про залишення позовної заяви без руху
11 листопада 2011 р. Справа № 2а/0270/5071/11
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ободівка-газ"
до: Начальника відділу земельних ресурсів у Тростянецькому районі Вінницької області ОСОБА_1
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: Головний спеціаліст з контролю за використання та охороною земель ОСОБА_2
про: визнання дій протиправними та скасування посвідчення № 13 від 09.02.2011р.
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ободівка-газ" до Начальника відділу земельних ресурсів у Тростянецькому районі Вінницької області ОСОБА_1 третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: Головний спеціаліст з контролю за використання та охороною земель ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування посвідчення № 13 від 09.02.2011р..
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так дійсно відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною1 статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Особливістю цих відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно - правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень у контексті даних положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. За своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Повноваження адміністративного суду при визнанні протиправним або не чинним рішення суб'єкта владних повноважень згідно положень КАС України поширюються на рішення, тобто нормативно правові акти чи правові акти індивідуальної дії.
Тобто встановлені способи захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних відносин.
Як вбачається із матеріалів справи протиправність дій відповідача полягає у видачі посвідчення № 13 від 09.02.2011р. головному спеціалісту з контролю за використання та охороною земель ОСОБА_2, оскільки останньою 25.07.2011р.проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої постановою № 241016 від 12.10.2011р. ТОВ "Ободівка-газ" притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відносини які склались між сторонами регулюються положеннями Закону України " Про державний контроль за використанням та охороною земель"(надалі- Закон).
Статтею 2 Закону визначено, що основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.
Відповідно до абзацу 1 статті 9 Закону, державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Статтею 10 Закону передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: а) безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; б) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; в) складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; г) у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; д) викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; е) передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину; є) проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; ж) звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону. Державні інспектори під час виконання службових обов'язків мають право на носіння форменого одягу встановленого зразка та використовувати спеціальні транспортні засоби з кольорографічним забарвленням і написом з емблемою в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до п.п1.2 п.1 1.2. Інструкції " Про порядок виготовлення, обліку, видачі та знищення службових посвідчень державних інспекторів та працівників Держземінспекції України і її територіальних органів" затверджений наказом від 05.04.2004 р. № 30 Державним комітетом України про земельних ресурсах Державною інспекцією з контролю за використання і охороною земель ( надалі Інструкція) службове посвідчення - це офіційний документ, який засвідчує особу та підтверджує повноваження, надані державному інспектору з контролю за використанням та охороною земель (далі - державний інспектор), або працівнику Держземінспекції України чи її територіального органу.
Водночас п.5.2 п.5 Інструкції визначено, що державним інспекторам і працівникам Держземінспекції України (крім заступників начальника Держземінспекції України), начальникам та заступникам начальників територіальних органів Держземінспекції України службові посвідчення видаються за підписом начальника Держземінспекції України.
Згідно до п.5.3 Інструкції державним інспекторам і працівникам територіальних органів Держземінспекції України службові посвідчення видаються за підписом начальника відповідного територіального органу Держземінспекції України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, необхідною та єдиною ознакою справи адміністративної юрисдикції має бути публічно-правовий спір.
Скасування посвідчення № 13 від 09.02.2011р. головного спеціаліста з контролю за використання та охороною земель ОСОБА_2М, не породжує жодних правовідносин між сторонами, не має ознак рішення суб'єкта владних повноважень.
Проте фактично у позовній заяві не обґрунтовано, які саме права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Ободівка-газ" було порушено відповідачем при видачі посвідчення № 13 від 09.02.2011р., що стало підставою для його звернення до суду як позивача. Підтвердженням поширення компетенційної юрисдикції адміністративного суду на даний спір є лише зазначені вимоги позивача в резолютивній частині позовної заяви щодо визнання дій протиправними та скасування посвідчення № 13 від 09.02.2011р..
Тобто, в позовній заяві не зрозуміло викладені в цій частині позовній вимоги, не зазначено, яке право порушене та потребує захисту.
Суд відмічає, що позовна вимога - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача відносно якої суд повинен винести рішення, та за умови що дана вимога відповідає матеріально - правовим способам захисту порушеного права, визначених законом.
Слід підкреслити, що в основі протиправних дій лежать певні юридичні факти, суб'єктивні обставини, застосування яких з боку відповідача потягло за собою порушення прав позивача. При цьому такі дії носять явний характер , тобто повинні підтверджуватись відповідними доказами. Окрім того, при формулюванні змісту позовних вимог , позивачу необхідно виходити зі змісту ч.2 с.162 КАС України, якою передбачено повноваження суду при вирішенні справи та визначено можливість визнавати рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень лише протиправними.
Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статті 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 2,3,6,17, 108, 162 КАС України, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ободівка-газ" до Начальника відділу земельних ресурсів у Тростянецькому районі Вінницької області ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування посвідчення № 13 від 09.02.2011р. залишити без руху.
2. Позивачу надати п'ятиденний термін з моменту отримання ухвали для усунення зазначених у її мотивувальній частині недоліків, шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 106 КАС України з урахуванням недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя /підпис/ ОСОБА_3
Копія вірна
Суддя
Секретар