07 квітня 2011 року Справа № 2а/0370/803/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Іванчуку О.В.,
за участю прокурора Остапчука С.О.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Прокурора Турійського району в інтересах держави в особі Турійського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю в сумі 2900,00 грн.,
Турійський районний прокурор в інтересах держави в особі Турійського районного центру зайнятості (далі - Турійський РЦЗ) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю в сумі 2900,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Турійською районною прокуратурою встановлено, що ОСОБА_2 14.07.2009 року подав заяву до Турійського РЦЗ про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в якій зазначив, що трудовою діяльністю не займається та не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, з дня подання заяви йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.
Турійським РЦЗ 15.07.2010 року було надіслано лист № 788/05-9 до Державного реєстратора Турійської районної державної адміністрації із додатком в якому були зазначені особи, що мали статус безробітного, із проханням провести звірку про їх реєстрацію та зняття з реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності у періоди перебування на обліку в Турійському районному центрі зайнятості у якому був зазначений безробітний ОСОБА_2 22.07.2010 р. був отриманий лист № 25 від державного реєстратора Турійської районної державної адміністрації про те, що у період перебування на обліку у Турійському районному центрі зайнятості, як безробітний ОСОБА_2 р. був зареєстрований підприємцем та підприємницької діяльності не припинив.
13.08.2010 року спеціалістом Турійського районного центру зайнятості згідно акту № 10 було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення. В ході проведеної перевірки було встановлено, ОСОБА_2 згідно даних держреєстратора Турійської державної адміністрації був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 23.09.2009 р. та перебуваючи на обліку в Турійському РЦЗ з 14.07.2009 року по 13.04.2010 року як безробітний, отримав допомогу по безробіттю за період з 14.07.2009 року по 09.04.2010 року включно в сумі 3284,00 грн.
Турійським РЦЗ ОСОБА_2 25.08.2010 року було вручено претензію від 25.08.2010 р. вих.№ 944/05-9 з проханням повернути суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг в сумі 3284,00 грн. ОСОБА_2 25.08.2010 р. провів оплату частини боргу в сумі 284 грн. та 17.12.2010 р. в сумі 100 грн., не повернута сума боргу становить 2900,00 грн.
Оскільки ОСОБА_2 подав завідомо неправдиві відомості про свою зайнятість, то він заподіяв шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та зобов'язаний повернути державній службі зайнятості всю отриману допомогу по безробіттю в сумі 2900,00 грн.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві. Просять суд стягнути з відповідача на користь Турійського РЦЗ - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 2900,00 грн.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та суду пояснив, що не знав про необхідність повідомляти РЦЗ про реєстрацію його суб'єктом підприємницької діяльності. По мірі надходження коштів буде повертати незаконно отриману допомогу.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до повного задоволення, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі - Закон України № 1533-ІІІ) передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в обов'язковому порядку фінансує витрати пов'язані з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах передбачених законом.
Статтею 11 Закону України № 803 - ХІІ передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.
Відповідно до пункту ''є'' частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-ХІІ (далі - Закон України № 803-ХІІ) держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні: виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.
Згідно статті 1 пункту 3 пп. “б” Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Судом встановлено, що 14.07.2009 року ОСОБА_2 подав заяву до Турійського РЦЗ щодо надання йому статусу безробітного, в якій зазначив, що на той час він трудовою діяльністю не займається та не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. На підставі поданої заяви, відповідачу призначено виплату матеріальної допомоги по безробіттю з 14.07.2009 року.
07.07.2009 року відповідачем за участю спеціаліста Турійського РЦЗ заповнено персональну картку за № 031288809070700002, особи яка звернулася до центру зайнятості у пошуках роботи. При заповненні даної картки ОСОБА_2 у розділі № 6 не поставив відмітку про те, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.
Відповідно до повідомлення Державного реєстратора Турійської районної державної адміністрації від 22.07.2010 р. № 25, ОСОБА_2 23.09.2009 року зареєстрований як фізична особа - підприємець.
Актом № 10 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 13.08.2010 р. проведеного на підставі даних державного реєстратора Турійського району встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності з 23.09.2009 р. і в той же час перебував на обліку безробітних Турійського РЦЗ та отримав допомогу по безробіттю за період з 14.07.2009 р. по 09.04.2010 р. в сумі 3284,00 грн.
Відповідно до заяви на переказ готівки від 26.08.2010 р. ОСОБА_2 провів оплату частини боргу в сумі 284,00 грн., та 17.12.2010 р. в сумі100,00 грн.
Згідно частини 2, 3 статті 36 Закон України № 1533-ІІІ, пунктів 6,8 Порядку, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної до категорії зайнятих така особа повинна повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі неповернення коштів у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Отже, ОСОБА_2 будучи зареєстрованим, як суб'єкт підприємницької діяльності не мав права на отримання статусу безробітного та допомоги по безробіттю, незаконно отримав допомогу по безробіттю з 23.09.2009 року по 09.04.2010 року в розмірі 3284,00 грн., в добровільному порядку сплатив 384,00 грн., то 2900,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь Турійського районного центру зайнятості.
Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 11,17,94,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 34,35,38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення», суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Турійського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття кошти в сумі 2900 (дві тисячі дев'ятсот) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 12 квітня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський