ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.09.2015Справа №910/2162/15-г
За позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс"
проусунення перешкод у користуванні майном
та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс"
доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"
провитребування майна з чужого незаконного володіння
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
від позивача (за первісним позовом):Вознюк М.В. - дов. №5411 від 16.09.2015 р.;
від відповідача (за первісним позовом):не з'явився;
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" (надалі - ПАТ "КБ "Хрещатик") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" (надалі - ТОВ "Пасдорсервіс") про усунення перешкод у користуванні майном.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не може належним чином володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому на праві власності майном, оскільки з боку третіх осіб чиняться перешкоди у доступі до нерухомого майна.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2015 р. порушено провадження у справі №910/2162/15-г, розгляд справи призначено на 18.03.2015 р.
18.03.2015 р. представником позивача за первісним позовом на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2015 р. через загальний відділ суду було подано витребувані документи.
18.03.2015 р. представником відповідача за первісним позовом через загальний відділ суду було подано зустрічну позовну заяву про витребування майна з чужого незаконного володіння. Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що ПАТ "КБ "Хрещатик" незаконно, без відповідної правової підстави заволоділо майном ТОВ "Пасдорсервіс", яке є єдиним законним власником виробничої бази загальною площею 4 098,40 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, 4.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду від 05.02.2015 р., а також поданням зустрічного позову, розгляд справи було відкладено на 03.04.2015 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2015 р. зустрічну позовну заяву ТОВ "Пасдорсервіс" до ПАТ "КБ "Хрещатик" про витребування майна з чужого незаконного володіння прийнято для спільного розгляду з первісним позовом. Розгляд зустрічної позовної заяви призначено на 03.04.2015 р.
03.04.2015 р. представником позивача за первісним позовом через загальний відділ суду було подано відзив на зустрічну позовну заяву згідно змісту якого проти зустрічної позовної заяви заперечує та просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі.
03.04.2015 р. представником відповідача за первісним позовом через загальний відділ суду було подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що Київським апеляційним господарським судом здійснюється перегляд рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2015 р. по справі №910/28868/14-г в якій предметом спору є визнання недійсними прилюдних (електронних торгів) на яких ПАТ "КБ "Хрещатик" було придбано спірне нерухоме майно.
Судове засідання призначене на 03.04.2015 р. не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2015 р. у зв'язку із виходом судді Підченка Ю.О. з лікарняного, розгляд справи було призначено на 22.04.2015 р.
22.04.2015 р. представником відповідача за первісним позовом через загальний відділ суду було подано клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник позивача за первісним позовом в судове засідання 22.04.2015 р. з'явився, проти клопотання про зупинення провадження по справі заперечив.
Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 22.04.2015 р. з'явився, клопотання про зупинення провадження у справі №910/2162/15-г підтримує та просить його задовольнити. Крім того, представником відповідача за первісним позовом було подано клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 22.04.2015 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів та зупинено провадження по справі №910/2162/15-г до вирішення справи №910/28868/14-г за позовом ТОВ "Пасдорсервіс" до Державної виконавчої служби України в особі Відділу примусового виконання рішень, ПАТ "КБ "Хрещатик" та Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про визнання прилюдних торгів недійсними, що розглядається Київським апеляційним господарським судом.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2015 р., ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2015 р. скасовано, а справу №910/2162/15-г направлено до господарського суду міста Києва для розгляду позовних вимог ПАТ "КБ "Хрещатик" та зустрічних позовних вимог ТОВ "Пасдорсервіс" по суті.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2015 р. поновлено провадження по справі №910/2162/15-г та призначено справу до розгляду на 25.09.2015 р.
Представник позивача за первісним позовом в судове засідання 25.09.2015 р. з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача за первісним позовом, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 25.09.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача за первісним позовом не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 25.09.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки 25.09.2015 р. з 12 год. 50 хв. з технічних причин в господарському суді міста Києва були збої в роботі комп'ютерної мережі та роботі АРМ "Діловодство спеціалізованого суду", за допомогою якого здійснювалась технічна фіксація судового процесу в залі №10, що підтверджується актом господарського суду міста Києва від 25.09.2015 р.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за первісним позовом, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
Як встановлено судом, 09.11.2006 р. між ВАТ "КБ "Хрещатик" та ТОВ "Бастен" було укладено Іпотечний договір №40-47/2-06-з/1 за умовами якого, на забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Будівельне підприємство №7", що випливають із кредитного договору №40-47/2-06 від 09.11.2006 р. та ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал", що випливають із кредитного договору №40-47/2-06/ПБ від 28.10.2009 р., банку передано в іпотеку нерухоме майно: виробничу базу, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 4, загальною площею 4098, 40 кв. м. та належить на праві власності ТОВ "Бастен".
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. , залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2012 р., позов у справі №22/472 задоволено повністю.
Вказаним рішенням, зокрема, звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №40-47/2-06-з/1 від 09.11.2006 р., укладеним з ТОВ "Бастен", а саме: виробничу базу, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 4, загальною площею 4098,40 кв. м та належить ТОВ "Бастен".
06.11.2012 р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. по справі №22/472 судом було видано відповідні накази.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 06.02.2013 р. ВП №36421105 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва, виданого на виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. у справі №22/472.
26.08.2014 р. Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, які визнані такими, що не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.
Згідно з п. 5 розділу IX Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 р. №656/5, наслідки визнання електронних торгів такими, що не відбулися, визначені статтею 62 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 49 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленомустаттею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.
Користуючись своїм правом, передбаченим ст. 49 Закону України "Про іпотеку", ПАТ "КБ "Хрещатик" як іпотекодержатель спірного майна звернулось до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (організатора торгів) та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою про намір придбати спірне нерухоме майно шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни даного майна.
За результатами розгляду заяви організатором торгів, а також іпотекодержателем підписано протокол №5, яким оформлено придбання відповідного предмету іпотеки в порядку ст. 49 Закону України "Про іпотеку", а 12.09.2014 р. державним виконавцем видано акт №141/1 про реалізацію предмета іпотеки.
18.09.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. зареєстровано свідоцтво №1143, відповідно до якого на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах з реалізації предмета іпотеки, затвердженого в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 12.09.2014 р. посвідчено, що ПАТ "КБ "Хрещатик" належить на праві власності майно, що складається з виробничої бази, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 4, загальною площею 4098,40 кв.м. та складається з: виробничого корпусу (літ. А, А) площею 2871,70 кв.м., виробничої бази (літ. В) площею 410,50 кв.м., кисневої станції (літ. Е) площею 244,80 кв.м., прохідної бази (літ. Ж) площею 23,60 кв.м., складу закритого (літ. Г) площею 406,40 кв.м., складу балонів (літ. Д) площею 38,20 кв.м. та блоку складських приміщень (літ. З, Л) площею 103,20 кв.м., вартістю 19 203 000,00 грн. Крім того, приватним нотаріусом посвідчено, що стягувач ПАТ "КБ "Хрещатик", виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ТОВ "Пасдорсервіс" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №4/06-5 від 04.09.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л.А. від 04.09.2006 р. за реєстровим номером №1354. Зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за №023310 від 11.09.2006 р., записано в реєстрову книгу №26-з-182 за реєстровим №1203-з.
Крім того, як вбачається з наявного у справі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.09.2014 р., право власності на виробничу базу, загальною площею 4098,40 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 4 зареєстровано за ПАТ "КБ "Хрещатик".
04.12.2014 р. представниками ПАТ "КБ "Хрещатик", а саме: начальником управління реструктуризації активів корпоративного бізнесу департаменту реструктуризації активів, заступником начальника управління охорони та головним спеціалістом відділу безпеки кредитування фізичних осіб департаменту безпеки було складено акт про недопущення представників ПАТ "КБ "Хрещатик" на територію виробничої бази.
10.12.2014 р. ПАТ "КБ "Хрещатик" надіслало на адресу ТОВ "Пасдорсервіс" повідомлення №63/1-14/154 з вимогою в термін до 18.12.2014 р. звільнити приміщення та територію виробничої бази, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 4, загальною площею 4098,40 кв.м. Крім того, ПАТ "КБ "Хрещатик" повідомило, що 18.12.2014 р. о 11-30 год. представники ПАТ "КБ "Хрещатик" прибудуть за адресою місцезнаходження вказаного майна з метою забезпечення його охорони.
