копія
16 червня 2011 р. Справа № 2a-1870/3113/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про скасування постанови ,-
Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради (далі по тексту, позивач - управління ПСЗН виконкому Роменської МР), звернулось до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області (далі по тексту, відповідач - відділ ДВС), в якому просило:
- визнати поважною причину невиконання рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області № 2-а-2188;
- скасувати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ОСОБА_2 про накладання штрафу за невиконання рішення суду від 10.05.2011року ВП №26041701.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова про накладення на управління ПСЗН виконкому Роменської МР штрафу за невиконання рішення суду є безпідставною, оскільки постанову суду, якою зобов'язано позивача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2004,2005,2007,2009 та 2010 роки, не було ним виконано з поважних причин, - через відсутність коштів на реєстраційних рахунках управління, які можна було б використати для виплати заборгованості, а тому у відповідача не було правових підстав до застосування санкцій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідач з позовними вимогами не погодився, вважав, що постанова про накладення штрафу від 10.05.2011 року, зважаючи на не виконання управлінням ПСЗН виконкому Роменської МР в добровільному порядку виконавчого документа у встановлений строк, була винесена у відповідності до вимог ст.ст. 5,75,89 Закону України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, справу просив розглядати в його відсутності (а.с.30).
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважав, що постанова про накладання штрафу від 10.05.2011 року є законною та обґрунтованою, просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши повноважного представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з копії постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.5), 19.04.2011р., старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження №26041701 з приводу примусового виконання виконавчого листа за №2а-2188/10, виданого 13.04.2011 року Роменським міськрайонним судом Сумської області про зобов'язання управління ПСЗН виконкому Роменської МР здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2004,2005,2007,2009 та 2010 роки. Постанова суду підлягала негайному виконанню (а.с.33). У постанові про відкриття виконавчого провадження позивачу було запропоновано негайно виконати вказане судове рішення (а.с.5).
Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначає обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, передбачених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Частинами 1 та 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається з пояснень представника відповідача та досліджених матеріалів справи (а.с.5), позивачу (враховуючи, що постанова суду підлягало негайному виконанню) старшим державним виконавцем відділ ДВС було запропоновано негайно у добровільному порядку виконати рішення суду та попереджено про примусове виконання рішення суду у разі негайного невиконання рішення суду у добровільному порядку. Однак, в судовому засіданні, було встановлено, що управління ПСЗН виконкому Роменської МР після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження рішення суду у добровільному порядку негайно не виконало. На адресу відповідача листом за №2506/03 від 29.04.2011 року (а.с.9) була надана відповідь про неможливість виконання рішення суду через не виділення таких коштів управлінню. Зазначено, що враховуючи, що Законами України «Про державний бюджет України на 2009рік», «Про державний бюджет України на 2010 рік» не збільшено фінансування на реалізацію норм законів України про соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та не передбачено бюджетних призначень для взяття зобов'язань по судових рішеннях щодо перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», управління ПСЗН виконкому Роменської МР не може вчинити будь-які дії щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до рішення суду (а.с.9).
10.05.2011р. старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ОСОБА_2 за невиконання рішення суду без поважних причин була винесена постанова про накладення штрафу в розмірі 680,00грн. (а.с.6).
Частиною 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання рішення суду у встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження строк без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження, строк, відповідно до ст.ст. 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем Куликом Володимиром Васильовичем 10.05.2011р. було винесено постанову про накладення на управління ПСЗН виконкому Роменської МР штрафу в розмірі 680,00грн. (а.с.6), яку разом із супровідним листом від 10.05.2011 року за №1/11 надіслано на адресу відповідача (а.с.7).
Позивач вважає дії відповідача під час винесення постанови про накладення штрафу такими, що вчинені з порушенням чинного законодавства, оскільки рішення суду не було виконано ним з поважних причин, а саме: через не виділення таких коштів управлінню ПСЗН виконкому Роменської МР, розмір яких не передбачений у Державному бюджеті.
