Кіровоградської області
"21" липня 2006 р.
Справа № 15/205
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державної податкової інспекції в місті Кіровограді м. Кіровоград
до відповідача: ТОВ "Укрінгул-інвест" м. Кіровоград
до відповідача: Приватного підприємства "Раскон" м. Помічна Добровеличківського району
про визнання угоди недійсною та стягнення 8965 грн. 64 коп.
від позивача - Скрипник О.М. , довіреність № 135 від 19.04.06
від 1-го відповідача - не з'явився
від 2-го відповідача - не з'явився
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору № 8/1 від 02.02.04р. між відповідачами, як такого, що укладений з метою приховування доходів і ухилення від сплати податків і відповідним умислом, але тільки в ПП «Раскон», та що суперечить інтересам держави і суспільства. Також просить стягнути з ПП «Раскон» на користь ТОВ «Укрінгул-інвест» отримані грошові кошти в сумі 8965 грн. 64 коп., а з ТОВ «Укрінгул-інвест» стягнути на користь держави, від імені якої діє ДПІ в м. Кіровограді вартість отриманого по накладній № 27/3 від 30.03.04р. промислового обладнання на загальну суму з ПДВ - 8965 грн. 64 коп. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Відповідачі до суду не з'явились, про причини неявки не повідомили, ніяких клопотань не подавали. Відзиви на позов не надіслали, позовні вимоги не заперечили.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Між відповідачами укладений договір № 8/1 від 02.02.04р. про надання послуг. За умовами договору виконавець / ПП «Раскон» / зобов'язується виконати замовлені послуги, а замовник / ТОВ «Укрінгул-інвест» / прийняти і оплатити виконані послуги згідно акту виконаних робіт. Оплата проводиться по закінченню робіт з розрахункового рахунку замовника, а також через касу виконавця. Договір укладений на строк з 02.02.04р. по 31.12.04р. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.
По податковій накладній № 18 від 27.02.04р. ПП «Раскон» надав послуги по різці металолому ТОВ «Укрінгул-інвест» на суму 20000 грн.
По платіжному дорученню № 61 від 27.02.04р. ТОВ «Укрінгул-інвест» перерахував ПП «Раскон» 20000 грн. Призначення платежу: оплата за послуги по порізі металолому згідно договору № 8/1 від 02.02.04р.
30.03.04р. сторонами складений акт виконаних робіт про те, що в березні 2004 року виконавець надав замовнику послуги по порізі металолому в кількості 97,665 тон на суму 8965 грн. 64 коп. в тому числі ПДВ 1494 грн. 27 коп. Послуги виконані якісно і в строк. Акт підписаний представниками сторін без будь-яких зауважень чи заперечень та посвідчений печатками підприємств.
Тобто, ПП «Раскон» і ТОВ «Укрінгул-інвест» повністю виконали умови договору № 8/1 від 02.02.04р., послуги надані, кошти за них оплачені.
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 02.12.05р. по цивільній справі за позовом Добровеличківської міжрайонної податкової інспекції до Цуркан Вадима Володимировича, ПП «Раскон» про визнання недійсними установчих документів позовні вимоги задоволені повністю.
Установчі документи ПП «Раскон» та свідоцтво платника податків № 14826749 від 15.07.2003 року на ім'я Радченко Сергія Костянтиновича визнані недійсними з моменту реєстрації.
Рішення суду прийнято з наступних мотивів.
«Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, постільки хоча фактично були проведені зміни до статуту і засновником став відповідач Цуркан В.В. Фактично керівництво підприємством не здійснював. Цього факту не заперечує і сам відповідач. Тому при таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню.
Тому установчі документи та свідоцтво платника податку видане 15.07.2003 року на ім'я Радченко С.К. Повинно визнатися недійсним».
Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін -в разі виконання угоди обома сторонами -в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Як вказано в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.78р. «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» / з наступними змінами / при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст. 49 ЦК України судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
Задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.
Згідно з роз'ясненнями президії ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.99р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» / з наступними змінами / необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до статті 49 Цивільного кодексу є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
До угод, що підпадають під ознаки статті 49 Цивільного кодексу, належать, зокрема, угоди, спрямовані на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів.
Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.
Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.
Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ст. 49 ЦК УРСР є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
Наявність умислу та обставин щодо виконання угоди, стосовно дійсності якої виник спір, входять до предмету доказування в судовому процесі. Один лише факт визнання установчих документів ПП «Раскон» недійсними за рішенням суду, яке вступило в законну силу, без встановлення в судовому процесі обставин щодо стану виконання підприємством конституційного обов'язку сплачувати податки, встановлені законом, за результатами господарської діяльності в цілому та конкретної цивільно-правової угоди, зокрема, не може бути достатньою підставою для визнання такої угоди недійсною з підстав, передбачених ст. 49 ЦК УРСР.
Викладені в позовній заяві припущення, що особа, яка підписувала договір від імені ПП «Раскон» мала на меті ухилятися від сплати податків з коштів отриманих в оплату товарів і оспорювана угода спрямована на приховування ПП «Раскон» від оподаткування доходів, не підтверджуються жодним іншим доказом, крім рішення Новоукраїнського районного суду від 02.12.05р. і власних міркувань позивача з цього приводу. До того ж, в рішенні суду від 02.12.05р. вирішені питання про права та обов'язки фізичної особи - Радченко Сергія Костянтиновича, який взагалі не приймав участі при розгляді згаданої цивільної справи.
На момент укладення договору ПП «Раскон» і ТОВ «Укрінгул-інвест» як юридичні особи були включені до ЄДРПОУ. Такими вони залишились і на час розгляду даної господарської справи, що підтверджується довідкою головного управління статистики в Кіровоградській області від 20.06.06р.
На момент укладення договору 02.02.04р. установчі документи ПП «Раскон» були дійсними, позивач звернувся з позовом про визнання їх недійсними лише в грудні 2005 року, або майже через два роки після укладення договору.
На думку господарського суду, рішення Новоукраїнського районного суду від 02.12.05р. про визнання недійсними установчих документів ПП «Раскон» з моменту їх реєстрації не може бути єдиною підставою, без аналізу інших доказів зібраних по справі, для визнання недійсними всіх договорів укладених ПП «Раскон», з моменту створення підприємства, з іншими фізичними чи юридичними особами.
Позивач не надав господарському суду доказів порушення ПП «Раскон» або ТОВ «Укрінгул-інвест» податкового законодавства, доказів про порушення відносно посадових осіб цих підприємств кримінальних справ за ухилення від сплати податків.
Господарський суд також звертає увагу на те, що спірна угода укладена відповідачами 02.02.04р., тобто коли набув чинності новий Цивільний кодекс України, а правовими підставами для звернення до суду позивачем вказана ст. 49 ЦК УРСР, тобто правова норма, яка вже не діяла під час укладення договору.
Також слід зазначити, що Цивільний кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, не містить такі публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди, які були встановлені ст. 49 ЦК УРСР. А за змістом ч. 2 ст. 5 ЦК України Кодекс має зворотну дію у часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи.
Отже, аналізуючи всі зібрані по справі і подані сторонами документи, господарський суд вважає, що доказів які б беззаперечно і однозначно свідчили б про наявність умислу юридичної особи ПП "Раскон" при укладенні договору № 8/1 від 02.02.04р. між ПП «Раскон» і ТОВ «Укрінгул-інвест» з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, позивачем -ДПІ в м. Кіровограді не надано. Тому, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 49 ЦК УРСР, ст. 5 ЦК України, ст. ст. 1, 32-35, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 -85 ГПК України господарський суд
В задоволенні позовних вимог повністю відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.
Суддя
К.М.Мохонько