20 січня 2012 р. Справа № 2-а-1001/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни
Суддів: Загороднюка Андрія Григоровича
ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження подання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 29.12.2011 року № К-1092/5-2202/16 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі:
за позовом: ОСОБА_2
до: Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України, Апеляційного суду Вінницької області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області
про: стягнення заборгованості по заробітній платі, з урахуванням індексації та компенсації втрати частини заробітної плати суддів в зв'язку з порушенням термінів їх виплати
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України, Апеляційного суду Вінницької області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі, з урахуванням індексації та компенсації втрати частини заробітної плати суддів в зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року частково задоволено вищезазначений адміністративний позов, а саме: визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не повного нарахування і виплати заробітної плати судді Медвецькому Сергію Костянтиновичу; визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо не врахування при розробленні проектів Державного бюджету України на 2006 - 2009 роки вимог постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005р. "Про оплату праці суддів"; стягнуто з Міністерства фінансів України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахункові рахунки Державної судової адміністрації України для виплати по заробітній платі за період з 01.01.2006р. по 01.04.2010р. з врахуванням компенсації у зв'язку з порушення строків її виплати в загальній сумі на користь ОСОБА_2 - 126 907 грн. (сто двадцять шість тисяч дев'ятсот сім гривень).
Відповідачами по справі оскаржено постанову від 21 червня 2010 року, однак ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року апеляційні скарги залишено без задоволення, а постанову ВОАС від 21 червня 2010 року - без змін.
10 січня 2012 року на адресу суду надійшло подання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 29.12.2011 року № К-1092/5-2202/16 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі №2-а-1001/10/0270.
Представник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в судове засідання не з'явився, в поданні від 29.12.2011 року № К-1092/5-2202/16 просив розглянути подання без участі державного виконавця.
Позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.
Представники Відповідачів також в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлялись належним чином, про що свідчить витяг з реєстру вихідної електронної пошти, який міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Разом із тим, частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неявку сторін, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, відсутність потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути питання щодо відстрочення виконання рішення суду в порядку письмового провадження.
При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
В свою чергу, розглянувши подання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
21.06.2010 року постановою Вінницького окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України, Апеляційного суду Вінницької області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області задоволено частково, а саме визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не повного нарахування і виплати заробітної плати судді Медвецькому Сергію Костянтиновичу; визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо не врахування при розробленні проектів Державного бюджету України на 2006 - 2009 роки вимог постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005р. "Про оплату праці суддів"; стягнуто з Міністерства фінансів України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахункові рахунки Державної судової адміністрації України для виплати по заробітній платі за період з 01.01.2006р. по 01.04.2010р. з врахуванням компенсації у зв'язку з порушення строків її виплати в загальній сумі на користь ОСОБА_2 - 126 907 грн. (сто двадцять шість тисяч дев'ятсот сім гривень).
Рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до частини першої статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року N 14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
З аналізу вказаних вище положень КАС України вбачається, що питання щодо встановлення способу та порядку виконання судового рішення вирішується після видачі виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження, про що постановляється державним виконавцем відповідне рішення.
Більше того, дана норма спрямована на створення оптимальних умов для належного та якісного виконання рішення суду у процесі виконавчого провадження, а підставою для її застосування є обставини, що перешкоджають належним чином виконати рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Обґрунтовуючи підстави для встановлення способу та порядку виконання судового рішення, заявник посилається на те, що рішення суду не виконується в зв'язку з тим, що будь-які видатки можна здійснювати лише при наявності бюджетних призначень, які передбачені законом України про Державний бюджет. Головним розпорядником бюджетних коштів Державного бюджету щодо виконання зазначеної бюджетної програми є Державна судова адміністрація України. Враховуючи викладене, виконання рішень судів вказаної категорії має здійснюватись за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених в Державному бюджеті головному розпоряднику бюджетних коштів -Державній судовій адміністрації України.
Однак, на думку суду, наведені заявником доводи не можуть розцінюватися як виняткові випадки, що ускладнюють та виключають можливість виконання рішення суду.
Також, суд, оцінюючи обґрунтованість подання, виходить із того, що відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” вiд 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини (справа "ОСОБА_3 проти України" (Заява N 40450/04), Страсбург, 15 жовтня 2009 року) зазначено, що на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Крім того, встановлення іншого способу виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року по справі № 2-а-1001/10/0270 фактично змінить суть даного рішення.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку щодо необґрунтованості подання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 29.12.2011 року № К-1092/5-2202/16 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі №2-а-1001/10/0270, а тому воно не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 165, 185, 254, 263 КАС України суд, -
Відмовити у задоволенні подання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу і порядку виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України, Апеляційного суду Вінницької області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі, з урахуванням індексації та компенсації втрати частини заробітної плати суддів в зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя Поліщук Ірина Миколаївна
Судді Загороднюк Андрій Григорович
ОСОБА_1