м. Вінниця
27 серпня 2015 р. Справа № 802/2304/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Державної служби геології та надр України
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд"
про: анулювання спеціального дозволу на користування надрами
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра України, позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд" (далі - ТОВ "Агробуд", товариство, відповідач) про припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5361 від 13.01.2011 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачу надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5361 від 13.01.2011 року з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли керамічної Оратівського-2 родовища на термін двадцять років. Дія дозволу зупинена наказом Держгеонадр України № 310 від 26.09.2014 року у зв'язку з виявленими порушеннями умов надрокористування, з наданням відповідачу часу щодо вжиття заходів для усунення причин зупинення.
Листом від 22.05.2015 року №5649/13/14-15 Держгеонадра України повідомило відповідача про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 13.01.2011 року №5361 та запропонувало ТОВ "Агробуд" у 15-денний строк надати власну позицію (згоду/не згоду) щодо припинення права користування надрами Оратівського-2 родовища. Даний лист отримано відповідачем, однак листа-відповіді позивачу не надіслано.
За таких обставин, на думку позивача, наявні підстави для анулювання в судовому порядку спеціального дозволу на користування надрами № 5361 від 13.01.2011 року на підставі частини 2 статті 26 Кодексу України про надра.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подавши клопотання (вх. №20549 від 30.07.2015 року) про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Представник відповідача також у судове засідання не з"явився. Відповідною заявою, просив розгляд справи здійснити за його відсутності (вх.№23270 від 27.08.2015 року).
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючі подані сторонами клопотання та заяву розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, додатково надані пояснення відповідача та письмові докази, суд встановив наступне.
ТОВ "Агробуд" надано ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами № 5361 від 13.01.2011 року з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли керамічної терміном дії 20 (двадцять) років (а.с. 10).
У період з 20.05.2014 року по 23.05.2014 року Центральним міжрегіональним територіальним відділом ОСОБА_1 державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України проведено перевірку ТОВ "Агробуд" щодо дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини).
За результатом перевірки складено акт № 06-03/26/2014-37/п (126) від 23.05.2014 року (а.с. 18-23), у висновках якого зазначено про порушення відповідачем норм законодавства у сфері надрокористування, а саме:
- не представлено умови Держгірпромнагляду від 03.09.2010 року №1/04-7.12/6339;
- не представлена екологічна картка від 17.11.2009 року б/н;
- не виконується пункт 2 Програми робіт з видобування суглинків Оратівського-2 родовища Оратівського району Вінницької області, а саме не представлено проект ОВНС, який пройшов державну екологічну експертизу;
- відсутній акт передачі Оратівського-2 родовища суглинків для промислового освоєння.
На підставі виявлених порушень та складеного акту Центральним міжрегіональним територіальним відділом ОСОБА_1 державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України сформовано та вручено товариству припис №924-14/06 від 30.05.2014 року, яким встановлено строк до 27.06.2014 року для усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування.
7 липня 2014 року ТОВ «Агробуд» повідомило департамент про виконання пунктів 2, 3, 5 припису та просило продовжити термін виконання пунктів 1, 4 до 30.07.2014 р. За наслідком розгляду цього листа департаментом направлено відповідь № 1316-14/06 від 11.08.2014 р., в якій зазначено про непогодження з усуненням порушень пунктів 1-4 припису та повідомлено про подальший розгляд питання щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.
13.08.2014 року ОСОБА_1 державного геологічного контролю Державної служби геології та надр надіслано подання на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5361 від 13.01.2011 року.
Наказом Державної служби геології та надр України №310 від 26.09.2014 року зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами, про що листом від 03.10.2014 року №13760/02/14-14 повідомлено відповідача та надано 30-денний строк для усунення порушень.
В подальшому, листом від 22.05.2015 року ТОВ "Агробуд" запропоновано у 15-денний строк надати власну позицію (згоду/не згоду) щодо припинення права користування надрами Оратівського-2 родовища. Даний лист отримано відповідачем 4.06.2015 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32 зворотній бік), однак листа зі згодою позивачем не отримано.
В зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу, виданого з метою видобування суглинків Оратівського-2 родовища, № 5361 від 13.01.2011 року.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений Постановою КМ України № 615 від 30.05.2011 р. (Порядок № 615).
Відповідно до підпункту 9 пункту 23 Порядку, право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.
Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу про анулювання дозволу.
Водночас, відповідно до частини другої статті 26 Кодексу України “Про надра” (Кодекс про надра ), право користування надрами, припиняється у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. В останніх, в свою чергу, йдеться про:
- користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;
- використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;
- якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами.
