Ухвала від 29.09.2015 по справі 826/10200/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

УХВАЛА

29 вересня 2015 року м. Київ № 826/10200/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Огурцова О.П., Кузьменка В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

доМіністерства закордонних справ України

проскасування наказу №1141-ос від 10.06.2014

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейко М.В. звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням про заміну порядку і способу виконання в справі № 826/10200/14 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про скасування наказу №1141-ос від 10.06.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2014 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства закордонних справ України №1141-ос від 10.06.2014 "Про звільнення ОСОБА_1" Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого секретаря відділу забезпечення, організації та координації діяльності економічних відділів ЗДУ Департаменту економічного співробітництва Міністерства закордонних справ України з 11.06.2014. Зобов'язано Міністерство закордонних справ України провести розрахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 за 13, 15, 16, 27, 29, 30 травня 2014 та 2, 3, 9, 10 червня 2014 року. Стягнуто з Міністерства закордонних справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 червня 2014 року по 21 жовтня 2014 року включно у розмірі 18 103,38 грн. У задоволенні інших вимог позову відмовлено.

На виконання постанови суду видано три виконавчих листа, за якими суд приписав:

- поновити ОСОБА_1 на посаді першого секретаря відділу забезпечення, організації та координації діяльності економічних відділів ЗДУ Департаменту економічного співробітництва Міністерства закордонних справ України з 11 червня 2014 року.;

- стягнути з Міністерства закордонних справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 1946,64грн.;

- стягнути з Міністерства закордонних справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 червня 2014 року по 21 жовтня 2014 року включно у розмірі 18 103,38 грн.

Зазначені виконавчі листи подано стягувачем на виконання до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого секретаря відділу забезпечення, організації та координації діяльності економічних відділів ЗДУ Департаменту економічного співробітництва Міністерства закордонних справ України та стягнення за один місяць в розмірі 1946,64грн. підлягає негайному виконанню.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2014 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2015 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 залишено без змін.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України подано 31.12.2015 подання про заміну порядку і способу виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2014 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого секретаря відділу забезпечення, організації та координації діяльності економічних відділів ЗДУ Департаменту економічного співробітництва Міністерства закордонних справ України з 11 червня 2014 року.

Заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 826/10200/14 призначено до судового розгляду у судовому засіданні на 24.06.2015.

Вказана заява обґрунтована тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 №85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» визначено граничну кількість працівників з 667 до 600.

У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України зазначеної постанови, МЗС України видано наказ №130 від 09.04.2014 «Про заходи зі скорочення та реорганізації апарату МЗС України».

Наказом МЗС України від 22.04.2014 №145 «Про введення в дію структури та штатного розпису апарату МЗС України» затверджено нову структуру апарату МЗС України. Наказом МЗС України від 21.07.2014 №320 «Про введення в дію структури та шатного розпису апарату МЗС України» затверджено нову структуру апарату МЗС України та визнано таким. В рамках цього процесу Департамент економічного співробітництва МЗС України було ліквідовано.

Враховуючи неявку сторін, суд визнав за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до частини 6 статті 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням фактичних обставин справи та думки сторін, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення у справі №826/10200/14, зважаючи на наступне.

Відповідно до положень частини 1 та частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Наведена норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом.

Таким чином, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

В той же час, заявником не надано доказів існування виняткових обставин, що можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб, а тому у суду відсутні правові підстави для зміни способу і порядку виконання постанови суду.

При цьому, суд приходить до висновку про те, що належним способом виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2014 та захисту законних прав позивача у даній справі є вирішення питання щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді першого секретаря відділу забезпечення, організації та координації діяльності економічних відділів ЗДУ Департаменту економічного співробітництва Міністерства закордонних справ України.

Приписами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб захисту, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, якщо ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 5 статті 124 та пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства проголошується обов'язковість судових рішень.

Конституційний Суд України в Рішенні від 26.06.2013 по справі № 1- 7/2013 (5-рп/2013) вказав на те, що відповідно до Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Оскільки заявником не доведено наявність обставин, передбачених частиною 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, та не підтверджено факти виконання боржником зобов'язальної частини постанови Окружного адміністративного суду міста. Києва від 21.10.2014, а також наявність обставин, які ускладнюють виконання наведеного судового рішення, судом не вбачається підстав для задоволення подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Києві Борейко М.В. про зміну способу та порядку виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про скасування наказу №1141-ос від 10.06.2014.

Слід зазначити, що в постанові від 21.10.2014 визначено, що позивач має бути поновлений на посаді першого секретаря відділу забезпечення, організації та координації діяльності економічних відділів ЗДУ Департаменту економічного співробітництва Міністерства закордонних справ України, будь-яких інших аналогічних посад для поновлення не передбачено, оскілки сторонами такі пропозиції не вносились, під час розгляду справи не вирішувались. Створення штатних (позаштатних) посад є дискреційними повноваженнями установи (закладу) суд не втручається в зазначені повноваження. Так само, суд не перебирає на себе повноваження відповідних органів по підбору та розстановці кадрів.

Вказане судове рішення відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили

При цьому, будь-яких інших рішень суду ніж того, що викладене у постанові від 21.10.2014 не приймалося, а для його виконання вчинення будь-яких дій, в тому числі і заявником, не вимагалося.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2014 у зв'язку із чим подання представника державного виконавця відділу примусових виконання рішень Державної виконавчої служби України задоволено бути не може.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Києві Борейко М.В. про зміну способу та порядку виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про скасування наказу №1141-ос від 10.06.2014 - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, встановлені частиною 1 статті 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді О.П. Огурцов

В.А. Кузьменко

Попередній документ
51867393
Наступний документ
51867395
Інформація про рішення:
№ рішення: 51867394
№ справи: 826/10200/14
Дата рішення: 29.09.2015
Дата публікації: 08.10.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо: