ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" липня 2011 р. Справа № 2a-1828/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Микитюка Р.В.
при секретарі Дущак С.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Живиця"
про стягнення заборгованості в сумі 161806,25 грн.,-
Долинський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (надалі - позивач) до публічного акціонерного товариства "Живиця" (надалі -відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 161806,25 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за публічним акціонерним товариством "Живиця" рахується податковий борг на суму 161806,25 грн., який виник за період з 28.01.2011 року по 11.05.2011 року по наступних платежах: орендної плати з юридичних осіб -116285,26 грн., який виник в результаті несплати податкових зобов'язань задекларованих в податковій декларації з плати за землю на 2011 рік та зобов'язань визначених Долинською оДПІ у податковому повідомленні-рішенні №000021500/0 від 18.01.2011 року; по податку на доходи фізичних осіб на суму 44730,63 грн., який виник в результаті несплати податкових зобов'язань задекларованих відповідачем в податковій декларації; по податку за забруднення навколишнього середовища в сумі 205,05 грн, який виник в результаті несплати задекларованих податкових зобов'язань; по комунальному податку на суму 380,26 грн., який виник в результаті несплати задекларованих податкових зобов'язань. Відповідачу було вручено першу та другу податкові вимоги, однак, вони залишені ним без виконання.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив суд стягнути з відповідача заборгованість з розрахункових рахунків ПАТ «Живиця»у відповідності до вимог п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову відповідач не скористався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Публічне акціонерне товариство «Живиця»зареєстроване в Долинській районній державній адміністрації та взяте на податковий облік в Долинській оДПІ.
За відповідачем рахується податковий борг на суму 161806,25 грн., який виник за період з 28.01.2011 року по 11.05.2011 року по наступних платежах:
орендної плати з юридичних осіб -116285,26 грн., який виник в результаті несплати податкових зобов'язань задекларованих в податковій декларації з плати за землю на 2011 рік та зобов'язань визначених Долинською оДПІ у податковому повідомленні-рішенні №000021500/0 від 18.01.2011 року;
по податку на доходи фізичних осіб на суму 44730,63 грн., який виник в результаті несплати податкових зобов'язань задекларованих відповідачем в податковій декларації;
по податку за забруднення навколишнього середовища в сумі 205,05 грн, який виник в результаті несплати задекларованих податкових зобов'язань;
по комунальному податку на суму 380,26 грн., який виник в результаті несплати задекларованих податкових зобов'язань.
Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Інструкцією "Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища" в редакції чинній на час їх дії. Частина правовідносин з приводу виникнення податкового боргу врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.
При вирішенні даної справи суд керується нормами зазначених Законів та інших підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на їх виконання.
Згідно підпунктів 16.1.1.-16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п.9.1.2 п.9.1. ст.7. 9 Податкового кодексу України на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів.
Пунктом 49.1 Статтею 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пункт 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно абз. Д) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю-протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідно граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Однак ПАТ «Живиця», не сплачено у встановлені Податковим кодексом України строки суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 44730,63 грн. згідно податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб .
Відповідно до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України за №162/379 від 19.07.1999 року "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища" (далі -Інструкції) інструкція визначає єдиний на території України порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору.
Згідно пункту 2.1. розділу 2 Інструкції платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.
Відповідно до пункту 9.1. розділу 9 Інструкції платники несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати, а також за правильність складання і своєчасність подання податкових розрахунків органам державної податкової служби згідно з законодавством. Штрафні санкції та пеня застосовуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Відповідно до п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Згідно ст. 288.2. Кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Як вбачається з пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
У відповідності до вимог пункту 287.3. статті 287 податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно підпункту 1.1 пункту 1 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Пунктом 5.1 та підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вищевказаного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Аналогічні норми адміністрування податків визначені положеннями пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до вимог яких платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податкових деклараціях з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податкових розрахунках комунального податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища, та які ним в повному обсязі не сплачені є узгодженими з дня подання такої декларації та являються податковим боргом відповідача.
Згідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Позивачем відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», були направлені перша податкова вимога № 1/399 від 28.09.2010 року на суму 195982,45 грн., яка була отримана відповідачем 28.09.2010 року, а також, друга податкова вимога № 2/438 від 28.10.2010 року на суму 219243,15 грн., яка була вручена відповідачу 28.10.2010 року.
Податкові вимоги отримані головним бухгалтером ПАТ «Живиця», що засвідчується відповідними підписами на корінцях, однак залишені відповідачем без виконання.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що відповідач -ПАТ «Живиця»має узгоджений податковий борг, який ним у добровільному порядку не погашений.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Аналогічна норма відображена у підпункті 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України, за змістом вимог якої податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань в загальному розмірі 161806,25 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями та розрахунками, податковим повідомленням-рішенням №000021500/0 від 18.01.2011 року, а також першою та другою податковими вимогами від 28.09.2010 року та від 28.10.2010 року, які містяться в матеріалах справи.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідач суду не надав.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що фактичне стягнення податкового боргу необхідно здійснити за положеннями Податкового кодексу України, який вступив у дію із 01.01.2011 року. Втім, вирішуючи питання про необхідність застосування положень пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.
Відповідно до вимог пунктів 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Кодексу, прийшов до висновку про те, що існують усі підстави для погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Живиця", 77552, вул. Заводська, 4, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 13652508 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 161806,25 грн. (сто шістдесят одна тисяча вісімсот шість гривень 25 коп.) з рахунків публічного акціонерного товариства "Живиця" у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано
Суддя: Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 06.07.2011 року.