ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" вересня 2011 р. Справа № 2a-2796/11/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Круглій О.М.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом Державної податкової інспекції в Богородчанському районі до приватного підприємства (далі -ПП) «Агроресурс» про стягнення заборгованості,
29.08.2011 року Державна податкова інспекція в Богородчанському районі звернулася з адміністративним позовом до ПП «Агроресурс»про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою земельного податку, орендної плати за землю та пені.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснив, що підставою для звернення до суду є несплата ПП «Агроресурс»податкового зобов'язання по земельному податку, орендній платі за землю та пені, нарахованої внаслідок несплати даних зобов'язань, в загальному розмірі 22 772,80 грн. Сума заборгованості відповідачем не сплачена, тому підлягає до стягнення в судовому порядку. Позов просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, хоча в обох випадках був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин згідно ч.4 ст.128 КАС України суд вбачає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.
Вислухавши представника позивача, дослідивши подані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПКУ) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПКУ).
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 03.08.2001 року зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності та 21.08.2001 взятий на облік як платник податків Державною податковою інспецією в Богородчанському районі.
Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.157 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено плату за землю, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Під земельним податком слід розуміти обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.(п.п.14.1.172 п.14.1.ст.14 ПКУ). Згідно п.п.14.1.136 п.14.1 ст14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Статтею 14 Закону України «Про плату за землю», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Відповідно до ст.17 даного Закону податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Судом встановлено, що відповідачем самостійно подано податкові декларації по земельному податку № 2649 від 30.01.2010, №1581 та №1578 від 31.01.2011 та податкові декларації по орендній платі за землю №934 від 29.01.2009, № 2237 від 30.01.2010, №1843 від 03.02.2011. Таким чином ПП «Агроресурс»шляхом подачі даних декларації самостійно визначило та узгодило податкове зобов'язання по земельному податку та орендній платі за землю в загальному розмірі 22 306,69 грн.(12 225,83грн- земельного податку + 10 080,86 грн- орендної плати). Як вбачається із норм пункту 56.11 ст.56 ПКУ не підлягає оскарженню податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків.
Згідно п.287.3 ст.287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового(звітного) місяця.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає(вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.
Так на основі вищевказаного, керуючись п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 чинного на момент виникнення спірних правовідносин Закону України «Про порядок погашення податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ПП «Агроресурс»було надіслано податкові вимоги про сплату заборгованості в розмірі 58 913,52 грн та 50 694,15 грн за № 1/13 від 11.03.2009 та № 2/52 від 13.04.2009, які відповідно були одержані відповідачем 12.03.2009, що підтверджується підписом директора ПП «Агроресурс»на корінці першої податкової вимоги та 27.04.2009- відповідно до копії повідомлення про вручення поштового відправлення, наявної в матеріалах справи.
Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено порядок та строки подання податкових декларацій.
Положенням п.5.1 ст.5 вищевказаного Закону встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і відповідно до п.п. 5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
У зв'язку з наведеним позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0003021501/0 від 10.08.2010, яким до відповідача застосовано штрафні санкції по орендній платі за землю в розмірі- 358,43 грн.
Відповідно до пп.4.9 п.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій»якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення, то працівник структурного підрозділу або відповідальна особа у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. У той самий день структурний підрозділ, або відповідальна особа, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень). При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.
Судом встановлено, що вищевказане податкове повідомлення-рішення не вручено відповідачу, у зв'язку з чим останнє було розміщено на дошці податкових повідомлень 13.09.2010 р.
Доказів оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення суду не подано, отже останнє вважається узгодженим.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, несплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків
Однак, в порушення вимог даного Закону ПП «Агроресурс»узгоджені суми податкового зобов'язання не погасило, рішення податкового органу у встановленому законом порядку не оскаржило.
Підпунктом 59.5 ст.59 ПКУ визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання(вручення) податкової вимоги.
Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст 129 ПКУ пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні- рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно даної норми Кодексу відповідачу було нараховано пеню по земельному податку в розмірі 38,64 грн та по орендній платі за землю-69,04 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення.
Як вбачається із розрахунку суми заборгованості, наявному в матеріалах справи, складеному на підставі облікової картки платника податків, станом на 09.08.2011 сума заборгованості по земельному податку ПП «Агроресурс»становить 12 264,47 грн, з яких 488,55 грн -підлягають до сплати до бюджету Богородчанської сільської ради та 11 775,92 (в т.ч пеня 38,64грн) грн- до бюджету Підгірської сільської ради. Також відповідно до даного розрахунку податкове зобов'язання по орендній платі за землю, підлягає до сплати до бюджету Богородчанської сільської ради і станом на 09.08.2011 становить 10 508,33 грн( в т.ч штрафні санкції-358,43 грн та 69,04 грн-пені).
Таким чином загальна сума заборгованості становить 22 772,80грн.(12 264,47 грн +10 508,33грн = 22 772,80грн. ).
Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.
Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.
Згідно п.95.1 ст.95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.(п.95.2 ст.95 ПКУ).
Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення коштів підставними, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст.67 Конституції України,п.п.14.1.136, п.п.14.1.157, п.п.14.1.172, п.п.14.1.1.175 п.14.1 ст.14, п.56.11ст.56, п.59.1, п.59.5 ст.59, п.95.1, п.95.2 ст.95, п.п.129.1.1 п.129.1ст.129, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, ст.ст. 4,5,6,17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст.14,17 ЗУ «Про плату за землю», керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.4 ст.128, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства «Агроресурс»в дохід бюджету 22 772 (двадцять дві тисячі сімсот сімдесят дві )грн. 80 коп.заборгованості.
Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі, апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 26.09.2011 року.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_2