10 березня 2009 р. Справа №2а-81/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щербака А.А., при секретарі Святенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться зазначений адміністративний позов.
Позивач просить відновити пропушений строк для звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо не здійснення перерахунку та невиплати позивачу в повному обсязі надбавки до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р., зобов'язати відповідача виплатити позивачу надбавки до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р. у розмірі 3662гр. 40 коп.
У судовому засіданні позивач та її представник на позові наполягали в повному обсязі, просили позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, зазначаючи, що жодним законом не передбачений порядок, процедура та орган, який зобов'язаний виплачувати соціальну допомогу; на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни. Також представник відповідача зазначив, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю в бюджеті Пенсійного фонду України відповідного фінансування з Державного бюджету України, призначеного на ці виплати, через що просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності і державної соціальної підтримки встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни, що підтверджується відміткою і пенсійному посвідченні серія ААА № 690489 від 23.05.2001.р.
Як свідчить лист Управління Пенсійного фонду України Ленінському районі м. Запоріжжя від 26.11.2008 р. (вих. №877/х-1), наданий позивачу у відповідь на його звернення, Управління у 2006-2007 р. р. не здійснювало виплату позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни, посилаючись на те, що у Фонду відсутні підстави для здійснення виплат, оскільки їх фінансування повинно проводитися за рахунок коштів Державного бюджету України; з 01.01.2008 р. ОСОБА_1 А було встановлено надбавку до пенсії, як дитині війни, у розмірі 10 % від розміру прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік»від 20.12.2005р. дію ст. 6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»від 19.01.2006р., який набрав чинності 15.03.2006р., до ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»запроваджені не були.
Закони України «Про Державний бюджет на 2006 рік»від 20.12.2005 р. та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»від 19.01.2006 р. неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 р.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки до 15.03.2006 р. дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 р. діяв у відповідності з діючим законодавством та не мав підстав здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 р. дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була зупинена, а з 15.03.2006 р. здійснення доплат визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 р, Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».
Щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік слід враховувати наступне.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за №6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч, 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст., 73, ст., ст., 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону,
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду України Ленінському районі м. Запоріжжя повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09.07.2007 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то судвважає такі вимоги часткою обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих на яких поширюється діяЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та. про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 14, 6-22. 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та Змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного фонду України Ленінському районі м. Запоріжжя повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції; яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги, щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказане не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про зобов'язання управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя нарахувати у визначеній позивачем грошовій сумі підвищення до пенсії не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 99, 100, 158-163, 167 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Ленінському районі м. Запоріжжя задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Ленінському районі м. Запоріжжя.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за 2007 рік - з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., за 2008 рік - з 22.05.2008 р. по 31.12. 2008 р. з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне рішення виготовлене 16 березня 2009 року.
Суддя А.А. Щербак