25 серпня 2015 року Справа № 808/4246/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Калашник Ю.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,
Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 33 511,85 грн.
25.08.2015 представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання також не з'явився. Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судова повістка про виклик направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але була повернута суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, оскільки відповідач не прибув у судове засідання без поважних причин, а представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 29.01.1998 за № 20990170000000425.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як встановлено з матеріалів справи за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 33511,85 грн., який виник на підставі наступного.
15.01.2015 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію платника єдиного внеску - фізичної особи-підприємця № НОМЕР_1 за звітний 2014 рік, в якій відповідачем самостійно задекларовано податкового зобов'язання з єдиного податку, що підлягає сплаті за податковий (звітний) період у розмірі 24098,20 грн.
Крім того, 13.04.2015 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію платника єдиного внеску - фізичної особи-підприємця № НОМЕР_2 за звітний І квартал 2015 року, в якій відповідачем самостійно задекларовано податкового зобов'язання з єдиного податку, що підлягає сплаті за податковий (звітний) період у розмірі 12051,44 грн.
Таким чином, з урахуванням наявної у відповідача переплати у розмірі 831,11 грн., часткової сплати на суму 2000 грн. та нарахованої пені у розмірі 193,32 грн. податковий борг відповідача з єдиного податку з фізичних осіб становить 33 511,85 грн.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, сума податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 33 511,85 грн., самостійно визначеного ФОП ОСОБА_1 у податкових деклараціях, проте не сплачена відповідачем у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом.
Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу направлялась податкова вимога № 366-23 від 19.03.2015, яка отримана відповідачем 21.04.2015.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
У відповідності до п. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України, не сплачено суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 33 511,85 грн.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 33 511,85 грн. (тридцять три тисячі п'ятсот одинадцять гривень 85 копійок) на р/р 31415699700011, отримувач: Бердянське управління державної казначейської служби України Запорізької області, код ЄДРПОУ 38042560, банк отримувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, код отримувача 813015, код платежу 18050400. Видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В.Калашник