Проте, 18.12.2014 р. представників ПАТ "КБ "Хрещатик" вдруге не було допущено до вищевказаного майна про що представниками ПАТ "КБ "Хрещатик" було складено відповідний акт.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що ТОВ "Пасдорсервіс" перешкоджає ПАТ "КБ "Хрещатик" вільно розпоряджатись своїм майном - виробничою базою, загальною площею 4098,40 кв.м. по вул. Бутлерова Академіка, 4 у м. Києві, що полягає у незвільненні відповідачем вказаного приміщення та чиненні відповідачем перешкод у доступі до нього представників ПАТ "КБ "Хрещатик".
Нормативно обґрунтовуючи позов, ПАТ "КБ "Хрещатик" посилається на приписи ст. 386 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За змістом ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У статті 386 Цивільного кодексу України закріплено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Зазначений спосіб захисту права власності спрямований на попередження можливому порушенню, якого на момент подання позову немає, але при цьому у власника є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть до порушень його права.
Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності до п. 33 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" відповідно до положень статей 391, 396 Цивільного кодексу України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у листі від 01.07.2013 р. "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ" позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод (наприклад, шляхом знесення неправомірно збудованих споруд, про припинення ремонтних робіт в сусідній квартирі, виселення громадян із належних йому на праві власності приміщень тощо).
Тож, виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України та враховуючи висновки судів касаційної інстанції щодо спірних правовідносин, предмет негаторного позову є вимога власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, знесення неправомірно збудованих споруд тощо).
Таким чином, відповідно до положень норм статей 16, 391, 386 Цивільного кодексу України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
У відповідності до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Виходячи зі змісту позовних вимог ПАТ "КБ "Хрещатик" про зобов'язання відповідача не чинити перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні майном - виробничою базою, загальною площею 4098,40 кв.м. по вул. Бутлерова Академіка, 4 у м. Києві, вбачається, що така вимога фактично спрямована захистити майнові прав позивача на майбутнє, що безпосередньо передбачено ст. 386 Цивільного кодексу України.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Розглядаючи даний спір по суті, суд враховує, що матеріалами справи підтверджується набуття ПАТ "КБ "Хрещатик" у власність нерухомого майна - виробничої бази, загальною площею 4098,40 кв.м. по вул. Бутлерова Академіка, 4 у м. Києві, а також вчинення позивачем дій, спрямованих на забезпечення реалізації свого права власності в обсягах, визначених ст. 319 Цивільного кодексу України.
При цьому, відповідачем наведені обставини не спростовані та, при цьому, доказів звільнення приміщення та території виробничої бази, загальною площею 4098,40 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Бутлерова Академіка, 4 суду не надано.
Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову в повному обсязі.
При цьому, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
За приписами ст. 387 Цивільного кодексу України, на які позивач посилається при нормативному обґрунтуванні своїх первісних позовних вимог, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
У пункті 19 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" зазначено, що застосовуючи положеннястатті 387 Цивільного кодексу України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.
Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. По суті, це вимога власника, який не володіє майном, повернути майно в натурі. Підставою віндикаційного позову за змістом ст. 387 Цивільного кодексу України є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, обставини вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача як наслідок незаконного заволодіння майном).
При цьому, у речово-правових відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову лише, якщо встановлено факт незаконного заволодіння іншою особою майном, без відповідної правової підстави.
Тобто, при зверненні до суду з позовом при витребування майна з чужого незаконного володіння заявником повинно бути доведено, насамперед, наявність суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння та перебування вказаного майна у незаконному володінні відповідача. Аналогічну правову позицію наведено у п. 23 постанови №5 від 07.02.2014 р. "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав".
Як встановлено судом, рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. у справі №22/472, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2012 р., позовні вимоги ПАТ "КБ "Хрещатик" задоволено повністю, зокрема, звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №40-47/2-06-з/1 від 09.11.2006 р., укладеним з ТОВ "Бастен", а саме: виробничу базу, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 4, загальною площею 4098,40 кв. м та належить ТОВ "Бастен". Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за Іпотечним договором №40-47/2-06-з/1 від 09.11.2006 р. шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу у розмірі 19 203 000,00 грн.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 06.02.2013 р. ВП №36421105 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва, виданого на виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. у справі №22/472.
26.08.2014 р. Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, які визнані такими, що не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.
Користуючись своїм правом, передбаченим ст. 49 Закону України "Про іпотеку", ПАТ "КБ "Хрещатик" як іпотекодержатель спірного майна звернулось до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (організатора торгів) та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою про намір придбати спірне нерухоме майно шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни даного майна.
За результатами розгляду заяви організатором торгів, а також іпотекодержателем підписано протокол №5, яким оформлено придбання відповідного предмету іпотеки в порядку ст. 49 Закону України "Про іпотеку", а 12.09.2014 р. державним виконавцем видано акт №141/1 про реалізацію предмета іпотеки.
18.09.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. зареєстровано свідоцтво №1143, відповідно до якого на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах з реалізації предмета іпотеки, затвердженого в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 12.09.2014 р. посвідчено, що ПАТ "КБ "Хрещатик" належить на праві власності майно, що складається з виробничої бази, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 4, загальною площею 4098,40 кв.м. та складається з: виробничого корпусу (літ. А, А) площею 2871,70 кв.м., виробничої бази (літ. В) площею 410,50 кв.м., кисневої станції (літ. Е) площею 244,80 кв.м., прохідної бази (літ. Ж) площею 23,60 кв.м., складу закритого (літ. Г) площею 406,40 кв.м., складу балонів (літ. Д) площею 38,20 кв.м. та блоку складських приміщень (літ. З, Л) площею 103,20 кв.м., вартістю 19 203 000,00 грн.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем за первісним позовом доказів того, що електронні торги по реалізації нерухомого майна - виробничої бази що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 4, загальною площею 4098, 40 кв. м. було визнано недійсними надано не було, а тому з огляду на вище викладене, суд дійшов до висновку, станом на момент вирішення спору по суті у ТОВ "Пасдорсервіс" відсутнє суб'єктивне право на витребування виробничої бази що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 4, загальною площею 4098, 40 кв. м., з чужого незаконного володіння.
Одночасно, як вказувалось вище, при зверненні до суду з віндикаційним позовом заявником повинно бути доведено факт незаконного утримання вказаного майна відповідачем.
Проте, відповідачем за первісним позовом, під час розгляду справи, належними та допустимими доказами не доведено суду факту перебування спірного майна у незаконному володінні відповідача.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, оцінюючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, що зустрічний позов ТОВ "Пасдорсервіс" до ПАТ "КБ "Хрещатик" про витребування майна, а саме виробничої бази що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 4, загальною площею 4098, 40 кв. м., з чужого незаконного володіння є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Всі інші заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним та зустрічними позовами покладаються на ТОВ "Пасдорсервіс".
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Первісні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" (03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 10; ідентифікаційний код 34297358) не чинити Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А; ідентифікаційний код 19364259) перешкоди у користуванні майном, а саме: виробничою базою, загальною площею 4098,40 кв.м., яка складається з: виробничого корпусу (літ. А, А) площею 2871,70 кв.м., виробничої бази (літ. В) площею 410,50 кв.м., кисневої станції (літ. Е) площею 244,80 кв.м., прохідної бази (літ. Ж) площею 23,60 кв.м., складу закритого (літ. Г) площею 406,40 кв.м., складу балонів (літ. Д) площею 38,20 кв.м. та блоку складських приміщень (літ. З, Л) площею 103,20 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 4. Видати наказ.
3. Усунути Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А; ідентифікаційний код 19364259) перешкоди у користуванні майном, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" (03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 10; ідентифікаційний код 34297358) звільнити приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 4, а саме: виробничу базу, загальною площею 4098,40 кв.м., яка складається з: виробничого корпусу (літ. А, А) площею 2871,70 кв.м., виробничої бази (літ. В) площею 410,50 кв.м., кисневої станції (літ. Е) площею 244,80 кв.м., прохідної бази (літ. Ж) площею 23,60 кв.м., складу закритого (літ. Г) площею 406,40 кв.м., складу балонів (літ. Д) площею 38,20 кв.м. та блоку складських приміщень (літ. З, Л) площею 103,20 кв.м. Видати наказ.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" (03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 10; ідентифікаційний код 34297358) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А; ідентифікаційний код 19364259) судовий збір у розмірі 1 218, 00 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.
5. В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 30.09.2015 р.
Суддя Ю.О. Підченко