08 серпня 2011 р. Справа № 2а/0270/3518/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: Козятинського транспортного прокурора в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення штрафу в розмірі 1700 грн.
Заявлено позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1700 грн. штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, накладеного згідно постанови територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області № 123677 від 09.03.2011р.
Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні суб'єкта владних повноважень, щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто в скороченому провадженні.
Так, ухвалою суду від 22.07.2011р. відповідачу встановлено 10-денний строк з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Відповідач отримав зазначену ухвалу суду 28.07.2011р, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, у визначений строк заперечень на позовну заяву не надав.
Беручи до уваги те, що відповідач своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористався, справа розглянута судом в порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами в межах строку, визначеного пунктом 2 частини 5 статті 183-2 КАС України.
Згідно наданих прокурором доказів судом встановлено, що 09.03.2011р. т.в.о. начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області винесено постанову № 123677 про застосування до відповідача за ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" фінансових санкцій у вигляді накладення штрафу в розмірі 1700 грн.
Дана постанова винесена на підставі акту проведеної перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 18.02.2011р. № 217917, згідно якого встановлено, що відповідач надає послуги з перевезення пасажирів без наявності документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, ліцензійної картки.
Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, також передбачено документи для регулярних спеціальних та нерегулярних пасажирських перевезень, та інші документи, передбачені законодавством України. Під "іншими документами" слід розуміти й будь-які документи, передбачені іншими законами та постановами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.
Абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На час розгляду справи в суді сума штрафу відповідачем не була сплачена, зазначене рішення - не оскаржено ні до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю, як передбачено п. 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 143 від 29.01.2006 р., ні до суду, що свідчить про визнання ним вини за вчинене порушення. Таким чином, сума заборгованості відповідача становить 1700 грн. та підлягає стягненню.
Судом також встановлено, що постанова Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про застосування фінансових санкцій не є виконавчим документом в розумінні ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".
Задовольняючи даний позов суд виходить із того, що постанова про застосування фінансових санкцій є обов'язковою до виконання. Примусовий механізм виконання даних рішень не визначений законодавством, саме тому прокурор звернувся до суду для прийняття рішення, яке виконується примусово органами державної виконавчої служби.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму штрафних санкцій в розмірі 1700 грн. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у встановлені строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 183-2, 255, 257 КАС України, Законом України "Про автомобільний транспорт", Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 21000) в дохід Державного бюджету (р/р 31111106700002, код 34701167, держбюджет м. Вінниці, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015) 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн.) фінансових санкцій.
Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження виконується негайно.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя (підпис) Свентух Віталій Михайлович
Копія вірна:
суддя:
секретар: