ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
30 вересня 2015 року 16:00 №826/14388/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кобилянського К.М., суддів Гарника К.Ю., Федорчука А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод»
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання протиправними дій, визнання нечинною постанови, визнання нечинним протоколу,
Публічне акціонерне товариство «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якій просить суд (з урахуванням уточнень):
- визнати протиправними і необґрунтованими дії департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо проведення позапланової перевірки публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод»;
- визнати нечинною і такою, що не підлягає виконанню постанову від 30.06.2015 №46/15/10126-84/3006/05 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- визнати нечинним протокол від 23.06.2015 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що дії департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо проведення позапланової перевірки публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод», складання протоколу від 23.06.2015, постанови від 30.06.2015 №46/15/10126-84/3006/05 здійснені безпідставно та з перевищенням повноважень. Крім того, посилався на те, що відповідач не повідомив позивача про розгляд справи про правопорушення в сфері містобудування.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності оскаржуваних дій, постанови та припису зазначив, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності. У зв'язку з виявленими порушеннями складено акт, припис та прокол у відповідності до вимог законодавства. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 23.09.2015 представники сторін заявили клопотання про подальший розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України на підставі постанови від 05.11.2014 про призначення позапланової перевірки, винесеної слідчим СГ ГСУ МВС України старшим лейтенантом міліції Лютенко А.А., за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014000000000501 прийняла наказ від 08.06.2015 №541, яким зобов'язала департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві провести позапланову перевірку публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: місто Київ, Солом'янський район, вулиця Ушинського, 40.
Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві видав направлення від 10.06.2015 №б/н для проведення позапланової перевірки на вулиці Ушинського, 40 у Солом'янському районі, міста Києва, публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.06.2015 №541 та постанови слідчого від 05.11.2014 №12014000000000501.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №533) відповідач, у присутності представника за довіреністю публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» ОСОБА_2, провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил публічним акціонерним товариством «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» на об'єкті: будівництво адміністративно-офісного центру: вулиця Ушинського, 40 у Солом'янському районі, міста Києва.
За результатами зазначеної позапланової перевірки відповідач склав акт перевірки від 23.06.2015 дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Як вбачається зі змісту акта від 23.06.2015, за результатами перевірки відповідач встановив, що на зазначеній земельній ділянці, яка належить публічному акціонерному товариству «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» (замовник), розташований адміністративно-офісний 14-ти поверховий будинок (Dominion business park). Цільове призначення земельної ділянки - експлуатація та обслуговування виробничих будівель.
Будівля адміністративно-офісного центру - 14 поверхів (об'єкт відноситься до IV категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва»), збудована на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети. Виходячи із зазначеного, відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України вищезазначений об'єкт будівництва вважається самочинним будівництвом, чим порушено частину першу статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Зазначений об'єкт - адміністративно-офісний 14-ти поверховий будинок (Dominion business park) (літ. Т) експлуатується замовником без прийняття в експлуатацію, чим порушено частину восьму статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Площі, після реконструкції, нежитлових приміщень будівель (літ. А, Б, Б1), які зазначені в деклараціях суттєво відрізняються від площ, вказаних за результатами технічної інвентаризації. Отже зазначена реконструкція виконувалась не в межах геометричних розмірів будівель (літ. А, Б, Б1). Замовником не отримані містобудівні умови та обмеження, чим порушено статтю 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 4 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Виявлені порушення відповідач також зафіксував у протоколі від 23.06.2015 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якого розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було призначено на 30.06.2015. У протоколі наявна відмітка про відмову уповноваженої особи від підписання та отримання протоколу.
23.06.2015 відповідач склав припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому вимагав до 17.12.2015 усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.
За результатами розгляду матеріалів справи публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідач виніс постанову від 30.06.2015 №46/15/10126-84/3006/05 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої за порушення абзацу 2 пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» на позивача накладено штраф у сумі 450 660,00 грн.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача з проведення перевірки, складання протоколу від 23.06.2015 та винесення постанови від 30.06.2015 №46/15/10126-84/3006/05, оскаржив їх до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно доводів представника позивача, у департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві були відсутні підстави на проведення позапланової перевірки публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод».
Проте суд відхиляє вказані доводи з огляду на наступне.
Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів.
Кабінет Міністрів України у випадках передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України може надати дозвіл на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців державними інспекціями.
Враховуючи, що підставою для перевірки стала постанова слідчого від 05.11.2014 №12014000000000501, то Державна архітектурно-будівельна інспекція України правомірно прийняла наказ від 08.06.2015 №541 про проведення позапланової перевірки, відповідно на підставі якого департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві видав направлення від 10.06.2015 №б/н на проведення позапланової перевірки публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» на об'єкті за адресою: місто Київ, у Солом'янському районі, вулиця Ушинського, 40
Окрім того, представником позивача зазначено, що в порушення пункту 11 частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позапланова перевірка здійснювалась відповідачем за відсутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод», а сам акт від 23.06.2015 підписаний не уповноваженою особою.
Проте, суд відхиляє вказані доводи позивача з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що заступник голови правління ОСОБА_3 виписала ОСОБА_2 довіреність від 23.06.2015 №07/00-010097 на представлення інтересів публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» в департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві.
