30 червня 2011 року Справа № 2а/0370/1502/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Чміль І.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ягодинської митниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Ягодинської митниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, згідно адресного листа вибуття позивач вибула з ОСОБА_4 Білорусія на постійне місце проживання до України 08.02.2011 року. 23.02.2011 року ОСОБА_1 отримала тимчасову посвідку на постійне проживання в Україні та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. 05.02.2010 року позивачем було придбано транспортний засіб марки "Фольксваген-Пассат", кузов №WVWZZZ3AZSE217935, 1995 року випуску, який 08.02.2011 року знятий з обліку ДАІ Кобринського РВВС з метою перевезення в Україну у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання. При зверненні з заявою на ім'я начальника Ягодинської митниці про здійснення пільгового митного оформлення автомобіля, як такого, що ввозиться при переселенні на постійне місце проживання до України з ОСОБА_4 Білорусія, ОСОБА_1 отримала відмову у зв'язку з тим, що автомобіль був придбаний в період, коли позивач мала тимчасову посвідку на постійне місце проживання в Україні з 07.11.2007 року.
Вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки відповідно до Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" вона звільнена від сплати митних зборів та платежів. Просить визнати протиправною бездіяльність Ягодинської митниці та відмову службових осіб суб'єкта владних повноважень - Ягодинської митниці щодо пільгового митного оформлення автомобіля "Фольксваген-Пассат", кузов №WVWZZZ3AZSE217935, 1995 року випуску та зобов"язати Ягодинську митницю провести пільгове митне оформлення автомобіля "Фольксваген-Пассат", кузов №WVWZZZ3AZSE217935, 1995 року випуску, який належить їй на праві власності.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що на момент придбання транспортного засобу "Фольксваген-Пассат", кузов №WVWZZZ3AZSE217935, 1995 року випуску позивач мала тимчасову посвідку на постійне місце проживання в Україні з 07.11.2007 року, проте у зв'язку з її втратою, взамін було видано посвідку ВЛ №4207 від 23.02.2011 року, з якої вбачається, що позивач прибула на територію України 09.08.2006 року та постійно проживає на її території. При цьому автомобіль був придбаний на території Білорусії 05.02.2010 року та знятий з обліку 08.02.2011 року через зміну місця проживання. Відповідно до статті 1 Закону України “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” постійне місце проживання - місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом). Таким чином, в позивачки відсутні правові підстави для звільнення від оподаткування ввезеного на митну територію України транспортного засобу. Вважає дії працівників Ягодинської митниці правомірними та просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Судом встановлено, що 23.02.2011 року громадянка ОСОБА_4 Білорусь ОСОБА_1 отримала посвідку серії ВЛ №4207 на постійне проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в її паспорті було зроблено відмітку.
Згідно із статтею 1 Закону України “Про імміграцію” імміграцією визнається прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання, право на яку оформляється дозволом на імміграцію, що видається за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції та підпорядкованих йому органів.
За правилами статей 1, 9, 11 названого Закону документом, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні є посвідка на постійне проживання, а право вказаних осіб на в'їзд в Україну для постійного проживання засвідчується позначкою у паспортному документі (імміграційною візою).
05.02.2010 року позивачем було придбано транспортний засіб марки "Фольксваген-Пассат", кузов №WVWZZZ3AZSE217935, 1995 року випуску, який 08.02.2011 року знятий з обліку ДАІ Кобринського РВВС з метою перевезення в Україну у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання.
16.03.2011 року ОСОБА_5 звернулась з заявою на ім'я начальника Ягодинської митниці про здійснення пільгового митного оформлення вказаного автомобіля, як такого, що ввозиться при переселенні на постійне місце проживання до України з ОСОБА_4 Білорусія, ОСОБА_1 (а.с. 26). Проте, листом №19/19-3472 від 05.05.2011 року отримала відмову у зв'язку з тим, що автомобіль був придбаний позивачем 05.02.2010 року, тобто в період, коли остання мала тимчасову посвідку на постійне місце проживання в Україні з 07.11.2007 року.
Згідно із пунктом 12 частини 1, 2 статті 8 Закону України “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування особисті речі, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну, в тому числі і механічні транспортні засоби (крім транспортних засобів за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності), в кількості однієї одиниці таких транспортних засобів по кожній товарній позиції на повнолітнього громадянина.
Згідно частини 5 пункту 13 статті 8 вказаного Закону дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
При цьому, в силу вимог пункту 3.2.2 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №1118 від 17 листопада 2005 року, підтвердженням права на надання передбачених вищевказаною статтею пільг в оподаткуванні при переселенні на постійне місце проживання в Україну громадян іноземної держави є паспортний документ громадянина іноземної держави на право виїзду за кордон з імміграційною візою на постійне проживання в Україні, виданою компетентним органом України, та/або посвідка на постійне проживання в Україні.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб "Фольксваген-Пассат", кузов №WVWZZZ3AZSE217935, 1995 року випуску був придбаний позивачем 05.02.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію серії АЕА №057438. 08.02.2011 року вказаний транспортний засіб був знятий з обліку у зв'язку з виїздом власника транспортного засобу - ОСОБА_1 на постійне місце проживання на території республіки Україна, що підтверджується довідкою №31 від 08.02.2011 року, виданою ДАІ Кобринського РВВС. Крім того, на час перетину державного кордону України та ввезенні на її митну територію транспортного засобу громадянка ОСОБА_4 Білорусь ОСОБА_1 мала у встановленому законодавством порядку дозвіл на постійне проживання в Україні, який виданий 23.02.2011 року, що підтверджується тимчасовою посвідкою на постійне проживання в Україні з відміткою про реєстрацією за адресою: Волинська область, Камінь-Каширський район, село Бузаки.
Таким чином, вищевказане підтверджує той факт, що позивач була власником транспортного засобу "Фольксваген-Пассат", кузов №WVWZZZ3AZSE217935, 1995 року випуску, який був зареєстрований за місцем її проживання в ОСОБА_4 Білорусія більше одного року до видачі тимчасової посвідки.
Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що на момент придбання транспортного засобу позивач мала тимчасову посвідку на постійне місце проживання в Україні з 07.11.2007 року, проте у зв'язку з її втратою, взамін було видано посвідку ВЛ №4207 від 23.02.2011 року, з якої вбачається, що позивач прибула на територію України 09.08.2006 року та постійно проживає на її території, оскільки, як вбачається з адресного листка вибуття та довідки №90 від 08.02.2011 року громадянка ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала в ОСОБА_4 Білорусія з 01.02.1987 року по 08.02.2011 року (а.с.16, 17).
Крім того, наявність в паспорті громадянки ОСОБА_4 Білорусь ОСОБА_1, який виданий 10.01.2011 року, відмітки «прийняття на консульський облік» від 07.11.2011 року підтверджує ту обставину, що позивачка разом з малолітніми дітьми до 2011 року постійно проживала на території ОСОБА_4 Білорусія, що дає їй право на пільгове оподаткування при переселенні на постійне місце проживання в Україну, виходячи із вимог пункту 3.2.2 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що на момент ввезення позивачем транспортного засобу на митну територію України нею були пред'явлені усі документи, які б засвідчували її право на пільги в оподаткуванні, передбачені статтею 8 Закону України “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України”, що дає можливість митного оформлення такого транспортного засобу з наданням таких пільг.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності відмови в пільговому митному оформленні транспортного засобу, належного позивачу на праві власності.
Приймаючи постанову у даній справі, суд виходить з наданих частиною 2 статті 162 КАС України повноважень, враховує, що позивач просить зобов'язати вчинити певні дії суб'єкта владних повноважень, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання бездіяльності Ягодинської митниці протиправною, а також зобов'язання Ягодинської митниці провести пільгове митне оформлення автомобіля "Фольксваген-Пассат", кузов №WVWZZZ3AZSE217935, 1995 року випуску, який належить ОСОБА_1.
Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Митного кодексу України, Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України", суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Ягодинської митниці щодо відмови у пільговому митному оформленні автомобіля "Фольксваген-Пассат", кузов №WVWZZZ3AZSE217935, 1995 року випуску.
Зобов"язати Ягодинську митницю провести пільгове митне оформлення автомобіля "Фольксваген-Пассат", кузов №WVWZZZ3AZSE217935, 1995 року випуску, який належить ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 05 липня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий О.А.Лозовський