про залишення позовної заяви без руху
29 квітня 2011 р. Справа № 2а/0270/1990/11 м. Вінниця
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 Геді
до: Відділу міграційної служби у Вінницькій області
про: визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 Геді до Відділу міграційної служби у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За правилами ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, суд керується кодексом адміністративного судочинства України зі змінами, внесеними Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 року, який набув чинності 30.07.2010 року.
Частиною 1 ст. 107 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. При цьому адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви (в тому числі і шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом), яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що позивачем при оформленні позовної заяви не дотримано ряд вимог передбачених у ст. 106 КАС України.
Так, ч. 3 ст. 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем надано неналежний доказ про сплату судового збору - світлокопію інформації про операцію ПУМБ "Комфортный Банк" від 26.04.2011 року.
Згідно п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 №15, при сплаті державного мита до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
У випадках, коли перерахування мита проводиться з рахунку вкладника, що знаходиться в кредитній установі, до документа, оплаченого митом, додається довідка, засвідчена підписом контролера і відбитком печатки кредитної установи.
З огляду на викладене, світлокопія інформації про операцію ПУМБ "Комфортный Банк" від 26.04.2011 року про сплату 3,40 грн. не може бути належним доказом сплати державного мита, оскільки на (в) ній відсутні вищевказані реквізити.
Поряд з цим, як зазначено у ч. 3 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимогу про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. В контексті з п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України це означає, що така вимога має бути обґрунтована, тобто враховано всі обставини, що мають значення для її задоволення.
Так, позивач просить: "Зобов'язати адміністративного відповідача прийняти рішення про оформлення ОСОБА_1 Геді документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця".
Проте, в аргументаціях позовної заяви не зазначено, за яких підстав цей відповідач наділений повноваженнями вчинити саме такі дії, а також не вказано компетенцію цього відповідача на прийняття (вчинення) таких рішень (дій).
Тобто, у поданій позивачем позовній заяві має місце неконкретизований виклад позовних вимог і спосіб судового захисту не визначений правовими підставами адміністративного позову.
Слід звернути увагу на те, що при вирішені питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддя з'ясовує чи відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду, відмови у відкриті провадження, а також чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Згідно із ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.
Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту адміністративного позову судом встановлено, що про оскаржуване рішення Відділу міграційної служби у Вінницькій області про відмову ОСОБА_1 Геді в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, останньому стало відомо з винесеного Повідомлення за №74 від 25.10.2010 року "Про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця в Україні" та врученого позивачу 25 жовтня 2010 року (текст абз. 3-го, стор. 1-ої позовної заяви).
При цьому, позов до Вінницького окружного адміністративного суду подано 28 квітня 2011 року (вх. №11242). Письмових пояснень щодо пропуску шестимісячного строку звернення до суду позивачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З аналізу вказаних норм КАС України вбачається необхідність визначення початку перебігу строку, в який особа може звернутись до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень з метою захисту порушених прав, свобод чи інтересів.
В силу п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додається заява про поновлення строку.
У відповідності до ст. 100 КАС України, наслідком порушення строків звернення до адміністративного суду є залишення позовної заяви без розгляду.
Звернувшись до суду з даним позовом, позивач не вказує свою позицію щодо строків звернення, хоча на час звернення ним пропущено шестимісячний строк для оскарження вищевказаного розпорядження відповідача.
Враховуючи викладене, а також те, що заяву про поновлення цих строків суду не надано, суд залишає позовну заяву без руху.
Таким чином, позивачу належить врахувати вимоги ч.2 ст.99, ст.100 КАС України та визначитись щодо строків звернення до суду з позовом.
Вищенаведене не позбавляє права на звернення до суду із позовною заявою, однак вимагає усунення зазначених у ній недоліків.
З огляду на усе вищезгадане, суд дійшов висновку, що у поданій позивачем позовній заяві мають місце окремі недоліки, а тому з метою додержання ст. 107 КАС України та для вирішення питання про відкриття провадження у справі зазначені обставини потребують попереднього з'ясування.
Стаття 106 КАС України не містить виключень і поширюється на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання її положень свідчить про її невідповідність вимогам Закону.
За правилами визначеними ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали позовної заяви слід залишити без руху та надати позивачу строк для виконання всіх вимог перелічених в ст. 106 КАС України.
Керуючись статтею 108 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 Геді до Відділу міграційної служби у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
2. Надати позивачу п'ятиденний термін для усунення недоліків вказаних в даній ухвалі з моменту її отримання та зобов'язати останнього з урахуванням положень ч.2 ст.99, ст.100 КАС України, визначитись щодо строків звернення до суду з даним позовом, і в разі необхідності надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду щодо оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень. Запропонувати позивачу виправити вказані недоліки, надавши суду письмові пояснення та виклад обставин якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги (зобов'язального характеру), а також належні докази на підтвердження сплати судового збору.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде повернута позивачу.
4. Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Чернюк Алла Юріївна