ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" серпня 2011 р. Справа № 2a-2540/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Біньковської Н.В.
розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій по постанові від 07.04.2011 року в сумі 510,00 грн.,-
Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій по постанові від 07.04.2011 року в сумі 510,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 10.03.2011 року посадовими особами територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області проводилася перевірка транспортного засобу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 під час якої було виявлено порушення відповідачем вимог положень статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі за відсутності ліцензійної картки. За результатами здійснення перевірки складено відповідний акт за №226101 від 10.03.2011 року. За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, 07.04.2011 року заступником начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області винесено постанову про застосування фінансових санкцій в розмірі 510,00 гривень. У передбачений строк сума застосованих фінансових санкцій в розмірі 510,00 гривень відповідачем добровільно не сплачена.
04.08.2011 року судом відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлено відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців для подання заперечення або заяви про визнання позову.
Поштове відправлення, з надісланою судом ухвалою про відкриття скороченого провадження, копією позовної заяви та доданих до неї документів, повернулося на адресу суду з відміткою центру поштового зв'язку про закінчення терміну зберігання.
Відповідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, враховуючи положення частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з поверненням поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про порядок і строк подання заперечення проти позову та наслідки неподання такого заперечення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 25.12.2007 року зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як фізична особа-підприємець.
10.03.2011 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області виявлено та задокументовано в акті за №226101 факт експлуатації відповідачем легкового автомобіля марки ВАЗ 21150-120-20, державний номерний знак НОМЕР_1, облаштованого як таксі, без ліцензійної картки, що є порушенням вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно пункту 25 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт призначений на 07.04.2011 року. Відповідач про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином , про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про одержання відповідачем 05.04.2011 року.
Позивачем, у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за виявлене порушення винесено постанову від 07.04.2011 року про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 510,00 гривень. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідач отримав постанову 11.04.2011 року.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України "Про автомобільний транспорт".
Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.
Стаття 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначає перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, згідно положень якої автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є:
для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає, що ліцензійною карткою транспортного засобу є документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 виготовив ліцензію серії АГ №502593 на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів на таксі 10.11.2010 року. Ліцензійну картку за №623359 на транспортний засіб марки ВАЗ 21150-120-20, державний номерний знак НОМЕР_1, виготовлено одночасно з ліцензією, на підставі тимчасового реєстраційного талона ДАП №002008, який діяв до 12.11.2010 року.
Відповідно до вимог пункту 3.3 «Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом»від 22.07.2010 року за №514, ліцензійні картки є недійсними крім іншого, й у разі:
змін у реєстраційних документах власних автотранспортних засобів або в інших засвідчених в установленому порядку документах, що підтверджують право користування чи розпорядження таким автотранспортним засобом, що використовується на інших законних підставах.
В пункті 3.6 даного Положення зазначено, що у разі зміни даних у реєстраційних документах власних автотранспортних засобів або інших засвідчених в установленому порядку документах, що підтверджують право користування чи розпорядження автотранспортним засобом, що використовується на інших законних підставах, оформлюються нові ліцензійні картки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ліцензійна картка на даний транспортний засіб втратила чинність з 12.11.2010 року. Згідно довідки територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області - нова ліцензійна картка не виготовлялась.
Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання.
Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України визначено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Судом встановлено, що у передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанова в порядку передбаченому пунктом 32 "Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалася.
Суд зазначає, що при експлуатації відповідачем легкового автомобіля, облаштованого як таксі, наявність документів, передбачених статтею 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” є обов'язком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в дохід Державного бюджету з ОСОБА_1 фінансової санкції в розмірі 510,00 гривень за постановою про застосування фінансових санкцій від 07.04.2011 року є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути в дохід Державного бюджету на рахунок №31110106700002, УДК в місті Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО - 836014, код одержувача - 20568100 з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) фінансові санкції в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень 00 коп. за постановою від 07.04.2011 року.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 та частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Біньковська Н.В.