Дану позицію суд вважає необґрунтованою, а оскаржувану постанову такою, що відповідає вимогам чинного законодавства. Так, згідно статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, передбачених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Статтями 75 та 89 вказаного Закону передбачено право державного виконавця накладати штраф на боржника в разі невиконання ним рішення суду без поважних причин.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В судовому засіданні під час дослідження письмових доказів, що містяться у справі, та дослідження матеріалів виконавчого провадження №26041701, було встановлено, що позивачем на постанову про відкриття виконавчого провадження, на адресу відповідача було надіслано лише лист, в якому зазначалось, що він не має можливості виконати рішення суду, через відсутність коштів (а.с.9).
На обґрунтування своєї позиції час розгляду справи в суді, позивач надав, зокрема, листи Міністерства праці та соціальної політики України. Однак, суд вважає необхідним відмітити, що вказані листи (від 15.02.2010р. за №128/0/15-10/04, від 18.05.2010р. за №458/0/15-10/04, від 19.02.2009р.), були отримані задовго до відкриття виконавчого провадження (а.с.10-13), та фактично не стосувалися виконання даного конкретного виконавчого листа №2а-2188/2010 (а.с.33). Інших доказів на підтвердження того, що управлінням ПСЗН виконкому Роменської МР вживались якісь заходи по виконанню зазначеного виконавчого листа №2а-2188/2010, як вбачається в тому числі з огляду на досліджені матеріали виконавчого провадження №26041701, на адресу відповідача не було надіслано.
Крім того, досліджені докази у справі (а.с.33) свідчать, що рішенням Роменського міськрайонного суду було зобов'язано позивача здійснити в тому числі перерахунок щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_3. У випадку нарахування зазначеної суми, позивач у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, повинен був звернутися, до Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, інших уповноважених на те органів, з запитами щодо надання та перерахування саме такої суми для виплати стягувачу, але таких запитів, негайно після відкриття виконавчого провадження, як вбачається із доказів, наданих в обґрунтування своїх вимог (а.с.5-14,24,25,30-31), позивачем надіслано не було.
Також варто зазначити, що позивачем, всупереч вимог ст. 71 КАС України, не надано до суду належних доказів, в підтвердження того, що ним після відкриття виконавчого провадження №26041701, вживалися заходи по з'ясуванню наявності чи відсутність коштів передбачених на виплату щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за минулі роки за рішеннями суду, на відповідному рахунку Державного казначейства. Такий запит був зроблений вже під час розгляду справи і фактично на вимогу суду (запит від 09.06.2011р. та відповідь від 10.06.2011р. (а.с.25,30,31).
Крім того, законодавство України надає можливість відкладення, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення. З таким клопотанням, як вбачається з матеріалів справи (а.с.5-13,24-25,30-31), матеріалів виконавчого провадження №26041701, оглянутих в судовому засіданні, та пояснень представника відповідача, управління ПСЗН виконкому Роменської МР не звертався, на вимогу суду (а.с.22) такого клопотання надано не було.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч.ч.2,3 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як вбачається з доводів позивача (а.9), виконати постанову суду він не має можливості через відсутність коштів.
В той же час, умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату допомоги по догляду за дитиною створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена допомога. Однак, на переконання суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання даної допомоги, яка передбачена законом та постановлена до стягнення судовим рішенням
Таким чином, доводи позивача про поважність причин невиконання рішення суду, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, натомість судом встановлено, що позивачем без поважних причин, всупереч Конституції України, КАС України, Закону України «Про виконавче провадження», не були виконані вимоги державного виконавця відділу ДВС з приводу негайного виконання виконавчого листа №2а-2188/2010, виданого Роменським міськрайонним судом Сумської області, а тому суд вважає, що відповідачем правомірно, у відповідності до ст. 19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», з використанням цих повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, було винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 680,00грн, у зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про визнання причини невиконання судового рішення поважною; скасування постанови про накладення штрафу від 10.05.2011року під час здійснення виконавчого провадження №26041701 з приводу примусового виконання виконавчого листа № 2-а-2188/10, виданого 13.04.2011 року Роменським міськрайонним судом Сумської області -відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 22.06.2011 року