ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" серпня 2011 р. Справа № 2a-2551/11/0970
15 год. 45 хв.
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1020,00 грн., -
Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1020,00 грн., мотивуючи тим, що під час перевірок останнього встановлені порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення пасажирів на таксі за відсутності документів - ліцензійної картки, за наслідками чого складено відповідні акти від 02.02.2011 р. та від 25.05.2011 року, у відповідності до яких 03.03.2011 року та 07.06.2011 року відповідно позивачем прийняті постанови №119466 та №124277 про застосування до відповідача фінансових санкцій в загальній сумі 1020,00 грн. В наданий позивачем термін для добровільної сплати, відповідач суму фінансових санкцій не сплатив.
Відповідно до частини 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
05.08.2011 року судом прийнято ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову, яка отримана відповідачем 15.08.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції .
Проте, заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду, у строки, передбачені ст. 183-2 КАС України, не надходило.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 є приватним підприємцем.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2011 року при здійсненні перевірки працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області автомобіля відповідача марки “CHERY”, державний номерний знак - АТ2014АМ, який обладнаний розпізнавальним ліхтарем таксі, встановлено порушення, а саме: відсутність ліцензійної картки, про що складено акт №221884 (а.с. 8).
Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідач від надання пояснень щодо факту порушення відмовився, однак заперечень на акт перевірки не надав.
Крім цього, 25.05.2011 року при здійсненні перевірки працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області вищезазначеного автомобіля відповідача, який обладнаний розпізнавальним ліхтарем таксі, встановлено повторне порушення відповідачем вимог Закону України «Про автомобільній транспорт», а саме: надання послуг з перевезення пасажирів за відсутності ліцензійної картки, про що складено акт №226460 (а.с. 13).
Судом встановлено, що відповідач від надання пояснень також відмовився, зауважень та заперечень щодо акту перевірки не надав.
Згідно із статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують перевезення.
Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за, зокрема, експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Статтею 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. Відповідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі. Відповідно до п. 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання. У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Судом встановлено, що на виконання вимог Закону України “Про автомобільний транспорт”, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” під час здійснення перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, а також акту №221884 від 02.02.2011 року та акту №226460 від 25.05.2011 року, 03.03.2011 року та 07.06.2011 року позивачем прийняті постанови №119466 та №124277 відповідно про застосування фінансових санкцій в сумі 510,00 грн. на підставі ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення, передбачені ст. 39 цього Закону та встановлені відповідним актом перевірки. Таким чином, до відповідача застосовано штрафні санкцій в загальній сумі 1020,00 грн.
Вищезазначені постанови в порядку, передбаченому п. 32 “Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після їх винесення чи до суду відповідачем не оскаржувались.
Відповідачем, у передбачений законом термін, сума застосованих до нього фінансових санкцій в розмірі 1020,00 грн. добровільно не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно прийняті постанови №119466 та №124277 щодо застосування до відповідача фінансових санкцій в загальному розмірі 1020,00 грн., відтак позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.ст.86, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код №2204520097, в дохід бюджету фінансові санкції по постанові №119466 від 03.03.2011 року та по постанові №124277 від 07.06.2011 року в сумі 1020 (ОСОБА_2 тисяча двадцять гривень) 00 коп.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_2