02 березня 2015 року Справа № 808/9291/14 Провадження № м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сіпаки А.В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «БАН» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах у розмірі 4909 грн. 98 коп., оскільки відповідач не сплатив зазначену заборгованість у добровільному порядку.
Ухвалою суду відкрито скорочене провадження в зазначеній адміністративній справі та її було направлено на адресу відповідача та до суду було повідомлення про вручення з відміткою про вручення уповноваженій особі 20.01.2015.
Станом на 02.03.2015 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.
За правилами частин 1, 6 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Згідно з пунктами “б” - “з” частини 1 статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення”, зі змінами та доповненнями, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача: ОСОБА_1 (пільговий стаж роботи на підприємстві 3 р. 3.17 м., частка плати підприємства - 26, 11 %), ОСОБА_2 (пільговий стаж роботи на підприємстві 6 р. 3.30 м., частка плати підприємства - 50, 20 %), ОСОБА_3 (пільговий стаж роботи на підприємстві 6 р. 3.87 м., частка плати підприємства - 50, 58 %), призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій.
Зайнятість вказаних пенсіонерів на роботах з важкими умовами праці на підприємстві відповідача, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок відповідача про підтвердження трудового стажу.
Згідно з розрахунком позивача, сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з жовтня 2014 року по листопад 2014 року становить 4909,98 грн.
Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Так, відповідно до норм Законів України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” та від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” відшкодуванню підлягали фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
До набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій регулювався Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, а також Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 03 червня 1999 року № 4-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 436/3729 від 5 липня 1999 року, та Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 року № 16-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 29 листопада 2001 року № 998/6189, які втратили чинність.
В постанові Верховного суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-69а10 за позовом виробничого підприємства “Рембудмонтаж” до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про скасування розрахунку та зобов'язання вчинити дії викладена правова позиція про те, що порядок відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” не змінився у зв'язку з набранням 1 січня 2004 року Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” чинності, оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин.
На даний час порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція).
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
В пункті 6.1 Інструкції зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону №1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах вищезазначеним пенсіонерам підтверджується наявними у матеріалах справи документами.
Розмір призначеної та фактично отриманої пенсії підтверджується довідками УПФУ, які долучені до матеріалів справи.
Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з жовтня 2014 року по листопад 2014 року по вищезазначеним пенсіонерам у сумі 4909,98 грн., яке ним не виконано.
Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції та не оскаржені відповідачем. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вказаним пенсіонерам визначено з дотриманням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Інструкції №21-1.
Згідно з частинами 1 та 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком № 2 у заявленому розмірі. Відповідач, у свою чергу, не надав доказів відшкодування позивачу вказаних витрат або обґрунтованих заперечень проти позову.
Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Стягнути з публічного акціонерного товариства “БАН” на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2 Б, код ЄДРПОУ 20508396, на р/р 25601301001080, МФО 313957, банк: Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України») заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в розмірі 4909,98 грн. (чотири тисячі дев'ятсот дев'ять гривень 98 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака