ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 вересня 2015 року № 826/14317/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ-Веста"
до Головного управління Державної фіскальної служи у м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЦ-Веста» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності щодо прийняття рішення відносно скарги позивача від 20.03.2015; зобов'язання задовольнити скаргу позивача від 20.03.2015: скасувати наказ від 04.02.2015 №252, акт перевірки та лист від 06.03.2015; зобов'язання вилучити з інформаційних баз даних інформацію про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «БЦ-Веста» оформлені у вигляді акту від 19.02.2015 №186/26-54-22-02/37423099.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем за результатом вирішення скарги позивача не було прийнято жодного передбаченого Порядком оформлення і подання скарги платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 №848.
Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивачів та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ТОВ «БЦ-Веста» 20.03.2015 подано до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві скаргу на акт документальної невиїзної перевірки від 19.02.2015 №186/26-54-22-02/37423099.
За результатом розгляду скарги позивача Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві листом від 29.04.2015 №7252/10/26-15-22-08-15 надано відповідь, що Податковим кодексом України не передбачено скасування акту перевірки.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до п. 61.1, п. 61.2 ст. 61 Податкового кодексу України Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БЦ-Веста» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «КЖВХ» за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 за результатом якої складено акт від 19.02.2015 №186/26-54-22-02/37423099 (далі акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод без мети настання реальних наслідків. Порушення пп. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1ст. 185, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2. ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до завищення податкових зобов'язань за червень 2014 року у загальній сумі 914 667 грн, які зменшено до « 0». Порушення пп. 44.1 ст. 44, ст. 134, п. 138.2, пп. 139.1.9 п. 139.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за червень 2014 року у загальній сумі 914 667 грн., який зменшено до 20». Таким чином податкові зобов'язання сформовані ТОВ «БЦ-Веста» за червень 2014 року на суму 914 667 грн. підлягають зменшенню до « 0». Податковий кредит сформований ТОВ «БЦ-Веста» за червень 2014 року на суму 914 667 грн. підлягає зменшенню до « 0».
Відповідно до п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 27.02.2015 подано до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві заперечення на акт перевірки.
За результатом розгляду заперечень позивача Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києва прийнято рішення від 06.03.2015 про залишення заперечень без задоволення, а висновків за результатом перевірки без змін.
Як зазначено вище, позивачем подано скаргу на акт документальної невиїзної перевірки від 19.02.2015 №186/26-54-22-02/37423099.
З матеріалів справи вбачається, що за результатом розгляду скарги позивача Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві листом від 29.04.2015 №7252/10/26-15-22-08-15 надано відповідь, що Податковим кодексом України не передбачено скасування акту перевірки.
Статтею 55 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Відповідно до п. 56.1, 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 №848 (далі Порядок).
Відповідно до п. 1.2 Порядку цим Порядком визначено процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень органів доходів і зборів (далі - рішення) під час адміністративного оскарження.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно з абзацом другим п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютною та іншою законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.01.2011 за №34/18772 акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на орган державної податкової служби.
Відповідь про результати розгляду скарги є службовим документом, який відображає позицію контролюючого органу щодо доводів платника податків стосовно фактів та даних, викладених у такій скарзі.
Складання акту з викладенням зроблених під час перевірки висновків за наслідками проведення перевірки віднесено до компетенції відповідача, а зменшення (збільшення) грошового зобов'язання платнику податків може бути здійснено лише шляхом винесення відповідного податкового повідомлення-рішення згідно з ст. 58 ПК України.
Тобто, акт перевірки та викладені в ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Представники контролюючого органу не позбавлені права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки про зафіксовані обставини і в подальшому, в разі виникнення спору щодо рішень, які приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію про наявність певних, допущених платником податків порушень. В свою чергу дії по складанню акту перевірки та викладені у ньому висновки є функціональними обов'язками контролюючого органу, які самі по собі не створюють для позивача будь-яких негативних наслідків та не покладають на позивача податкових обов'язків. При цьому, оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, а також самих висновків перевірки, надається уповноваженим законом органам при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Вказані висновки суду узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладені в Постанові від 03 вересня 2014 р. у справі № К/9991/67708/12.
Отже, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації, який не підпадає під визначення будь-яке інше рішення у розумінні статі 56 Податкового кодексу України та не підлягає адміністративному оскарженню у встановленому статтею 56 Кодексу та Порядком.
З огляду на викладене, при наданні позивачу відповіді за результатом вирішення скарги відповідач діяв відповідно до згадуваних норм законодавства, отже позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності щодо прийняття рішення відносно скарги позивача від 20.03.2015; зобов'язання задовольнити скаргу позивача від 20.03.2015: скасувати наказ від 04.02.2015 №252, акт перевірки та лист від 06.03.2015 не підлягають задоволенню.
На думку суду в даному випадку належним способом захисту прав та інтересів позивача є оскарження рішення прийнятого на підставі акту перевірки.
Щодо позовних вимог в частини зобов'язання вилучити з інформаційних баз даних інформацію про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «БЦ-Веста» оформлені у вигляді акту від 19.02.2015 №186/26-54-22-02/37423099, суд зазначає наступне.
Відповідно ст.16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України.
Відповідно до п. 2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків затверджених наказом Державної фіскальної служби України №22 від 31.07.2014 працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок" на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях, сум єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, визначених у сформованих вимогах про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку (до підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок" додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення; додатково приєднуються акти в електронному вигляді з усіма передбаченими додатками, інші визначені підсистемою дані).
На підставі проведених перевірок підрозділи органу державної фіскальної служби, який проводив (очолював) перевірку, узагальнюють інформацію про виявлені схеми ухилень від оподаткування або мінімізації податкових зобов'язань, сум єдиного внеску (у випадку їх виявлення) та вносять їх до підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок".
Підстави внесення змін до облікових даних платників податків, крім фізичних осіб, які не зареєстровані підприємцями та не провадять незалежну професійну діяльність визначені ст. 66 ПК України, згідно якої ними є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.
Статтею 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань
Згідно із положеннями статей 72, 74 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Єдина система "Податковий блок" та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.
Оскільки податковий орган наділений повноваженням щодо вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок" на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання вилучити з інформаційних баз даних інформацію про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «БЦ-Веста» оформлені у вигляді акту від 19.02.2015 №186/26-54-22-02/374230.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда