ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" серпня 2011 р. Справа № 2a-2121/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мигалюка Ю.В.
секретаря Цюпа У.Л.
за участю сторін та представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Косівському районі до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 637,50 грн. -
30 червня 2011 року Державна податкова інспекція в Косівському районі звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 637,50 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила, що заборгованість виникла у зв'язку із несплатою відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік. Просила позов задовольнити.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про розгляд справи в обох випадках. Поштове повідомлення про вручення кореспонденції повернулося на адресу суду із відміткою поштового зв'язку: «адресат відмовився від одержання».
Відповідно до вимог ст.37 КАС України особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість її розгляду за такої явки.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач -ОСОБА_2, відповідно до ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, був платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, оскільки мав зареєстрований згідно вимог чинного законодавства власний транспортний засіб -ГАЗ 3307 (державний номерний знак ІВ 13623, об'єм двигуна 4250 см3), який відповідно до ст.2 даного Закону є об'єктом оподаткування. За період 2010 року відповідач не пройшов технічний огляд транспортного засобу і не сплатив податок з власників транспортних засобів в сумі 637,50 грн. (а.с.7).
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України «Про систему оподаткування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, було визначено види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платник податків повинен був сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлений законом термін.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів»№1963 від 09.04.1993 року, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів були підприємства, установи, організації, які були юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мали зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які згідно ст. 2 даного Закону є об'єктами оподаткування.
Податок повинен був сплачуватись фізичними особами за місцем реєстрації транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ст.5 даного Закону податок з власників транспортних засобів сплачується фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією та перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз на два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Згідно із ст.6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів»сума податку з власників транспортних засобів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у ст.3 цього Закону.
У разі виявлення фізичних осіб, які не сплачували даний податок, вони зобов'язані сплатити податок не більш ніж за три попередні роки.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі поданої інформації з відділення ДАІ м. Косів при ВДАІ УМВС в Івано-Франківській області Державною податковою інспекцією в Косівському районі при перевірці повноти сплати податку з власників транспортних засобів за попередні роки встановлено несплату відповідачем даного виду податку в сумі 637,50 грн. за 2010 рік. Згідно проведеного розрахунку останній технічний огляд відповідач пройшов у 2009 році.(а.с.7).
Таким чином, відповідач зобов'язаний був у 2010 році пройти технічний огляд і сплатити податок з власників транспортних засобів за 2010 рік. З врахуванням ставки оподаткування 15 грн. за 100 см3 для даного виду транспорту потужністю двигуна в 4250 см3 загальна сума податку за 2010 рік становить 637, 50грн. (4250 см3 х 15 грн. за 100 см3) = 637,50 грн.
Податковий борг підтверджується розрахунком нарахування податку з власників транспортних засобів та іншими матеріалами справи (а.с.6).
Доказів сплати податкового боргу відповідачем суду не представлено.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність визначення Державною податковою інспекцією в Косівському районі податкового боргу по сплаті відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 637,50 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, с. Пістинь, Косівський район, Івано-Франківська область, 78600) в дохід держави заборгованість по сплаті податку з власників транспортних засобів в сумі 637,50 грн. (шістсот тридцять сім гривень 50 коп.)
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 31.08.2011 року.
Суддя: Мигалюк Ю.В.