ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" вересня 2011 р. Справа № 2a-2545/11/0970
10 год. 00 хв.
м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.,-
Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області (далі -позивач) звернулася в суд із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн., мотивуючи тим, що під час перевірки було встановлено порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час надання послуг з перевезення вантажу без документів для перевезення вантажу -індивідуальної контрольної книжки, за наслідками чого було складено акт від 20.04.2011 р., у відповідності до якого 28.05.2011 р. позивачем було прийнято постанову про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700 грн. В наданий позивачем термін для добровільної сплати відповідач не сплатив суму фінансових санкцій.
Відповідно до ч.3 ст183-2 КАС України, про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Згідно із п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суд не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Постанову по даній справі складено 12.09.2011 року в зв'язку із перебуванням судді Скільського І.І. на лікарняному з 04.09.2011 року по 09.09. 2011 року.
Судом 05.08.2011 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документів направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
На адресу суду 15.08.2011 року вищевказані матеріали повернуто із довідкою поштового зв'язку: “у відрядженні».
Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно поданого Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.06.2011 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою, вказаною у адміністративному позові.
Проте, заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду, у строки передбачені ст. 183-2 КАС України, не надходили.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі -прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.04.2011 р. під час здійснення перевірки працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області автомобіля відповідача марки Renault Magnum, держ.номер -АТ 9370 АМ, встановлено порушення, а саме: надання послуг з перевезення вантажу без індивідуальної контрольної книжки.
Судом встановлено, що на виконання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»під час здійснення перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, а також акту № 226317 від 20.04.2011 р., начальником територіального управління щодо ОСОБА_1 прийнято постанову про застосування фінансових санкцій на суму 1700 грн., на підставі ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення, передбачені ст. 48 цього Закону.
У статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що автомобільний перевізник -це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Зокрема, в статті 48 Закону України N 2344-III від 05.04.2001 р. зазначено, що такими документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника -ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. Відповідно до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»під час здійснення перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі. Відповідно до п. 21,27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання. У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Крім того, слід зазначити, що згідно довідки від 11.07.2011 року, виданої територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області, приватний підприємець ОСОБА_1 виготовив ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 10.03.2010 року.
Постанови в порядку, передбаченому п. 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду відповідачем не було оскаржено.
Відповідачем у передбачений законом термін сума застосованих до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. добровільно не сплачена, тому сума фінансових санкцій підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно було прийнято постанову щодо застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700 грн., тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.183-2, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул..Львівська, 5, село Дем'янів, Галицький район, Івано-Франківська обл., ід.код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету фінансові санкції по постанові від 28.04.2011 року на суму 1700 ( одна тисяча сімсот гривень).
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарження не підлягає.
Суддя: Скільський І.І.