05 січня 2011 рокуСправа № 2а-3489/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Іванчуку О.В.,
за участю прокурора Ревухи І.В.,
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом заступника прокурора Ківерцівського району в інтересах держави в особі Ківерцівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих коштів,
Заступник прокурора Ківерцівського району в інтересах держави в особі Ківерцівського районного центру зайнятості звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих коштів як допомоги по безробіттю та витрат на професійне навчання за період з 11.12.2007 року по 31.10.2008 року та витрат на професійне навчання на загальну суму 3238,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.01.2010 року Ківерцівським районним центром зайнятості встановлено, що ОСОБА_2 з 10.12.2008 року зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та під час реєстрації в центрі зайнятості 11.12.2007 року, як особа, що шукає роботу в порушення вимог статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» приховав факт державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Надання недостовірних відомостей призвело до невірного призначення допомоги по безробіттю. Тобто, ОСОБА_2 з дати реєстрації, як суб'єкт підприємницької діяльності втратив право на статус безробітного та отримання допомоги по безробіттю в розмірі 2777,93 грн., а тому допомога по безробіттю та отримані ним незаконні кошти витрачені на професійне навчання в сумі 460,39 грн. підлягають поверненню. Просять суд стягнути з відповідача незаконно отриманні кошти в розмірі 3238,32 грн.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали повністю з підстав наведених у позовній заяві. Просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позов визнав частково. В наданих суду усних поясненнях посилаючись на те, що він не займався підприємницькою діяльністю та коштів від даної діяльності не отримував, хоча і був зареєстрований підприємцем з 2000 року. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до повного задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ст.17 ч. 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі - Закон України № 1533-ІІІ) передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в обов'язковому порядку фінансує витрати пов'язані з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах передбачених законом.
Відповідно до пунктів «є» та «б» ч. 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-ХІІ (далі - Закон України № 803-ХІІ) держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні: виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Статтею 11 Закону України № 803 - ХІІ передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.
Судом встановлено, що 11.12.2007 року ОСОБА_2, подав заяву до Ківерцівського районного центру зайнятості щодо надання йому статусу безробітного, в якій зазначив, що на той час він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. На підставі поданої заяви, відповідача наказом № НТ071211 від 11.12.2007 року визнано безробітним та призначено виплату матеріальної допомоги по безробіттю.
04.12.2007 року відповідачем за участю спеціаліста Ківерцівського районного центру зайнятості заповнено персональну картку № 030400307120400001, особи яка звернулася до центру зайнятості у пошуках роботи. При заповнення даної картки ОСОБА_2 у розділі № 6 картки не поставив відмітку про те, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.
20.08.2010 року Ківерцівським районним центром зайнятості було здійснено запит до Державного реєстратора Ківерцівської РДА щодо наявності або відсутності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів проведення реєстрації ОСОБА_2
Суд не приймає посилання відповідача на ту обставину, що підприємницькою діяльністю він не займався та коштів не отримував, оскільки з листа державного реєстратора № 79 від 23.12.2010 року, ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 08.12.2000 року, а знятий з реєстрації лише 05.03.2009 року та відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 6759811 він включений до реєстру та зареєстрований за № 21840170000002192.
Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, подав завідомо неправдиві відомості, приховав факт реєстрації його, як суб'єкта підприємницької діяльності, таким чином він заподіяв шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, тому зобов'язаний повернути державній службі зайнятості всі понесені витрати за період з 11.12.2007 року по 31.10.2008 року в сумі 2777,93 грн.
Також, перебуваючи на обліку в Ківерцівському районному центрі зайнятості відповідач отримував не лише допомогу по безробіттю, а й навчався у Волинському обласному навчально-курсовому комбінаті за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття по професії «оператор котельні» на якого було витрачено кошти в сумі 460,39 грн., які також підлягають стягненню.
На претензію Ківерцівського районного центру зайнятості вих. №1307/05-5 від 07.09.2010 року відповідач не відреагував, у добровільному порядку вищевказані кошти неповернуті.
Згідно частини 2, 3 статті 36 Закон України № 1533-ІІІ, пунктів 6,8 Порядку, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної до категорії зайнятих така особа повинна повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі неповернення коштів у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 1 пункту 3 пп. «б» Закону України «Про зайнятість населення» громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"
Отже, ОСОБА_2, будучи зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності не мав права на отримання статусу безробітного та допомоги по безробіттю, незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 11.12.2007 року по 31.10.2008 року в розмірі 2777,93 грн., та витрати на професійне навчання в сумі 460,39 грн., всього на загальну суму 3238,32 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь Ківерцівського районного центру зайнятості.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.11,17,94,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 34,35,36, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення», суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Ківерцівського районного центру зайнятості незаконно отримані кошти в сумі 3238 (три тисячі двісті тридцять вісім) гривень 32 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 10 січня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський