20 серпня 2015 року ( 12 год. 25 хв.)Справа № 808/3539/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Максименко Л.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Мєдніковій Р.О.
та представників
від позивача: ОСОБА_1, договір від 24.06.2015
від відповідача 1: ОСОБА_2, довіреність № 441 від 06.07.2015
від відповідача 2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_3, м. Запоріжжя
до відповідача 1: Уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_5» ОСОБА_6, м. Київ
до відповідача 2: ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 або позивач) звернувся із адміністративним позовом до Уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_5» ОСОБА_6 (далі - відповідач 1), ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язати включити позивача до вказаного переліку;
- зобов'язати відповідача 2 включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_5», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позову посилається на те, що дізнавшись про відсутність свого прізвища в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4, позивач звернувся до відповідачів із заявою від 14.04.2015, в якій просив включити його до переліку (реєстру) вкладників ПАТ «ВіЕйБі Банк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок ОСОБА_4, та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом. Докази надання відповіді на звернення позивача відсутні. Позивач вважає протиправними бездіяльність та фактичне рішення відповідачів щодо не включення його до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4, оскільки вони суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порушують право позивача на отримання гарантованої суми вкладу. З огляду на це, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав викладених в адміністративному позові, та наполягає на його задоволенні в повному обсязі.
Уповноважена особа ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_5» ОСОБА_6 позов не визнала, у письмових запереченнях від 13.07.2015 № 03-19427 (вх. № 30608) посилається на те, що згідно Постанови Правління Національного банку України від 03.10.2014 № 631/БТ було встановлено обмеження діяльності ПАТ «ВіЕйБі Банк», зокрема було зобов'язано не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів укладених до набрання чинності цією постановою (тобто до 03.10.2014) ,умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. Оскільки оспорювана угода Договір банківського вкладу №851571/2014 від 06.10.2014 була укладена після 03 жовтня 2014 року, тому є підстави вважати її укладеною з порушенням вимог, що були встановлені Національним Банком України в Постанові Правління Національного банку України від 03 жовтня 2014 року №631/БТ. На підтвердження вищезазначених підстав надав суду схему про рух коштів, з якої, на думку відповідача 1, вбачається, що грошові кошти були перераховані з рахунку іншого вкладника на рахунок позивача, а тому є підстава вважати, що була проведена низка операцій, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб. Враховуючи вищезазначене, просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити повністю.
Під час розгляду справи по суті представник відповідача 1 підтримав заперечення з підстав викладених вище.
ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб адміністративний позов не визнав. У письмових запереченнях від 15.07.2015 № 09-23315/15 (вх. № 30419) посилається на те, що вимоги позивача до ОСОБА_4 є передчасними, оскільки відповідач не має можливості здійснити включення вкладника до Загального реєстру вкладників ПАТ «ВіЕйБі Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб, без включення цього вкладника Уповноваженою особою до Переліку вкладників, які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб. На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову до ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб відмовити, з підстав викладених вище.
Представник відповідача 2 не з'явився в судове засідання, причини неявки суду не відомі. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні документальні підтвердження.
Судове засідання відбувалось в режимі відео конференції та здійснювалась фіксація технічними засобами.
В судовому засіданні 20.08.2015 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
06.10.2014 між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») укладено договір банківського вкладу «НВУ «Квартальний» № 851835/2014, а також договір банківського вкладу на вимогу «Для виплат» №26200070203393.
На виконання даного договору банківського вкладу позивачем 08.10.2014 було внесено на депозитний рахунок № 26352070201919 суму грошових коштів у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки з вкладного (депозитного) рахунку, виданої відділенням №86 ПАТ «ВіЕйБі Банк» 18.05.2015.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_5» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», відповідно до якого з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_5».
Рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб від 17.02.2015 № 35 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» до 20.03.2015 (включно).
Згідно з постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» виконавчою дирекцією ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи.
Уповноваженою особою ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб було призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_6 строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.
У зв'язку з прийняттям 20.03.2015 виконавчою дирекцією ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 63 про початок ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» з 27.03.2015 розпочато виплати коштів вкладникам даного банку за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб. Для отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб вкладники ПАТ «ВіЕйБі Банк» з 27.03.2015 по 12.05.2015 включно могли звертатись до установ банків-агентів ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб.
14.04.2015 позивач на адресу відповідача 1 направив заяву про задоволення вимог кредитора від 03.04.2015 №2.
На дану заяву відповідачем 1 відповідь ОСОБА_3 не надана, доказів протилежного представником відповідача 1 суду не надано, даний факт останнім заперечено не було.
Вважаючи протиправною бездіяльність щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб протиправною та з вимогою вчинити певні дії, ОСОБА_3 звернувся із вказаним позовом до суду.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступних висновків .
Правовідносини, пов'язані із відшкодуванням коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб, насамперед регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - ОСОБА_4 України № 4452-VI).
Відповідно до ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України № 4452-VI вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 06.10.2014 між позивачем та ПАТ «ВіЕйБі Банк» укладено договір банківського вкладу «НВУ «Квартальний» № 851835/2014.
Відтак, у розумінні положень Цивільного кодексу України та Закону України № 4452-VI позивач вважається вкладником.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України № 4452-VI ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. ОСОБА_4 відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення ОСОБА_4 банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада ОСОБА_4 не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань ОСОБА_4 перед вкладниками здійснюється ОСОБА_4 з дотриманням вимог щодо найменших витрат ОСОБА_4 та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії ОСОБА_4 не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
В силу вимог ч. 2 ст. 26 Закону України № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_4 в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Водночас ч. 4 ст. 26 цього Закону визначено перелік випадків, коли кошти не відшкодовуються за рахунок ОСОБА_4, а саме кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Закону України № 4452-VI уповноважена особа ОСОБА_4 складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4 відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів ОСОБА_4 станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа ОСОБА_4 протягом трьох днів з дня отримання ОСОБА_4 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 27 Закону України № 4452-VI Уповноважена особа ОСОБА_4 зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Уповноважена особа ОСОБА_4 протягом трьох днів з дня отримання ОСОБА_4 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню ОСОБА_4 відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Згідно з постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» виконавчою дирекцією ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи. Уповноваженою особою ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб було призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_6 строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.
Таким чином, змістовний аналіз вищенаведених правових норм вказує на те, що оскільки ОСОБА_3 є вкладником коштів в ПАТ «ВіЕйБі Банк», відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» останній мав бути включений Уповноваженою особою ОСОБА_4 до переліку вкладників ПАТ «ВіЕйБі Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4, протягом трьох днів з дня отримання ОСОБА_4 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію цього банку.
При цьому, передбачених частиною 4 ст. 26 Закону України № 4452-VI підстав, за наявності яких ОСОБА_4 може не проводити відшкодування позивачу коштів за вкладами, в ході розгляду справи не встановлено.
Суд наголошує на тому, що жодних інших підстав для невключення вкладника до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4 України № 4452-VI не передбачає та визначає чіткі терміни для формування такого переліку (3 дні з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію цього банку)
Виходячи з приписів ч. 2, 3, 4 ст. 27 Закону України № 4452-VI, станом на час розгляду судом цієї адміністративної справи перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ВіЕйБі Банк» за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб, вже мав бути і він дійсно сформований Уповноваженою особою ОСОБА_4, що підтверджується письмовими поясненнями відповідачів.
Разом із тим, з письмових заперечень відповідача 1 слідує, що ОСОБА_3 не включений до переліку вкладників ПАТ «ВіЕйБі Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб.
З огляду на викладене та беручи до уваги наявні у справі докази, суд доходить висновку, що, по-перше, повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ВіЕйБі Банк» за рахунок ОСОБА_4 вже сформовано і, по-друге, позивача неправомірно до такого переліку не включено.
