ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
28 травня 2010 року № 2а-8244/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Київської обласної державної адміністрації
про визнання відмови незаконною
Позивачем подано позов про визнання незаконною відмову відповідача у забезпеченні ОСОБА_1 житлом та про зобов'язання Київську обласну державну адміністрацію забезпечити позивача житлом.
Справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки за правилами ч.1 ст.17 КАС України до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних і юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (ч.1 ст.17 КАС України).
Крім того, Верховним Судом України у інформаційному листі від 26.12.2005 року було надано правову позицію щодо визначення категорій справ, розгляд яких має здійснюватись у порядку адміністративного судочинства. Зокрема, це спори осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у яких такий суб'єкт своїми владними рішеннями чи діями зобов'язує цих осіб вчиняти певні дії, утримуватись від вчинення певних дій, нести відповідальність. При цьому особи згідно з нормами чинного законодавства України зобов'язані виконувати такі владні рішення чи вимоги суб'єкта владних повноважень.
Назване кореспондується із умовами ч.1 ст. 2 КАС України, яка у визначенні завдання адміністративного судочинства розкриває зміст прав свобод і інтересів, захист яких є юрисдикцією адміністративних судів, а саме: права особи у сфері публічно-правових відносин, що порушені певними суб'єктами (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи, інші суб'єкти) при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, до компетенції адміністративних судів віднесено справи щодо захисту прав, свобод і інтересів осіб від дій суб'єктів владних повноважень щодо управління цими особами чи здійснення інших владних функцій щодо них.
З позову вбачається, що предметом позовної заяви є порушене право позивача на житло, оскільки у такий спосіб позивач намагається вирішити житлове питання.
Зазначені спірні відносини є приватноправовими, оскільки житлові права, про захист яких просить позивач не відносяться до сфери публічно-правових відносин, як того вимагає ст. 17 КАС України та гарантуються нормами окремої приватної галузі права, а відповідно - такі права не є публічними та мають характер приватноправових.
Крім того, згідно Постанови Верховного Суду України від 13.05.2008р. вказано,що спір про права конкретної фізичної особи на одержання житла є не публічним, а приватно-правовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть виступати учасниками цивільних відносин, і розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.
Частиною 1 ст. 15 ЦПК України установлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У Кодексі адміністративного судочинства України не передбачено винятків з установленого ЦПК України правила
Судом враховано, що позивачмає право на забезпечення житлом згідно вимог чинного законодавстві України. Проте, такі соціальні гарантії є приватно-правовими і повинні вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Належним способом захисту права ОСОБА_1 у даному випадку є звернення з вимогами до відповідача в порядку ЦПК України.
Тому суд приходить до висновку, що даний спір належить розглядати місцевим судом в порядку цивільного судочинства.
На підставі вищенаведеного, п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно.
3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Келеберда В.І.