Отже, питання анулювання дозволу на користування надрами вирішується, у визначених законом випадках, в судовому порядку, зокрема з тих підстав, що позиція відносно наявності або відсутності порушень підлягає оцінці судом і прийняттю з даного питання судового рішення. Отже вирішальним при прийнятті рішення є наявність або відсутність порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.
Так, як встановлено судом, після проведеної перевірки та складених акту та припису про усунення порушень між позивачем та відповідачем проводилась постійна переписка у якій перший повідомляв про усунення порушень (часткове, а пізніше повне), а другий -вказував на невиконання вимог припису.
Зокрема, ТОВ «Агробуд» листом від 27.10.2014 року в черговий раз надає пояснення та документальне підтвердження виконання всіх вимог та одночасно просить поновити дію спеціального дозволу.
Як видно з листа ЦМВ ОСОБА_1 № 73-14/06 від 23.04.2015 року адресованого директору ОСОБА_1 державного геологічного контролю Держгеонадр України, перший вказує на невиконання пункту 1 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами від 13.01.2011 №5361 та умов Екологічної картки від 17.11.2009 року б/н, в частині відсутності лімітів на утворення відходів та отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи до проекту розробки родовища.
У даному листі ЦМВ ОСОБА_1 пропонує Держгеонадр України врахувати дану інформацію на засіданні з попереднього розгляду питань анулювання спеціальних дозволів.
Отже, до звернення з цим позовом до суду Держгеонадр вважав невиконаним лише перший пункт припису, в той же час, в позовній заяві вказується на невиконання припису в цілому.
Окрім того, як видно з припису, його вимоги, наведені у пунктах 1,2,3 по суті зводяться до однієї - представлення проекту ОВНС, який пройшов державну екологічну експертизу.
Слід відмітити що ОВНС є частиною робочого проекту розробки та гірничотехнічної рекультивації. Більш того, з самого припису вбачається, що у пунктах 2 та 3 вказано ідентичні норми, а саме, стаття 24 Кодексу про надра та пп.1 п.22 Постанови Кабінету Мінінстрів України №615.
Ці ж норми вказано у пункті 1 припису щодо невиконання умов Держпрпромнагляду від 03.09.2010 року № 1/04-7.12/6339 оскільки такі умови, серед іншого, передбачають оформлення у встановленому порядку проекту розробки родовищ та погодження його з органами Держгірпромнягляду, а також дотримання інших вимог гірничого законодавства та законодавства про надра.
З огляду на те, що та обставина, що проект не пройшов державну екологічну експертизу зводиться до невиконання відповідних умов.
В свою чергу, проходження проектом відповідної експертизи та ліміти на утворення відходів зводяться до екологічної картки, як окремі порушення, чим і обумовлено охоплення однією лише обставиною усіх трьох пунктів припису.
У позовній заяві позивачем не вказано, чому доводи відповідача щодо виконання вимог стосовно лімітів на утворення відходів та того, що проект ОВНС не підлягає державній екологічній експертизі є безпідставними.
Так, стосовно лімітів на утворення відходів, ТОВ «Агробуд» у ОСОБА_1 екології та природних ресурсів 10.02.2014 року зареєстровано Декларацію про утворення відходів у 2014 році.
Достовірно, наведену декларацію позивачем отримано 06.11.2014 року у складі додатків до повідомлення, направленого на адресу позивача, в якому детально описано та документально підтверджено відсутність будь-яких порушень та підтверджено усунення тих недоліків, які дійсно мали місце та були виявлені під час проведення перевірки, а також висловлено прохання поновити дію дозволу.
Щодо державної експертизи, відсутність якої ставиться у провину товариству, то слід зазначити наступне.
Листом від 07.07.2015 року ТОВ «Агробуд» на адресу департаменту державного геологічного контролю направлено копію відповіді ОСОБА_1 екології та природних ресурсів у Вінницькій області щодо експертизи проекту від 16.06.2014 року №2619/08.
Цей лист направлено як відповідь на лист ТОВ «Агробуд» №288 від 12.06.2014 року, у якому товариство просило надати роз'яснення стосовно необхідності та можливості проведення державної геоекологічної експертизи проекту розробки та гірничої рекультивації Оратівського-2 родовища суглинків в Оратівському районі Вінницької області. У листі міститься посилання на спеціальний дозвіл та робочий проект розробки родовища.
Основна думка листа ОСОБА_1 екології та природних ресурсів полягає в тому, що згідно із чинним законодавством повноваження щодо проведення державної екологічної експертизи зазначеної документації у ОСОБА_1 відсутні.
Оцінюючи наданий лист, як обґрунтування відсутності порушень, ЦМТВ ОСОБА_1 державного геологічного контролю вказує у своєму листі від 11.08.2014 року, що товариство некоректно трактує зміст листа, у якому, на думку товариства, йдеться про те, що проект не підлягає державній екологічній експертизі.
ОСОБА_1 вказує свою позицію вважаючи, що насправді у листі ОСОБА_1 екології та природних ресурсів мова йде про порядок проведення екологічної експертизи робочих проектів діючих об'єктів та немає інформації про відсутність необхідності проведення екологічної експертизи Робочого проекту розробки Оратівського-2 родовища суглинків. Вказується, що спеціалісти ОСОБА_1 екології та природних ресурсів вибірково коментують статті діючого законодавства, не враховуючи всі існуючі правові норми у вказаній галузі. Оскільки такі види діяльності, як видобування нафти, добування і переробка природного газу, вугільна, а також гірничовидобувна промисловість становлять підвищену екологічну небезпеку (пп. 4,5,8 Переліку видів діяльності та об'єктів, що ставлять підвищену екологічну небезпеку, затверджену Постановою КМУ від 27 липня 1995 №554), відповідні проекти розробки обов'язково підлягають державній екологічній експертизі (ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про екологічну експертизу»).
Однак не можна погодитись з тим, що робочий проект розробки та гірничотехнічної рекультивації Оратівського-2 родовища суглинків в Оратівському районі Вінницької області підлягає державній екологічній експертизі, виходячи з наступних міркувань.
Правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій визначає Гірничий закон України.
Дія цього Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства (ст. 2).
У статті 1 цього ж Закону наведено низку понять, а саме:
гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо); (ст. 1)
кар'єр - гірниче підприємство, що добуває рудні та нерудні корисні копалини відкритим способом;
гірничий об'єкт - окрема гірнича виробка (система гірничих виробок) або виробка, що входить до складу гірничого чи іншого підприємства та використовується для видобутку корисних копалин та інших цілей, а також будівлі (споруди), які технологічно пов'язані з ними;
Об'єктами гірничих відносин, серед іншого, є проектування, будівництво (реконструкція, технічне переоснащення), експлуатація, ліквідація або консервація гірничих підприємств; (ст. 4)
З наведених визначень видно, що кар'єр, з якого ТОВ «Аргобуд» здійснює добуток суглинків є діючим об'єктом гірничих відносин.
Однак ТОВ «Агробуд» як юридична особа, що здійснює експлуатацію підприємства з видобутку корисних копалин, а також проводить гірничі роботи є суб'єктом гірничих відносин.
У статті 19 Гірничого закону України визначено, що гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством.
Проведення гірничих робіт здійснюється відповідно до проектів і паспортів, розроблених і затверджених згідно з правилами безпеки, правилами технічної експлуатації, єдиними правилами безпеки при підривних роботах. Проекти та паспорти повинні мати розділ "Протиаварійний захист".
В свою чергу, у статті 22 цього ж Закону вказано, що державна технічна (будівельно-технічна), екологічна та санітарно-гігієнічна експертизи безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірничих підприємств, експертиза проектів з протиаварійного захисту гірничих підприємств проводяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду, еколого-експертними та спеціалізованими підрозділами чи установами або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, охорони здоров'я, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, будівництва, архітектури та житлової політики і місцевими органами виконавчої влади в порядку, встановленому законодавством України.
Як вказано у статті 13 Закону України «Про екологічну експертизу» здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Проведення додаткових державних екологічних експертиз здійснюється за ініціативою заінтересованих осіб на підставі договору про надання еколого-експертних послуг або за рішеннями Кабінету Міністрів України, уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів.
Наразі Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку затверджено Постановою КМ України №808 від 28 серпня 2013 р., на підставі якої втратила чинність постанова КМ України №554 від 27 липня 1995 р. На останню і посилається позивач у листі від 11.08.2014 року.
Перша постанова діяла вже на момент проведення перевірки, відтак вимагати проведення експертизи за відсутності для цього законодавчих вимог немає правових підстав. Так само, як стверджувати про наявність, з огляду відсутності відповідного експертного висновку порушень.
Відтак державна екологічна експертиза в даному випадку може вимагатись як додаткова на підставі рішення місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів, однак не є обов'язковою та не може бути підставою для анулювання спеціального дозволу.
За наведених обставин, враховуючи що відповідачем в частині усунуто порушення, виявлені під час перевірки, а в іншій у позивача відсутні підстави вимагати документ, не передбачений чинним законодавством -підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати у цьому випадку стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна