, втім у заяві від 24.09.2015 просив розглядати справу за відсутності його представника.
Представник відповідача в засідання господарського суду також не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 28.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.06.2014 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група", як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-1501-14-00092, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «Infiniti», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема ДТП, а вигодонабувачем є страхувальник.
14.12.2014 о 14 год. 00 хв. в м. Одесі по вул. Преображенській, 23, відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Opel» реєстраційний номер НОМЕР_2, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Infiniti», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який рухався в попутному напрямку прямо. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 26.12.2014 у справі №522/24300/14-п ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
15.12.2014 власник застрахованого автомобіля марки «Infiniti», реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до позивача із Заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-1501-14-00092 від 04.06.2014, в якій просив виплатити відшкодування згідно умов страхування на СТО для здійснення ремонту.
Згідно з рахунком №НМЗНа-14717 від 09.02.2015, що був складений СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю «Н Моторс Юг», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Infiniti», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 60452,20 грн. з ПДВ.
У відповідності до норм чинного законодавства та з урахуванням умов Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-1501-14-00092 від 04.06.2014, позивач склав страховий акт №ПСКА-4798 від 13.02.2015, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля марки «Infiniti», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 57429,59 грн.
За фактом ремонту автомобіля марки «Infiniti», реєстраційний номер НОМЕР_1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Н Моторс Юг» складено та підписано акт виконаних робіт №НМЗНа-14717 від 24.02.2015 на суму 60452,20 грн.
У подальшому, 25.02.2015 на підставі акту виконаних робіт та страхового акту №ПСКА-4798 від 13.02.2015 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" складено страховий акт № ПСКА-4798/1, відповідно до якого призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 3022,61 грн.
На підставі складених страхових актів №ПСКА-4798 від 13.02.2015 та №ПСКА-4798/1 від 25.02.2015 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", виконуючи свої зобов'язання за договором, сплатило суму страхового відшкодування в загальному розмірі 60452,20 грн. на рахунок СТО - ТОВ «Н Моторс Юг», що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями №3057 від 16.02.2015 та №3967 від 26.02.2015.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" перейшло в межах фактичних затрат право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_3, яким спричинено ДТП, належить ОСОБА_2 та знаходився під його керуванням.
Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля НОМЕР_4, відшкодовується ним як власником цього транспортного засобу.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як власника автомобіля НОМЕР_4, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство «Іллічівське» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) №АІ/6511880, який був чинний станом на дату скоєння ДТП.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом №АІ/6511880 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.
Позивач звертався до ПрАТ "СТ «Іллічівське» із заявами на виплату страхового відшкодування №11/11213 від 16.03.2015 та №11/11239 від 20.03.2015, в яких просив сплатити суму в розмірі 60452,20 грн.
В той час, як відповідач на підставі висновку аварійного комісара №ЦО-40989 від 24.04.2014 та складеного ним страхового акту №ЦО-55588-АІ-0006511880-6511880 від 14.05.2015 перерахував позивачу лише 43858,83 грн., що сторонами у справі не оспорюється.
Не погоджуючись з позовом Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство «Іллічівське» наполягає на тому, що проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування, а у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Суд наголошує, що норми Закону України "Про страхування" не містять положень, які б зобов'язували страховика визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням лише автотоварознавчої експертизи (дослідження), проведеної оцінювачем чи суб'єктом оціночної діяльності, та на підставі лише звіту про оцінку КТЗ. Натомість положеннями статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування.
При визначенні розміру страхового відшкодування, що підлягає виплаті страхувальнику, позивач не керувався нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" з огляду на наявність укладеного між ним та ОСОБА_1 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-1501-14-00092 від 04.06.2014, у відповідності до умов якого і було здійснено визначення розміру збитку застрахованого автомобіля та страхового відшкодування.
При цьому необхідно зазначити, що Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Натомість, відносини позивача і його страхувальника, що склались на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу, є добровільним страхуванням, яке відповідно до ст. 6 Закону здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Аналогічна правова позиція відображена в постанові Вищого господарського суду України від 07.08.2014 у справі № 910/14328/13.
Крім того, як наголошує Вищий господарський суд України у своїх постановах від 23.08.2011 у справі №42/92, від 07.08.2012 у справі №2/22, від 01.03.2011 у справі №47/372, а також Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 у справі №910/7163/14, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.
Матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі страхових актів та розрахунків страхового відшкодування, сплатило суму страхового відшкодування в сумі 60452,20 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями №3057 від 16.02.2015 та №3967 від 26.02.2015.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, а також визначені полісом №АІ/6511880 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5631,17 грн. (50000,00 грн. (ліміт відповідальності) - 43858,83 грн. (сума виплачена відповідачем) - 510,00 грн. (франшиза) = 5631,17 грн.).
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми, а його доводи викладені у відзиві на позовну заяву спростовуються вищенаведеним.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство «Іллічівське» (01033, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 38 Б, ідентифікаційний код 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 літ. А, ідентифікаційний код 30859524) 5631 (п'ять тисяч шістсот тридцять одну) грн. 17 коп. страхового відшкодування та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 30.09.15
Суддя О.А. Грєхова