Згідно тверджень представника позивача, довіреність від 23.06.2015 №07/00-010097 видана ОСОБА_2 не уповноваженою на те особою.
Вказані доводи були підтверджені в судовому засіданні свідченнями свідка - ОСОБА_3 - заступника голови правління.
Так, згідно свідчень ОСОБА_3, остання дійсно видала довіреність на ім'я ОСОБА_2, усвідомлюючи те, що вона не має права її видавати.
Проте, суд наголошує на тому, що вказані свідчення не спростовують факт правомірності проведення перевірки, оскільки відповідач не зобов'язаний здійснювати перевірку дійсності довіреності, в частині видачі її уповноваженою на те особою.
Окрім того, відповідач не знав та не міг знати, що ОСОБА_3 не була уповноважена на видачу вказаної довіреності.
Отже, суд дійшов висновку, що дії відповідача по проведенню позапланової перевірки будівництва адміністративно-офісного центру, за адресою: вулиця Ушинського, 40 у Солом'янському районі, міста Києва були здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені положеннями чинного законодавства України.
Стосовно позовної вимоги про скасування протоколу від 23.06.2015 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суд наголошу, що в протоколі перевіряючий лише фіксує порушення, а сам протокол не несе ніяких наслідків для особи, яку перевіряють.
Оскільки протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а сам по собі протокол не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, він не створює юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, безпосередньо не впливає на права та обов'язки замовника будівельних робіт та не є обов'язковим для виконання, отже не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що такий протокол сам по собі не має правового значення у розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовна вимога про визнання протиправними та скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.06.2015 задоволенню не підлягає.
Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 11.11.2014 №К/800/32585/14.
Щодо позовної вимоги про скасування постанови від 30.06.2015 №46/15/10126-84/3006/05 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає наступне.
Зазначеною постановою на публічне акціонерне товариство «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» накладено штраф у сумі 450 660,00 грн. за порушення абзацу 2 пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності».
Позивач в обґрунтування протиправності постанови від 30.06.2015 №46/15/10126-84/3006/05 посилався на те, що:
- відповідач своєчасно не повідомив позивача про розгляд справи про правопорушення в сфері містобудування, чим позбавив його можливості захисту своїх прав та інтересів;
- інспекція не має права під час перевірки визначати категорії складності об'єктів будівництва;
- категорія складності будівництва була визначена в декларації про початок виконання будівельних робіт, яка була затверджена інспекцією.
Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 (далі - Порядок №244), справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
В судовому засіданні 23.09.2015 було допитано в якості свідка ОСОБА_2, який повідомив суд, про те що відповідач шляхом телефонного зв'язку повідомив його, як представника позивача за довіреністю, про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення в сфері містобудування.
Отже, відповідач належним чином повідомив представника позивача про розгляд справи про правопорушення в сфері містобудування, а неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає інспекції здійснювати розгляд справи.
Крім того, суд відхиляє доводи позивача про те, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві не уповноважена визначати категорії складності об'єктів будівництва під час перевірки, оскільки відповідач має право визначати такі категорії складності з метою накладення штрафу за порушення вимог законодавства за порушення у сфері містобудування.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.01.2014 №К/9991/78386/12 у адміністративній справі №2а-7525/12/2670.
Стосовно посилання позивача на відсутність порушення абзацу 2 пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», оскільки категорія складності була визначена в декларації про початок виконання будівельних робіт та відповідно затверджена відповідачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання, зокрема на об'єктах IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 14.11.2012 №КВ08312212110, від 14.11.2012 №КВ08312212111, від 14.11.2012 №КВ08312212112, від 14.11.2012 №КВ08312212113 зазначено недостовірні данні, а саме занижено категорію складності об'єкта з IV категорії на III категорію, чим порушено вимоги частини 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорії складності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року №557, положення ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».
Окрім того, зазначені у зареєстрованих деклараціях площі нерухомого майна суттєво відрізняються від площ вказаних за результатами технічної інвентаризації.
Отже, реконструкція об'єкта будівництва за адресою: місто Київ, Солом'янський район, вулиця Ушинського, 40, зокрема будівель А, Б, Б1 виконувалась не в межах геометричних розмірів, чим порушено вимоги статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункт 4 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Зазначені порушення в судовому засіданні позивачем не спростовано.
Відповідно до пункту 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466), будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорії складності;
видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.
З аналізу наведеного вище випливає, що позивач самостійно визначає категорії складності об'єктів будівництва та подає Інспекції відповідну декларацію про початок виконання будівельних робіт.
Згідно пунктів 10 та 11 Порядку №466, Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Вказане свідчить про те, що Інспекція не перевіряє вірність визначення замовником категорії складності об'єктів будівництва, а лише перевіряє повноту зазначених даних в декларації про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до пункту 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №557, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.
Крім того, в судовому засіданні представник позивача підтвердив факт експлуатації зазначеної офісної будівлі.
Враховуючи зазначене, відповідач правомірно дійшов висновку, що публічне акціонерне товариство «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» виконувало будівельні роботи на об'єкті IV категорії складності без отримання дозволу на їх виконання.
Отже, позовні вимоги про визнання постанови від 30.06.2015 №46/15/10126-84/3006/05 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» відмовити повністю.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» (код ЄДРПОУ 05528421) решту суми судового збору у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.) на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя К.М. Кобилянський
Судді К.Ю. Гарник
А.Б. Федорчук