Відтак, бездіяльність Уповноваженої особи ОСОБА_4 на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ВіЕйБі Банк» за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб визнається судом протиправною.
З огляду на це, позовні вимоги позивача в цій частині є законними та обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Посилання ж відповідача 1 на те, що позивач не набув статусу вкладника неплатоспроможного банку, оскільки уклав нікчемний/оспорюваний правочин з метою порушити публічний порядок відшкодування грошових коштів, суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на правових засадах.
Надаючи оцінку доводам відповідача 1 суд зазначає, що згідно з ч. 2, 3 ст. 38 Закону України № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа ОСОБА_4 зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно ч. 3 ст. 38 Закону України № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Жодна із перелічених вище підстав для визнання угоди нікчемною судом не встановлена. Не наведена вона також і уповноваженою особою.
У своїх запереченнях уповноважена особа посилається на те, що постановою Правління Національного банку України від 03.10.2014 встановлені обмеження в діяльності банку, зокрема, щодо проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів укладених до набрання чинності цією постанови, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
В даному випадку, договір між позивачем та банком дійсно укладено після постанови Правління Національного банку України, яка ввела заборону банку вчиняти такі правочини. А відтак, такий правочин є оспорюваним.
Однак, на запитання суду чи здійснювалось судове оскарження такої угоди, представник відповідача 1 відповів що така інформація наразі відсутня. Нічого про це не пише і уповноважена особа у письмових запереченнях.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України № 4452-VI Уповноважена особа ОСОБА_4 протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Таким чином, порядок дій Уповноваженої особи ОСОБА_4 у випадку виявлення ознак нікчемності укладених банком договорів законодавчо врегульований.
Разом із тим, аналіз положень Закону № України 4452-VI вказує на те, що вчинення Уповноваженою особою ОСОБА_4 дій щодо застосування наслідків нікчемності тих чи інших договір не звільняє таку особу від обов'язку протягом трьох днів з дня отримання ОСОБА_4 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4, який прямо закріплено у ч. 2 ст. 27 цього Закону.
Крім того, серед прав Уповноваженої особи ОСОБА_4, передбачених частиною 2 ст. 37 Закону України № 4452-VI, відсутнє право не включати до вищезазначеного переліку тих вкладників, договори з якими, на думку Уповноваженої особи, мають ознаки нікчемності чи є оспорюваними.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, протягом процедури ліквідації уповноважена особа ОСОБА_4 може надавати до ОСОБА_4 додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; зміна реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів позивача, порушених протиправною бездіяльністю відповідача 1, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для виходу за межі позовних вимог на підставі ст.. 11 КАС України та покладення на Уповноважену особу ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_6 обов'язку надати до ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_5», який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача 2 включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_5», який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб, суд відмовляє з огляду на таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання ОСОБА_4 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція ОСОБА_4 затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою ОСОБА_4 переліку вкладників. ОСОБА_4 публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Як з'ясовано судом та підтверджується письмовими запереченнями відповідачів у справі, у переданому Уповноваженою особою переліку вкладників ПАТ «ВіЕйБі Банк» інформація про ОСОБА_3 відсутня, у зв'язку із чим дані про позивача не могли бути враховані ОСОБА_4 при складані загального реєстру.
Тому, суд вважає, що вказана позовна вимога ОСОБА_3 наразі є передчасною, оскільки жодних прав позивача ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб не порушено.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані суду докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_3 належить задовольнити частково, а саме в частині визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_6 щодо не включення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_5», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання Уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_6 надати до ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_5», який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що частиною 3 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду на те, що заявлені в адміністративному позові вимоги носять немайновий характер, а позов підлягає частковому задоволенню, на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути відповідну частину понесених ним і документально підтверджених судових витрат у даній справі, а саме судовий збір у розмірі 36,57 грн.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_5» ОСОБА_6, ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_6 щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_5», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Уповноважену особу ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_6 надати до ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_5», який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок ОСОБА_4 гарантування вкладів фізичних осіб.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 36,54 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко